Вулиця Соборності (Полтава): відмінності між версіями

Вулиця була прокладена у 2-й половині [[18 століття|XVIII століття]] від [[Успенський собор (Полтава)|Успенського собору]] у напрямку Київських воріт Полтавської фортеці. Первісна назва вулиця Успенська. У кінці 18 століття була пробита далі через передмістя і названа Пробивною. Першою впорядкована й забудована. На планах міста кінця XVIII-початку [[19 століття|XIX століття]] позначена як вулиця Мостова. На початку XIX століття дістала назву вулиця Олександрівська, пролягала від Соборної до [[Кругла площа (Полтава)|Круглої площі]]. Далі починалася Кременчуцька поштова дорога, відтинок якої до сучасної площі Зигіна на початку [[20 століття|XX століття]] мала назву вулиця Куракінська. [[1913]] року на честь 300-річчя дому Романових гімназистами вздовж неї було закладено [[Каштанова алея (Полтава)|Каштанову алею]]. [[1922]] року вулиці Олександрівську і Куракінську перейменовано на вулицю Жовтневу. У повоєнні роки частина від Соборної площі до Жовтневого парку називалася вулиця Сталіна. У [[1961]] році повернено назву Жовтнева. Сучасна назва ''вулиця Соборності'' — на честь ідеї про соборність українських земель в Українській Самостійній Соборній Державі, з 2016 року.

 

 

Уздовж вулиці Соборності стояли [[Воскресенська церква (Полтава)|Воскресенська церква]], [[Спаська церква (Полтава)|Спаська церква]], [[Стрітенська церква (Полтава)|Стрітенська церква]], [[Троїцька церква (Полтава)|Троїцька церква]], [[будинок Дворянського і Селянського банку]], будинок Державного банку, «Грандъ Отель», [[будинок Таранушенка]] та інші громадські й приватні споруди. Великого значення було надано озелененню: [[Олександрівський парк (Полтава)|Олександрівський парк]] і [[Каштанова алея|Романовська алея]].