Анищенко Алла Михайлівна: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Levshev (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
правопис
Рядок 1:
{{Архітектор
|ім'я = Алла АніщенкоАнищенко
|оригінал імені =
|зображення =
Рядок 23:
}}
 
'''А́лла Миха́йлівна Ані́щенкоАни́щенко''' ({{ДН|17|1|1937}}, [[Полтава]], [[Україна]]) — українська [[Архітектура|архітекторка]], заслужений архітектор УРСР (1985), лауреатка Державної премії УРСР (1982).
 
== Біографія ==
Народилася у Полтаві 1937 року. 1960 року закінчила [[Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури|Київський художній інститут]]. По закінченню навчання працювала у КиївЗНДІЕП. Самостійно та у співпраці з видатною архітекторкоюархитекторкою [[Чмутіна Наталія Борисівна|Наталею Чмутіною]] створила численні проекти у Києві, інших українських містах та містах СРСР. Серед визначних проектів Алли АніщенкоАнищенко — криті ринки з вантовими конструкціями у Києві («Залізничний», 1973); Черкасах («Центральний», 1972); Харкові («Салтівський», 1979), Рівному (1979); Махачкалі («Анжі-Базар», 1982, зруйновано в 2016 році). Авторка проекту готелю «Либідь» (Київ, 1970) та реконструкції Республіканського стадіону в Києві (нині Національний спорткомплекс «Олімпійський»; 1966–67, 1978–80); універсаму на Печерській площі у Києві (1984), курортно-оздоровчого комплексу в с.селі [[Сичавка]] Одеської області (1994).
 
== Посилання ==