Футуризм: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування Мітки: перше редагування Візуальний редактор |
м вікіфікація |
||
Рядок 1:
[[Файл:Umberto Boccioni 001.jpg|thumb|250px|Умберто Боччоні. «Місто, відродження легенди», ескіз, [[1910]]
[[Файл:Casa Sant'Elia.jpg|thumb|right|[[Антоніо Сант'Еліа]] (
'''Футуризм''' — (від {{lang-it|futurismo}} та {{lang-la|futurum}}
▲'''Футуризм''' — (від {{lang-it|futurismo}} та {{lang-la|futurum}} - майбутнє). [[Авангард (мистецтво)|Авангардний]] напрям у [[художня література|літературі]] й [[образотворче мистецтво|мистецтві]], що розвинувся на початку [[20 століття|XX століття]] здебільшого в [[Італія|Італії]] та [[Росія|Росії]] й обстоював крайній формалізм, пропагував культ індивідуалізму, відкидав загальноприйняті мовні та поетично-мистецькі норми.
== Історія ==
Рядок 10 ⟶ 9:
У [[живопис]]і та [[скульптура|скульптурі]] італійський футуризм став предтечею багатьох наступних художніх відкриттів і течій. Так, [[Умберто Боччоні]], який використовував у своїй роботі одразу кілька матеріалів (скло, дерево, картон, залізо, шкіра, одяг, дзеркала, електричні лампочки і т. д.) став попередником такого сучасного на сьогоднішній день напряму в мистецтві як [[поп-арт]]. У своїх футуристичних роботах [[Джакомо Балла]] прагнув до об'єднання форми, кольору, руху і звуку.
В Італії футуризм мав також видних представників у музичному мистецтві. Основоположниками музичного футуризму вважають [[Франческо Прателла|Франческо Прателлу]], який виступив у 1910 році з «Маніфестом музикантів-футуристів» («''Manifesto dei musicisti futuristi''»), а також [[Луїджі Руссоло]], який виступив з маніфестом «Мистецтво шумів» (''L'arte dei Rumori'') в 1913 році. [[Ігор Стравінський]] у кількох «спогодах» іронічно окреслив футуристичні експерименти як «склеювання фізіологічного вурчання, чмокання гумових присосок, кулеметної стрільби й інших… зображуваних і асоціативних шумів, які більше відповідають музичним імітаціям м-ра Діснея»<ref>Цитата за виданням: 36. ''Кияновська Л.'' Соціокультурний аспект розвитку електронної музики в 50-х
На світогляд футуристів великий вплив мали філософські погляди [[Ніцше]] з його культом «[[надлюдина|надлюдини]]» та [[Бергсон]]а, який стверджував, що мозок може осягати все закостеніле й мертве.
== Поняття футуризму ==
Футуризм
Дві головні ознаки футуризму: по-перше, нове мистецтво зовсім не цікавиться людиною. Психологізм оголошується анархізмом. Психологізм — характерна риса міщанської літератури, яка вмирає. Якщо цікавить душа — пізнай машину. По-друге, для цього мистецтва характерний виключний динамізм, опоетизування руху, швидкості, зорові пошуки засобів зображення руху. Зупинка є злом, отже — футуристи вживали такі принципи динамізації («прискорення») свого художнього тексту: тексти записувалися без розділових знаків, без великих і малих букв. На думку футуристів, найбільше перешкод для руху роблять прикметники й прийменники. На перший план висувається дієслово.
Футуризм — це тотальне заперечення, у тім числі й єства. Музикою міста вважався шум міста. Панувала поетизація потворного, антиестетизм: деякі футуристи, наприклад, видавали свої твори на шпалерах.
Рядок 29 ⟶ 28:
== Див. також ==
* [[Панфутуризм]]
* [[Михайль Семенко]]
* [[Гео Шкурупій]]
== Примітки ==
Рядок 43 ⟶ 42:
* Luckyj G. Literary Politics in the Soviet Ukraine, 1917 — 34. Нью-Йорк 1956.
* Маркаде В. Укр. внесок до авангардного мистецтва поч. 20 століття // Сучасність, ч. 7 — 8. Мюнхен 1980.
* Філософський словник // Ред. В.
* {{статья
|автор =
Рядок 87 ⟶ 86:
== Посилання ==
* [http://kharkiv-nspu.org.ua/archives/3230 Марко Роберт Стех «Очима культури» №
* [http://litmisto.org.ua/?p=3113 Формізм
* [http://litakcent.com/2012/12/27/myhajl-semenko-vid-futuryzmu-do-teroryzmu/ Любов Якимчук
{{Мистецтво-доробити}}
| |||