Релігія Стародавнього Єгипту: відмінності між версіями

Єгипетські жерці називали себе «аб» (чистий), або «хен нетер» (слуга бога, пророк за грецькими тлумаченнями). Кожне місто Єгипту мало колегію жерців, на чолі якої стояв верховний жрець. Кожна колегія мала свій титул для нього: Духовний Отець Воїнів у Мендесі, Велий Прозорливець у Геліополі тощо. В пізніші епохи поряд з верховним жерцем служила культу верховна жриця. При храмах служили жерці нижчого рангу, зазвичай не більше десяти.

Влада жерців була недоторканою, в кожному номі Єгипту вони мали незалежність. Не існувало верховного лідера серед жрецтва, і спроби встановити такого придушувалися. Фараони, їхні родичі та наближені особи могимогли отримувати жрецький сан при окремих великих святинях, певною мірою впливаючи на обстановку при них, але не у всій державі<ref name=":0" />.

В різних регіонах Єгипту існували культи сонця, неба і деяких тварин, що мешкали в Єгипті. Тільки в більш пізню епоху вони прийняли людські облікиподоби, спочатку їх символами були [[рослини]] і [[тварини]]. Богиня [[Хатхор]] жила в дереві [[сикомор]]а (фігове дерево); богиню [[Нейт]], що народжувала [[дитина|дітей]], залишаючись незайманою, зображали у вигляді [[щит]]а з двома перехрещеними [[стріла]]ми; [[Нефертум]] зображали у вигляді [[квітка|квітки]] [[лотос]]а. Проте найчастіше єгипетський бог являвсяуявлявся віруючимвіруючими у виглядіподобі тварини: Гор&nbsp;— [[яструб]]; [[Тот]]&nbsp;— [[ібіс]]; [[Бастет]]&nbsp;— [[кішка]]; [[Хнум]]&nbsp;— [[вівця|баран]].

Крім відправлення культу богам-тваринам, єгиптяни ще поклонялись тваринам, які були наділені визначеними якостями і відмічені особливими знаками. Цьому приклад культ [[Апіс]]а&nbsp;— священного бика, що був шанований в [[Мемфіс (Єгипет)|Мемфісі]]. Щоб бика визнали священним, він мав володіти визначеними характеристикам, які могли знати тільки жерці. По смерті Апіса, жерці після тривалого посту, починали пошуки нового Апіса, в якого на [[лоб]]ілобі мав бути [[білий колір|білий]] [[трикутник]], на [[шия|шиї]] пляма, що нагадувала [[орел|орла]] і інша пляма в формі молодого [[Місяць (супутник)|місяця]] на боці.

В Мемфісі Апіс жив ву загоні перед храмом Птаха і там приймав підношення від тих, хто поклонявсь йому, дававйого дії тлумачилися як пророцтва. До [[XIX династія|XIX династії]] кожен бик мав свою особливу гробницю. Потім [[Рамсес II]] наказав їх хоронити в загальному [[некрополь|некрополі]] в [[Серапеум]]і.

В подяку за допомогу, яку надавали деякі [[птахи]] в [[землеробство|землеробстві]], стародавні єгиптяни вважали їх також священними. В [[Саккара]] існує некрополь священних птахів&nbsp;— ібісів. Ібіси повинні були мати голі, матово чорні [[голова|голови]] і шиї, синювато-сірі лапи, чудове біле пір'я з окремими синьо-чорними пір'їнами на крилах. Живий ібіс був присвячений богу Тоту, після смерті його [[Мумія|муміфікували]] і клали в [[глина|глиняну]] посудину.

В [[Уасет|Фівах]] існував особливий культ [[крокодил]]а, який жив там приручений, вкрашений [[золото|золотими]] [[Сережки|сережками]] і [[каблучка]]микаблучками, приймаючи від всіх знаки поваги і благоговіння. Проте, за твердженням [[Геродот]]а, не у всіх містах Стародавнього Єгипту крокодил був священню твариною. В [[Елефантин]]і і його околицях [[м'ясо]] крокодила навіть вживали у [[їжа|їжу]].

