Оглоблін Дмитро Олексійович: відмінності між версіями

}}

 

 

== Біографія<ref name="ogloblina">''Оглоблина Н. Д.'' 2003. Дмитрий Алексеевич Оглоблин. http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/ogloblin.htm</ref> ==

Його перші наукові публікації присвячені комахам місцевих фаун різних регіонів Росії. Із студентської пори Дмитро Оглоблін, збираючи комах, приділяв особливу увагу жукам-листоїдам (Chrysomelidae). Згодом він обробляв багатющі фондові колекції ЗІНу і став визнаним фахівцем цієї групи комах. Він добре знав її в обсязі всієї [[Палеарктика|Палеарктики]], вільно орієнтувався у [[Неотропіка|неотропічній]] фауні. Вчений описав як нові для науки численні види жуків, в тому числі й з території України<ref>Наприклад, дивись: ''Оглоблин Д. А.'' Aphthona sarmatica, sp. n.//Сборник Полтавского музея им. Короленко, 1928, вип. 28 </ref>.

 

 

Яке вчений Дмитро Олексійович був надзвичайно вимогливим до підготовки власних публікацій. Він збирав величезний за обсягом матеріал, який давав надійний фундамент його науковим розробкам. Він не робив висновків, у яких мав хоч краплю сумнівів. Це примушувало його знову і знову перевіряти факти, відкладаючи перевірку до нагоди, до наступних польових сезонів. Тож, його праці мали неабияку переконливість і достовірність. Але, з іншого боку, через таку вимогливість дещо з капітального доробку ентомолога лишилися незавершеними і не надрукованими, хоча частина його була практично готова для друку.

 

{{початок цитати}} "Це ж просто диво, що рукопис зберігся з довоєнних часів! Роздивляючись пожовклу теку Дмитра Олексійовича, важко втримати сльози. Він помер від дистрофії під час блокади, і це його остання праця…<br/>

 

Дмитро Олексійович не був, як то кажуть, «кабінетним вченим» і відгукувався на потреби практики. Він організував вивчення в масштабах країни небезпечного шкідника злаків&nbsp;— [[Гессенська муха|гессенської мухи]]. В Україні вчений створив і керував мережею пунктів спостереження за сільськогосподарськими шкідниками, відстежував ситуацію зі шкідниками [[Бобові |бобових]] культур. У Європейській частині СРСР та Казахстані він систематично (1929—1932)вивчав динаміку шкідливого лучного метелика. Вчений підготував низку робіт, що мали допомогти у захисті культивованих рослих від комах-шкідників<ref> Наприклад: Жуки-чернотелки и их личинки, вредящие полеводству //Труды Полтавской с.-х. опытной станции, 1927, т. 61, 60 с. (разом з А.&nbsp;Н.&nbsp;Колобовою); Инструкция для обследования фауны земляных блох (Halticini), повреждающих сахарную свеклу. Киев, изд. Сахаротреста, 15 с.; Про видовий склад земляних блох, які пошкоджують цукрові буряки в УРСР // Записки Полтавського агрокооперативного техникума, 1928, т. 1</ref>.

== Громадська робота ==

Діяльність Дмитра Олексійовича не обмежувалася суто науковими дослідженнями. Обдарований талантом художника-ілюстратора, він охоче надавав консультації щодо оформлення наукових робіт, різних питань поліграфії, техніки мікроскопіювання.

 

Колеги згадують його як вимогливого, вмілого і чуйного керівника, чудового організатора

 

 

== Примітки ==