Макемаке (карликова планета): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shkod (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Sehrg (обговорення | внесок) заміна |
||
Рядок 61:
== Історія відкриття ==
=== Передісторія ===
Незважаючи на те, що Макемаке
=== Відкриття ===
Рядок 76:
| Видання = The Astronomical Journal
| Тому = 133
| Сторінки =
| Рік = 2007
| Doi = 10.1086 / 508931}} </ref>.
Рядок 87:
Група астрономів, що відкрила об'єкт, дала йому прізвисько «[[Великодній заєць | Великодній кролик]]» ({{lang-en | Easterbunny}}). Майкл Браун пояснив це таким чином <ref name = "brownblog"/>:
{{Початок цитати}}
Три роки
{{Oq | en | Three years is a long time to have only a license plate number instead of a name, so for most of the time, we simply refered to this object as «Easterbunny» in honor of the fact that it was discovered just a few days past Easter in 2005.}}
{{Кінець цитати}}
Рядок 112:
| archiveurl = http://www.webcitation.org/65Nd8IMaZ
| archivedate = 2012-02-11}} </ref>.
Одночасно з присвоєнням назви він був включений в число карликових планет, ставши четвертою за рахунком карликовою планетою і третім плутоїдом, поряд з [[Плутон]]ом і [[Еріда | Ерідою]] <ref name = "IAU0806"> {{cite press release | publisher = International Astronomical Union (News Release
== Орбіта ==
[[Файл: TheKuiperBelt Orbits 2003EL61 2005FY9-ru.svg | left | thumb | 300px | Орбіти Макемаке (блакитна) і [[Хаумеа]] (зелена), зіставлені з орбітою Плутона (червона) і екліптикою (сіра). [[Перигелій]] (q) і [[афелій]] (Q) відзначені датами проходження. Положення планет на квітень 2006 року відзначено сферами, що ілюструють відносний розмір і різницю в [[альбедо]] і кольорі]]
Орбіту Макемаке відстежено по архівних знімках аж до 1955 року<ref name = "jpldata"> {{Cite web | title = База даних JPL НАСА по малих тіл Сонячної системи (136472) (англ.) | url=http://ssd.jpl.nasa.gov/sbdb.cgi?sstr=136472}}</ref> <ref name = "Buie" > {{Cite web | author = [[Буйє, Марк Виллиам | Марк Буйє]]. | date = 2008-04-05 | title = Orbit Fit and Astrometric record for 136472 | publisher = SwRI (Space Science Department)|url=http://www.boulder.swri.edu/~buie/kbo/astrom/136472.html|accessdate=2012-02-16|archiveurl=http://www.webcitation.org/67o3ZhYCo|archivedate=2012-05-20}}</ref>. Вона [[Кеплерові елементи орбіти # Нахил | нахилена]] до площини [[Екліптика | екліптики]] під кутом 29°, помірно витягнута
Відповідно до класифікації [[Центр малих планет | ЦМП]], Макемаке відноситься до [[Класичний об'єкт поясу Койпера | класичних об'єктів поясу Койпера]] (званим також [[кьюбівано]]) <ref name = "MPEC2010- H75 "> {{Cite web | title = MPEC 2010-H75: Distant Minor Planets | publisher = IAU Minor Planet Center|date=2010-04-30|url=http://www.minorplanetcenter.org/mpec/K10/K10H75.html|accessdate=2012-02-18|archiveurl=http://www.webcitation.org/67o3a8s1g|archivedate=2012-05-20}}</ref> .На відміну від [[плутіно]], які знаходяться з Нептуном в [[Орбітальний резонанс | резонансі]] 2:3, кьюбівано звертаються на достатньому видаленні від Нептуна, щоб не піддаватися створюваним їм [[Гравітація | гравітаційним]] збуренням, що дозволяє їх орбітам залишатися стійкими протягом усього існування Сонячної системи<ref name = "jewitt"> {{Cite web | title = Classical Kuiper Belt Objects (CKBOs) | author = David Jewitt. | publisher = University of Hawaii | url = http: //www2.ess.ucla.edu/~jewitt/kb/kb-classical.html | date = February 2000 | accessdate = 2012-02-16 | archiveurl = http://web.archive.org/web/20080805020742/http://www.ifa.hawaii.edu/~jewitt/kb/kb-classical.html | archivedate = August 5, 2008}} </ref> <ref name = "luu"> {{стаття
Рядок 125:
| Видання = [[Annual Reviews | Annual Review of Astronomy and Astrophysics]]
| Тому = 40
| Сторінки =
| Doi = 10.1146 / annurev.astro.40.060401.093818
| Accessdate = 2012-02-16}} </ref>. Такі об'єкти рухаються навколо Сонця по планетоподобних орбітах (вони проходять близько до площини екліптики і майже кругові, як у планет). Однак Макемаке
| Назва = Methane and Ethane on the Bright Kuiper Belt Object 2005 FY <sub> 9 </sub>
| Автор = M. Brown, K. M. Barksume, G. L. Blake, E. L. Schaller, D. L. Rabinowitz, H. G. Roe, C. A. Trujillo
Рядок 133:
| Рік = 2007
| Тому = 133
| Сторінки =
| Doi = 10.1086 / 509734}} </ref> <ref name = "Delsanti2006"> {{Cite web | url = http: //www.ifa.hawaii.edu/publications/preprints/06preprints/Delsanti_06-009.pdf | title = The Solar System Beyond The Planets | author = Audrey Delsanti, David Jewitt. | publisher = University of Hawaii|accessdate=2012-02-16|archiveurl=http://www.webcitation.org/67o3acFlD|archivedate=2012-05-20}}</ref>.
