Довге (Хустський район): відмінності між версіями

[[Файл:Dolhai cimer.jpg|міні|праворуч|220пкс|Родовий герб сім'ї Долгаї<ref>J. Siebmacher's großes Wappenbuch. Der Adel von Ungarn samt den Nebenländern der St. Stephanskrone (Nachträge), Band IV, 15. Abteilung, 2. / bearbeitet von Geza von Csergheö und Ivän von Nagy. — Nürnberg: Bauer und Raspe, 1885-1894.{{ref-de}}</ref>]]Перший відомий предок сім'ї [[Долгаї]] (Dolhay)&nbsp;— Станіслав І (Hosszúmezey I Szaniszló), волоський воєвода, який близько [[1330]]&nbsp;року разом зі своїми братами Білкей Карачоні (Bilkey Karácsonnal), Ilosvay Maxemmel és Komlósy Torpa Mihállyal на основі [[Волоське право|волоського права]] переселились на [[Закарпаття]]<ref name="filipascu_2">Filipașcu Alexandru. Înstrăinarea unor familii şi averi Maramureşene prin încuscrirea cu străinii // Transilvania. — an. LXXIII. — nr. 10. — Sibiu, 1942. — p. 744-747{{ref-ro}}</ref>. Після смерті свого батька, троє синів&nbsp;— Янош, Шандор та Іштван&nbsp;— переїхали до села Довге. З цього моменту поселення стає резиденцією братів, так званим «possesiones capitalis», від якого рід магнатів виводить своє ім'я та предикт&nbsp;— de Dolha (приставка яка вказувала на головну резиденцію угорського дворянина). В [[1411]]&nbsp;році село згадується, як місце проживання збирача податків. У [[1417]] році Янош Долгаї будує в селі дерев'яну церкву та дерев'яний замок-фортецю, яку оточував земляний вал і рів. Виданий Лелеським Конвентом документ від [[27 вересня]] [[1418]]&nbsp;року, що встановлював вартість та склад володінь Богдана, сина Яноша з Довгого (Ioannis de Dolha) (засудженого за насилля) та його родичів, свідчить про те, що в Довгім було 23 населених кріпацьких господарств, 2 немешські садиби, одна русинська дерев'яна каплиця з цвинтарем та місцем поховань, пункт сплати мита (податку) та млин з одним колесом, розташований в нижній течії річки Свинка.<ref name="maramarosi_diplomak">Mihályi János: Máramarosi diplomák a XIV. és XV. századból. — Máramaros-Sziget, 1900. — 77, 78, 202. old.{{ref-hu}}</ref><ref>Др. Василій Гаджега. Додатки до історій Русинов и руських церквей в Марамороші // Науковий зборник Товариства «Просвіта» в Ужгороді за рок 1922, рочник І. — Ужгород, 1922. — С. 155-156</ref> Селяни сповідували православ'я. Долгаї входили в число найбільш знатних і багатих феодальних сімей [[Марамарош|Мараморошу]], тримаючи в підпорядкуванні більшість поселень Боржавської долини. Шляхом насильницького захоплення земель дрібних феодалів [[Долгаї]] розширювали свої володіння. Спочатку Довге й навколишні села входили до [[Береґ|комітату Береґ]], але [[1454]] на прохання Долгаїв угорський король [[Ладіслав Постум|Ласло V]] їх землі до комітату [[Мараморош]].<ref>Levéltér, Elench. XX. fasc. II. No. 37. 1</ref><ref>Iványi Béla. A római szent birodalmi széki gróf Teleki-család gyömrői levéltára. — Szeged, 1931. — 137–138. old.{{ref-hu}}</ref> [[1460]] угорський король [[Матяш Гуняді]] Корвін дозволив Амброзієві Долгаєві вимурувати в Довгому кам'яний будинок.<ref>Mihályi János. Máramarosi diplomák a XIV. és XV. századból. — Máramarossziget, 1900. - 433–434. old.{{ref-hu}}</ref><ref>Teleki József gróf. Hunyadiak kora Magyarországon. — Oklevéltár. X. — Pest, 1853. — 641–642. old.{{ref-hu}}</ref>