Народився у [[Ізмаїл (місто)|Ізмаїл]]і. Після наказу про виселення євреїв з прикордонної смуги з батьками переїхав у м.[[Балта|Балту]] [[Подільська губернія|Подільської губернії]], де рано захопився [[анархізм|анархістськими]] ідеями, кілька разів піддавався арештам і брав участь в [[Революція 1905—1907|першій російській революції]]. У [[1905]] нелегально емігрував до [[Румунія|Румунії]]. У [[1908]] заарештований у [[Відень|Відні]] за спробу пограбувати банк. Здійснив втечу після 4-місячного ув'язнення і переїхав у [[Будапешт]], де був заарештований за спробу пограбувати ресторан. Після цього був висланий з [[Австро-Угорщина|Австро-Угорської Імперії]]. Свої злочини виправдовував анархістськими переконаннями. У 1910-14 жив у [[Париж]]і. На початку [[Перша світова війна|Першої світової війни]] 1914-18 вступив у французький Іноземний Легіон. Був нагороджений орденом Бойового Хреста (Croix de guerre) — найвищої нагороди Легіону. У [[1916]] внаслідок поранення був демобілізований. У серпні [[1917]] повернувся до [[Росія|Росії]]. У 1917 році - після важкого поранення в ході битви на Соммі і лікування - був демобілізований і після Лютневої революції, в серпні разом із дружиною повернувся до Росії. Спочатку працював годинникарем у Балті, але в січні 1919 року в Одесі вступив в Червону Армію і до середини 1920 року в лавах бригади Котовського брав участь у бойових діях Громадянської війни в Україні. Після придушення політичної опозиції розчарувався в Радянськїй владі і знову поїхав до Парижа, де відкрив годинникову майстерню. Незабаром з'ясувалося, що всі члени його сім'ї (всього 15 чоловік) були вбиті в результаті пройшовшої по Україні хвилі єврейських погромів 1918-1920 років<ref>http://www.cairn.info/article.php?ID_REVUE=AJ&ID_NUMPUBLIE=AJ_342&ID_ARTICLE=AJ_342_0057</ref>.
