Вікіпедія

Юридична техніка: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Evgenij.d (обговорення | внесок)
23 редагування
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''ЮридичнаЮриди́чна технікате́хніка''' — сукупність [[метод]]ів, засобів і прийомів, які використовуються у відповідності до прийнятих правил при виробленні та систематизації [[нормативно-правовий акт|нормативно-правових актів]] для забезпечення їх досконалості. Найважливіший її різновид — [[Законодавча техніка|законодавча]] ([[правотворчість|правотворча]]), зокрема [[правозастосування|правозастосовна]] техніка.
 
== З історії проблеми ==
Авторство терміну належить [[німець]]кому правознавцеві {{Не перекладено|Ієрінг, Рудольф фон|Рудольфу фон Ієрінгу|de|Rudolf von Jhering}} (1818–18921818—1892). «Юридична техніка» є частиною його основної праці «Дух [[римське право|римського права]] на різних щаблях його розвитку», параграфи 37-41.
 
Проте, фактично, дослідження з юридичної техніки як мистецтва застосування права, в тому числі написання законів та інших правових документів, сходять ще до античних авторів, зокрема, [[Платон]]а й [[Аристотель|Арістотеля]]. Чимала заслуга в розробці поняття, пізніше названого юридичною технікою, належить [[Бекон Френсіс|Ф. Бекону]], [[Гоббс Томас|Т. Гоббсу]], [[Локк Джон|Дж. Локку]], [[Шарль Луї де Монтеск'є|Ш.-Л. Монтеск'є]], а також іншим мислителям Нового часу і Просвітництва. Велику роль зіграли і праці основоположника англійського утилітаризму [[Бентам Джеремі|Дж. Бентама]].
Рядок 92:
* ''Нормография:'' теория и методология нормотворчества: науч.-метод. и учеб. пособие / под ред. д-ра юрид. наук Ю. Г. Арзамасова. — М.: Академ. проект, 2007. — 480 с.
* ''Онищук І. І.'' Техніка юридичного письма в нормативно-правових актах: дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / І. І. Онищук. — Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2013. — 224 с.
* Артикуца Н. В.  Мова права і юридична термінологія. – — К.: Стилос, 2004. – — 277 с.
* Дзейко Ж. О.  Законодавча техніка в Україні: історикотеоретичне дослідження. – — К.: ВПЦ “Київ«Київ. ун-т”т», 2007. – — 360 с.
* Кабрияк Р. Кодификации: пер. с фр. – — М.: Статут, 2007. – — 476 с.
* Кодифікація законодавства України: теорія, методологія, техніка / За заг. ред. О. І.  Ющика. – — К.: Парламент. вид-во, 2007. – — 208 c.
* Лінецький С. В., Крижанівський В. П.  Законотворчість: Коментар до Регламенту Верховної Ради України. – — К.: К. І.С., 2008. – — 400 с.
* Проблемы гармонизации законодательства Украины и стран Европы / Под. общ. ред. Е. Б.  Кубко, В. В.  Цветкова. – — К.: Юрінком Інтер, 2003. – — 583 с.
* Систематизація законодавства України: проблеми та перспективи вдосконалення / Кер. авт. кол. В. Ф.  Сіренко. – — К.: Ін-т держави і права ім. В. М.  Корецького НАН України, 2003. – — 220 с.
* Теньков С. О.  Коментар судової практики розгляду юридичних помилок у документах. – — К.: Юрінком Інтер, 2007. – — 352 c.
* Шутак І. Д., Онищук І.  І.  Юридична техніка: навчальний посібник для вищих навчальних закладів / І.  Д.  Шутак, І.  І.  Онищук. – — Івано-Франківськ, 2013. – — 496 с.
 
{{Право}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Юридична_техніка