Лазерно-праскова технологія: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{оригінальне дослідження}}
[[Файл:PCB prepared for etching.JPG|thumb|Друкована плата готова до витравлення]]
'''Лазерно-праскова технологія''' ({{lang-ru|Лазерно-утюжная технология, ЛУТ}}, {{lang-en|Iron Toner Transfer for PCB Making}}) — технологія виготовлення [[Друкована плата|друкованих плат]], в основі якої лежить термоперенос [[тонер]]а [[лазерний принтер|лазерного принтера]] з паперу на поверхню [[Металізація|металізації]] майбутньої друкованої плати. З її допомогою можна в домашніх умовах виготовляти складні одно- і двошарові друковані плати з товщиною друкованих провідників та відстанню між ними від 0,3 [[міліметр|мм]] і більше.{{джерело}}
Рядок 15 ⟶ 16:
=== Створення рисунку друкованих провідників ===
Для створення топології друкованої плати застосовуються різноманітні радіотехнічні [[САПР]], наприклад: [[
Попередньо очищений від забруднень з відшліфованим [[Наждачний папір|наждачним папером]] мідним покриттям склотекстоліт необхідно обезжирити розчинником. Якщо текстоліт довго зберігали в сирому приміщенні чи промивали водою, його небхідно просушити. Так як текстоліт має волокнисту структуру, вода, яка в ньому накопичилась при термопереносі тонера чи паянні може кипіти і розширюючись руйнувати плату.
|