Муравйов Михайло Артемович: відмінності між версіями

'''Муравйо́в Миха́йло Арте́мович''' (рос.{{lang-ru|Муравьёв ''Михаил''Михаи́л Арте́мьевич}}) '''Арте́мович''' (*[[25 вересня]] [[1880]], Бурдоково [[Костромська губернія|Костромської губернії]] ([[Росія]]) — †[[11 липня]] [[1918]], [[Симбірськ]]) — [[більшовики|більшовицький]] військовий діяч, командир загонів [[Червона гвардія|Червоної гвардії]], організатор масових убивств в Києві.

== ЖиттєписБіографія ==

ВУ [[1901]] р. закінчив Казанську юнкерську школу. За вбивство товариша засуджений до 1,5 року ув штрафній частині ій позбавлений офіцерського звання. Учасник [[Перша світова війна|Першої світової війни]] [[1914]]–[[1918]]. [[1917]] року став членом партії [[есери|есерів]].

У січні [[1918]] р. року очолював більшовицькіреволюційні частини, які брали участь в захопленні [[Харків|Харкова]], [[Полтава|Полтави]] і [[Київ|Києва]] на початку [[Українсько-радянська війна 1917-21|українсько-російської війни 1917—1921]]. Командувач червоними військами ув [[Бій під Крутами|бою під Крутами]].

[[4 лютого]] [[1918]] р. уроку в [[Дарниця (залізнична станція)|Дарниці]] під Києвом видав наказ про «безпощадне знищення всіх офіцерів, гайдамаків, монархістів і всіх ворогів революції». При штурмі міста застосовувалися отруйні гази, був проведений масовий артобстріл (до 15 тис. снарядів), ву результаті якого було зруйновано будинок [[Грушевський Михайло Сергійович |Михайла Грушевського]]. Виконуючи наказ, більшовицькіреволюційні війська розстріляли ув Києві близько 5 тис. мирних жителів, тероризували громадян УНР, зокрема ними був убитий київський митрополит [[Володимир (Богоявленський) | Володимир]]. На київську «буржуазію» наклали контрибуцію в 5  млн руб. для утримання радянських військвійська.

Муравйов був запеклим противником «українізації». За даними дослідника Савченка В. А., під час знаходження Муравйова в Києві по місту їздив броньовик з написом «Смерть українцям!». За спогадами Полетики, «портрети [[Шевченко Тарас Григорович | Шевченка]] зривали зі стін і топтали ногами. Говорити на вулицях українською мовою стало небезпечно».

Був призначений командувачем збройними силами [[Одеська Радянська Республіка |Одеської радянської республіки]], отримавши завдання виступити проти румунських військ, що прагнули захопити Бессарабію та Придністров'ї. Під його орудою [[Румчерод]] в кінці лютого — на початку березня 1918 року провів акцію по захопленню найбагатших одеситів та обміну їх на 10 мільйонів карбованців на потреби Червоної армії.

[[13 червня]] [[1918]] р. року був призначений командувачем [[Східний фронт (Громадянська війна в Росії) | Східним фронтом]].

Під час [[Повстання лівих есерів | лівоесерівських повстань]] [[Ленін Володимир Ілліч|Ленін]] почав сумніватися в лояльності Муравйова, наказавши Реввоєнсовєту таємно стежити за його діями. [[10 липня]] Муравйов підняв заколот. Більшість сучасних дослідників сходяться на тому, що Муравйов підняв заколот самостійно, отримавши звістки про події в Москві, побоюючись арешту через підозри в нелояльності.

В ніч з 9 на 10 липня Муравйов, кинувши штаб фронту в Казані, без відома [[Революційна військова рада|Революційної віськовоївійськової ради]] фронту, разом з двома лояльними до нього полками (чисельністю близько 1000 осіб) на пароплаві «Мезень» відбув з міста. [[11 липня]] він прибув до Симбірська, зайняв стратегічні пункти міста і заарештував керівних радянських працівників (у тому числі командувача 1-ю армією [[Тухачевський Михайло Миколайович |Михайла Тухачевського]], також зампреда губвиконкому Шелєнкєвіча К. С., політкомісарів штабу Симбірської групи військ Лаврова А. Л., та інших більшовиків). Виступив проти укладення [[Брестський мир | Брестського миру]] з [[Німецька імперія | Німеччиною]], оголосив себе «головкомом армії, що діяла проти Німеччини», телеграфував у РНК РРФСР, німецькому посольству в Москві і командуванню [[Чехословацький корпус | Чехословацького корпусу]] про оголошення війни Німеччині. Військам фронту і чехословацького корпусу (з яким він до заколоту і повинен був воювати) пропонувалося рухатися до Волги і далі на захід для відсічі німецьким військам, які нібито почали в цей час наступ.