Найпоширенішими культовими спорудами були обеліски, присвячені сонцю. В епоху Нового царства їх витіснили невеликі піраміди. Також були поширені усічені піраміди ([[Мастаба|мастаби]]), увінчані диском, присвячені Ра, Гору і Хатхор. Центром культу сонця було місто Ан, інакше відоме як Па Ра (дім Ра), Бет-Шемеш чи Геліополь. За Дванадцятої династії (2500 до н.&nbsp;е.) там знаходився великий храм бога Ра. За фараона Рамзеса[[Рамсес III|Рамсеса III]] (біля 1200 до н.&nbsp;е.) він перебував у розвіті і занепав у період античності. В Ані існувало священне джерело, де фараони здійснювали омовіння. В Ані приносилися жертви з білої худоби, масел, дорогоцінного дерева і молока. Головними рукотворнимим святинями вважалися два кораблі та диск бенбен як втілення самого Ра<ref>{{Cite book|title=Религия древних египтян|last=Видеман|first=Альфред|year=2009|publisher=Центрполиграф|location=|pages=10-12|language=|isbn=978-5-9524-4063-0}}</ref>.

* '''[[Хат (міфологія)|Хат]]'''&nbsp;— тіло (мумія) померлого, яке необхідно не тільки зберегти, а й зробити стійким до розкладу — [[Бальзамування|забальзамувати]], перетворивши на [[Мумія|мумію]]. Єгиптяни вірили, що в потойбіччі тіло оживе після довгої подорожі душі, тому мумію слід забезпечити одягом, їжею. Після церемонії поховання перед гробницею влаштовували похоронний бенкет, а надалі здійснювали підношення і заклинання богам, щоб воскреслому не потрібно було турбуватися про себе самому. На випадок втрати тіла у похованні залишали статую чи інше зображення мерця, яке слугуватиме вмістилищем душі. Ідеограмою Хат служилабула мертва риба;

* '''[[Ка (душа)|Ка]]'''&nbsp;— образ-двійник людини, подібний на її тіло, але непідвладний простору і часу. Тому Ка могла подорожувати між світом богів і гробницею, слухати молитви, приймати жертви. Єгиптяни вірили, що завдякибачені Кау можнаснах бачитипомерлі у— снахце померлихїхня Ка. Після смерті Ка відділялася від тіла, завдяки ж молитвам воз'єднувалася з ним, оживляючи, якщо впізнає тіло;

* '''Рен'''&nbsp;— ім'я, яке повинно бути у кожної людини, інакше вона не зможе постати перед богами. Збереження імені, записного в гробниці, було обов'язковим, інакше померлий прирівнювався до предмета. За повір'ям, душа могла отримати нове життя, якщо хоча б єдина людина пам'ятає його чи існує принаймні один його напис;

Ідучи потойбіччям, званим [[Дуат]], душа зустрічала різні місцини, ріки, брами, вежі, де натрапляла на богів і демонів. Чіткого уявлення про ці речі не відомо. Врешті, скориставшись Книгою Мертвих, душа опинялася в Залі Двох Правд. Там на троні сидів бог Осіріс та четверо духів: Амсет, Хапі, Дуамутеф і Кебехсенуф. Душа стверджувала, що не винна в 42-х гріхах перед богинею чи богинями правди. Гор, іноді за допомоги Анубіса і Тота, зважував Аб людини на вагах, на іншій чаші яких стояв сиволсимвол правди. Якщо сказане душею було правдивим, вона отримувала серце назад і набувала тіла для нового життя. Що відбувалося з душею грішника по-різному уявлялося єгиптянами. Душа не отримувала тіла і її або пожирало чудовисько [[Амміт|Амт]], чи самі судді.