Іздрик Юрій Романович: відмінності між версіями

'''Ю́рій Рома́нович І́здрик''' ({{н}} [[16 серпня 1962, [[Калуш]], [[1962Івано-Франківська область]], [[КалушУРСР]]) — український [[прозаїк]], [[поет]], [[культуролог]], автор концептуального журнального проекту «[[Четвер (журнал)|Четвер]]». Живе і працює у [[Калуш]]і. Автор повісті «Острів КРК» ([[1994]]), поетичної збірки «Станіслав і 11 його визволителів» ([[1996]]), романів «Воццек» ([[1996]], [[1997]]), «Подвійний Леон» ([[2000]]) і «АМ^тм» (2004), збірки есеїв «Флешка» (2007), «Флешка-2GB» (2009), «Таке» (2009), «Underwor(l)d» (2011), «Іздрик. Ю» (2013), «Після прози» (2013), «AB OUT» (2014), «Календар любові» низки повістей, оповідань, статей з культурології та літературознавства. Іздрик — один із творців [[Станіславський феномен|станіславського феномену]].

ЛітераторЮрій зроставІздрик в інтелігентній родині, де шанували мистецтво та літературу. Ву школі вчився на відмінно, любив математику, грав у шкільному ансамблі. Тоді ж почав цікавитися літературою: читав В.Нестайка, С.Руданського, О.Купріна, Велику радянську енциклопедію. У 14 років написав перші вірші, щоправда російською мовою. Особливу роль у літературній творчості митця відіграв чотиритомник Хемінгуея, котрий став «першим підручником справжньої української літературної мови» і дав зрозуміти, «що всі речі, всі емоції, всі переживання, все взагалі можна передати своєю рідною мовою». Ю.Іздрик також закінчив музичну школу по класу віолончелі та фортепіано, самотужки опанував гру на гітарі та мандоліні. По закінченні школи вступив на навчання у Львівський політехнічний інститут на механіко-технологічний факультет. У студентські роки вивчав історію мистецтва, відвідував публічні лекції з мистецтвознавства, грав у рок-гурті, брав участь у постановках самодіяльного студентського театру.