Рядок 139:
Станом на 2012 рік Макемаке знаходився в 52,2 а.е. (7,8 млрд км) від[[Сонце | Сонця]]<ref name = "ефемеріди2"> {{Cite web | title = AstDys (136472) Makemake Ephemerides | publisher = Department of Mathematics, University of Pisa, Italy | url = http://hamilton.dm.unipi.it/astdys/index.php?pc=1.1.3.0&n=Makemake | accessdate = 2009-03-19
| archiveurl = http://www.webcitation.org/65Nd9oTUk | archivedate = 2012-02-11}} </ref>, поблизу точки Офелія, якої досягне в квітні 2033 року.
[[Абсолютна зоряна величина]] Макемаке становить -0,44{{sup | m}} <ref name = "jpldata" />. Його видимий блиск в 2012 році дорівнює 16,9{{sup | m}} <ref name = "ефемеріди2"/>, тобто Макемаке
[[Орбітальний період |Період обертання]] Макемаке навколо Сонця становить 306 років<ref name = "jpldata" />. Відповідно, найближчим проходження перигелію відбудеться в 2187 рік (останній раз це відбулося в 1881 році <ref name = "jpldata"/> <ref name = "Buie"/>). В цей час його [[видима зоряна величина]] досягне 15,5{{sup | m}}, що лише трохи менше яскравості Плутона, з яким вони будуть перебувати майже на одній відстані від Сонця<ref name = "ефемериди Плутона"> {{Cite web | title = AstDys (134340) Pluto Ephemerides | url = http://hamilton.dm.unipi.it/astdys/index.php?pc=1.1.3.0&n=Pluto}} </ref>.
За розрахунками, тривалість польоту [[Автоматична міжпланетна станція | автоматичної міжпланетної станції]] для дослідження Макемаке з пролітної траєкторії склала б більше 16 років з використанням [[Гравітаційний маневр | гравітаційного маневру]] біля Юпітера. Оптимальними датами для запуску місії вважаються 21 серпня 2024 і 24 серпня 2036<ref> {{стаття | автор = R. McGranaghan, B. Sagan, G. Dove, A. Tullos, JE Lyne, JP Emery | рік = 2011 | назву = A Survey of Mission Opportunities to Trans-Neptunian Objects | видання = Journal of the British Interplanetary Society | тому = 64 | сторінки =
== Хімічний склад ==
Рядок 149:
З урахуванням того, що альбедо Макемаке близько 0,7, при нинішній відстані від Сонця рівноважна температура на його поверхні становить близько 29К (-244°C), а в найближчій до Сонця точці орбіти температура може досягати 34К (-239° C).
При дослідженні Макемаке космічними телескопами «[[Спітцер (космічний телескоп) |Спітцер]]» і «Гершель» було виявлено, що поверхня Макемаке неоднорідна. Хоча більша частина поверхні покрита метановим снігом, і величина альбедо там досягає 0,
У 2006 році опубліковані результати аналізу спектру Макемаке в діапазоні [[Довжина хвилі | довжин хвиль]] 0,
Хоча інше дослідження, опубліковане в 2007 році, виявило й суттєві відмінності спектрів Макемаке і Плутона, що виражаються в першу чергу в наявності на Макемаке [[етан]]у і відсутності [[азот]]у (N <sub> 2 </sub> ) і [[Чадний газ | чадного газу]] (CO). Також автори припустили, що незвично широкі лінії метану пов'язані з тим, що він присутній на поверхні об'єкту в формі великих (розміром близько {{nobr | 1 см}})зерен. Етан, мабуть, також утворює зерна, але значно дрібніші (близько {{nobr | 0,1 мм}}).
Рядок 162:
| Номер = 2
| Рік = червень 2008
| Сторінки =
| Doi = 10.1016 / j.icarus.2007.12.015}} </ref>. Правда, частка азотного льоду досить мала порівняно з кількістю цієї речовини на Плутоні і [[Тритон (супутник) | Тритоні]], де він становить майже 98% кори. Відносний дефіцит азотного льоду означає, що запаси азоту були якимось чином вичерпані за час існування Сонячної системи<ref name = "brown"/>.
Рядок 170:
| language = ru}} </ref>.
Тиск у поверхні планети на момент спостереження не перевищує
| Автор = E. L. Schaller, M. E. Brown
| Назва = Volatile Loss and Retention on Kuiper Belt Objects
Рядок 177:
| Видання = The Astrophysical Journal Letters
| Тому = 659
| Сторінки =
| Doi = 10.1086 / 516709}} </ref>.
Рядок 183:
У квітні 2016 року за допомогою орбітального телескопа «Габбл» у карликової планети Макемаке був відкритий супутник<ref>http://www.nasa.gov/feature/goddard/2016/hubble-discovers-moon-orbiting-the-dwarf-planet-makemake</ref>. Він отримав тимчасове позначення '''S/2015 (136472) 1''' і «прізвисько» '''MK 2'''. Він у 1300 разів темніший порівняно з Макемаке. MK2 розгледіли на відстані приблизно 21 000 км від карликової планети. За оцінками, його діаметр становить приблизно 160 км.
Однак довгий час на орбіті навколо Макемаке не могли виявити жодного супутника. Було встановлено, що у Макемаке немає супутників яскравістю більше 1% від яскравості планети і знаходяться вони на кутовій відстані до неї не ближче 0,4 [[Градус (геометрія) | кутовий секунди]]<ref name = "brown2006"> {{cite web | title = Satellites of the Largest Kuiper Belt Objects | url=http://iopscience.iop.org/1538-4357/639/1/L43/}}</ref>. Відсутність супутників відрізняла Макемаке від інших великих транснептунових об'єктів, які майже всі володіють принаймні одним супутником: Еріда
== Примітки ==
|