Відмінності між версіями «Кияницький парк»

нема опису редагування
З розвитком капіталізму в 2 пол. XIX ст. на Сумщині, як і в інших районах півдня Російської імперії, купці та цукрозаводчики почали орендувати або скуповувати у поміщиків садиби та землі навколо них. Поміщик Савич 1865 року продав помістя разом з лісами, ріллею, сінокосами і пасовищами, яке було його власністю, промисловцю [[Іван Герасимович Харитоненко (молодший)|Івану Харитоненку]]. Парк був закладений наприкінці 19 століття<ref name="Ландшафтний парк збережеться"></ref>. Є припущення, що Киянський парк був сформований відповідно до ідей його нового власника<ref name="Кияницький лісопарк.Україна туристична. Публікація від 26 вересня 2012 року">Кияницький лісопарк.Україна туристична. Публікація від 26 вересня 2012 року</ref>. Інші джерела містять свідчення, що парк був спроектований за участю Адольфа Абалтіна, який в 1904 році заклав парк у Сумах<ref name="Ландшафтний парк збережеться"></ref>.
 
1891 року, після смерті власника, садиба перейшла у власність племінниці Івана Харитоненка&nbsp;— Марії Ліщинської<ref name="Кияницький дендропарк має надію на відродження"></ref>. Вона була дружиною сумського купця [[Купецька гільдія|другої гільдії]]. На поч. 1890-х рр. в південно-західній частині Кияницького лісопаркового масиву на березі ставка збудовано двоповерховий палац у стилі Ренесанс, а перед його парадним входом на південь облаштовано просторий партер. Палац відзначався декоративним інтер’єром, чудовим зимовим садом, розкішним акваріумом. А партер на фото 1903 p., яке зберігають краєзнавці, виглядав казково: газони, невеликі декоративні кущі та квіти створювали чудову пейзажну картину біля споруди. 1895 року на Петропавловській площі відбулась сільськогосподарська виставка, участь в якій приймала Марія Ліщинська, представляючи павільйон з квітами<ref name="Кияницький лісопарк.Україна туристична. Публікація від 26 вересня 2012 року"></ref>. Біля головної споруди комплексу зростали декоративні кущі, розташовувались газони. Під час громадянської війни 1917–1918 років територія була спустошена, палац спалено<ref name="Кияницький лісопарк.Україна туристична. Публікація від 26 вересня 2012 року"></ref>. Роками пізніше частину ділянки відновили, палац відбудований у початковому вигляді.<ref name="Кияницький лісопарк.Україна туристична. Публікація від 26 вересня 2012 року"></ref> За радянських часів в палаці та на парковій території була розміщена туристична база<ref name="Кияниця//Україна Інкогніта">[http://ukrainaincognita.com/sumska-oblast/sumskyi-raion/kyyanytsya/kyyanytsya Кияниця//Україна Інкогніта]</ref>. Парк став частиною земель радгоспу імені С. Кірова<ref name="Кияницький лісопарк.Україна туристична. Публікація від 26 вересня 2012 року"></ref>. 1960 року паркова територія почала значитись в переліку природно-заповідних об'єктів<ref name="Кияницький парк//Енциклопедія сучасної України">[http://esu.com.ua/search_articles.php?id=6713 Кияницький парк//Енциклопедія сучасної України]</ref>. В XXI столітті природоохоронна територія потребує реконструкції. Ректор [[Сумський національний аграрний університет|Сумського національного аграрного університету]], на балансі якого з 2000 року перебуває парк<ref name="Ландшафтний парк збережеться"></ref>, повідомив, що планується проведення робіт для відновлення парку. Для цього мають бути залучені німецькі технології. Анонсовано відновлення проведення екскурсій<ref name="Кияницький дендропарк має надію на відродження">[http://www.sumy.net.ua/News/re/0310102.html Кияницький дендропарк має надію на відродження]</ref>.
[[Файл:Kiyanitsa.JPG|міні|Загальний вигляд палацу зараз]]
Партер на фото 1903 p., яке зберігають краєзнавці, виглядав казково: газони, невеликі декоративні кущі та квіти створювали чудову пейзажну картину біля споруди. 1895 року на Петропавловській площі відбулась сільськогосподарська виставка, участь в якій приймала Марія Ліщинська, представляючи павільйон з квітами<ref name="Кияницький лісопарк.Україна туристична. Публікація від 26 вересня 2012 року" />. Біля головної споруди комплексу зростали декоративні кущі, розташовувались газони. Під час громадянської війни 1917–1918 років територія була спустошена, палац спалено<ref name="Кияницький лісопарк.Україна туристична. Публікація від 26 вересня 2012 року" />. Роками пізніше частину ділянки відновили, палац відбудований у початковому вигляді.<ref name="Кияницький лісопарк.Україна туристична. Публікація від 26 вересня 2012 року" /> За радянських часів в палаці та на парковій території була розміщена туристична база<ref name="Кияниця//Україна Інкогніта">[http://ukrainaincognita.com/sumska-oblast/sumskyi-raion/kyyanytsya/kyyanytsya Кияниця//Україна Інкогніта]</ref>. Парк став частиною земель радгоспу імені С. Кірова<ref name="Кияницький лісопарк.Україна туристична. Публікація від 26 вересня 2012 року" />. 1960 року паркова територія почала значитись в переліку природно-заповідних об'єктів<ref name="Кияницький парк//Енциклопедія сучасної України">[http://esu.com.ua/search_articles.php?id=6713 Кияницький парк//Енциклопедія сучасної України]</ref>. В XXI столітті природоохоронна територія потребує реконструкції. Ректор [[Сумський національний аграрний університет|Сумського національного аграрного університету]], на балансі якого з 2000 року перебуває парк<ref name="Ландшафтний парк збережеться" />, повідомив, що планується проведення робіт для відновлення парку. Для цього мають бути залучені німецькі технології. Анонсовано відновлення проведення екскурсій<ref name="Кияницький дендропарк має надію на відродження">[http://www.sumy.net.ua/News/re/0310102.html Кияницький дендропарк має надію на відродження]</ref>.
 
== Опис ==
== Література ==
* Клименко Ю. О. Деревна рослинність старовинних парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення у Сумській області // Інтродукція рослин. 2000. № 1; Заповідні скарби Сумщини. С., 2001.
* Географическая энциклопедия Украины. Издательство Украинская советская энциклопедия. 1989.
[[Категорія:Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва Сумської області]]
[[Категорія:Природоохоронні території загальнодержавного значення Сумської області]]
36

редагувань