Вікіпедія

Дніпровська повітрянодесантна операція: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м вікіфікація
м вікіфікація
Рядок 36:
До [[16 вересня]] [[1943]] року штаб повітряно-десантних військ завершив розробку операції, визначив мету, склад і завдання десанту, а вже наступного дня рішення на проведення повітряно-десантної операції було ухвалене Ставкою.
 
Затверджений Ставкою [[план операції]] передбачав наступне. Першим у район [[Канів|Канева]], у смузі наступу [[Воронезький фронт|Воронезького фронту]], повинен був десантуватися [[Корпус (армія)|корпус]] [[Список командувачів повітряно-десантних військ СРСР|командувача повітряно-десантними військами]] [[генерал-майор]]а [[Затевахін Іван Іванович|Івана Затевахіна]]. Він складався з [[1-аша повітряно-десантна бригада (СРСР)|1-ої]], [[3-ятя повітряно-десантна бригада (СРСР)|3-ої]] та [[5-ата повітряно-десантна бригада (СРСР)|5-ої повітряно-десантних бригад]], загальною кількістю близько 10 тисяч чоловік. Корпус мав на озброєнні 24 [[гармата|гармати]] калібру 45&nbsp;мм, 180 [[міномет]]ів [[калібр]]ів 50 і 82&nbsp;мм, 378 [[Протитанкова рушниця|протитанкових рушниць]] та 540 [[кулемет]]ів.<ref>Советские воздушно-десантные.&nbsp;— Москва, 1980; Лисов И.&nbsp;И.&nbsp;Десантники.&nbsp;— Москва, 1968.</ref>
 
Другий [[повітряно-десантний корпус]] у складі [[4-та повітряно-десантна бригада (СРСР)|4-ої]], [[6-та повітряно-десантна бригада (СРСР)|6-ої]] та [[7-ма повітряно-десантна бригада (СРСР)|7-ої]] повітряно-десантні бригад під командуванням генерал-майора [[Капітохін Олександр Георгійович|Олександра Капітохіна]] повинен був десантуватися в смузі наступу [[Південний фронт (Велика Вітчизняна війна)|Південного фронту]] кількома днями пізніше.
Рядок 82:
 
=== Початок операції ===
[[21 вересня]] по тривозі було піднято шість гвардійських повітряно-десантних бригад: [[1-аша повітряно-десантна бригада (СРСР)|1-а]], [[3-ятя повітряно-десантна бригада (СРСР)|3-я]], [[4-ата повітряно-десантна бригада (СРСР)|4-а]], [[5-ата повітряно-десантна бригада (СРСР)|5-а]], [[6-ата повітряно-десантна бригада (СРСР)|6-а]] і [[7-ма повітряно-десантна бригада (СРСР)|7-а]].
 
1-а, 3-я і 5-а гвардійські повітряно-десантні бригади надійшли у розпорядження [[Воронезький фронт|Воронезького]]; 4-а, 6-а і 7-а&nbsp;— [[Південний фронт (Велика Вітчизняна війна)|Південного фронтів]]. Було проведена переукладка [[парашут]]ів та укладка вантажів у [[повітряно-десантна техніка|парашутно-десантні м'які мішки]]. Після цього бригади були передислоковані залізницею в райони аеродромів [[Лебедин]], [[Смородине]] і [[Богодухів]] [[Сумська область|Сумської області]].<ref name="suk">Суконкин Алексей Сергеевич Лиса в курятнике. Вдв и Спн. Часть 3. История десантных и разведывательно-диверсионных войск СССР и России</ref>
 
До [[23 вересня]] була створена оперативна група повітряно-десантних військ, яка повинна була здійснювати [[Управління військами|управління десантами]]. Група розмістилася на аеродромі Лебедин, у безпосередній близькості від пункту управління оперативної групи [[Авіація далекої дії|авіації далекої дії]] і штабу [[2-аша повітряна армія (СРСР)|2-ої повітряної армії]]. Незабаром група встановила прямий [[зв'язок]] зі штабом 40-ї армії, у смузі якої планувалось провести висадку першого десанту. [[Розвідувальна авіація]] 2-ї повітряної армії приступила до фотографування районів майбутнього десантування. В тил [[противник]]а для проведення дорозвідки районів десантування та обстановки були виведені розвідоргани 40-ї армії.
 
Для здійснення висадки десанту залучили 180 [[військово-транспортний літак|військово-транспортних літаків]] [[Лі-2|«Дуглас» Лі-2]] (1-ої, 53-ої і 62-ої [[авіаційна дивізія|авіаційних дивізій]] ''{{comment|АДД|авіація далекої дії}}''). У свою чергу, авіація {{comment|ПДВ|Повітряно-десантні війська}} виділила 10 машин [[Іл-4]] для викидання [[спорядження]] і легких гармат, буксирувальники планерів, а також 35 десантних планерів ''А-7'' і ''Г-11'', якими повинна була десантуватися бригадна [[артилерія]].
Рядок 101:
Викидання перших двох бригад було вирішено почати в ніч на [[25 вересня]] [[1943]] року. [[Передовий загін]] літаків 101-го полку ''{{comment|АДД|авіація далекої дії}}'', який вела [[Герой Радянського Союзу]] [[Гризодубова Валентина Степанівна|Валентина Гризодубова]] з парашутистами 3-ої гв. ''{{comment|пдбр|повітряно-десантна бригада}}'' піднявся в [[повітря]] о 18 годин 30 хвилин [[24 вересня]].
 
Через дві години стартували літаки з бійцями 5-ої ''{{comment|гв. пдбр|гвардійська повітряно-десантна бригада}}''. Всього в ніч на [[25 вересня]] було проведено 298 [[Літако-виліт|літако-вильотів]] (замість запланованих 500), було викинуто ''3050'' чоловік і ''432'' контейнера зі складу [[3-ятя повітряно-десантна бригада (СРСР)|3-ї гвардійської бригади]] і ''15251 525'' чоловік та ''228'' контейнерів [[5-а повітряно-десантна бригада (СРСР)|5-ї гвардійської бригади]]. Відсутність достатньої кількості палива для літаків транспортної авіації на аеродромах зльоту привела до того, що графік зльоту був порушений з самого початку. Замість намічених планом 65 транспортних машин під посадку було подано лише 48, а чотири бензозаправники з'явилися лише за півгодини до вильоту. У результаті виліт першого ешелону довелося відкласти на півтори години.
 
Літаки злітали безсистемно&nbsp;— по готовності та з грубими порушеннями [[Бойові порядки|бойових порядків]]. Повертаючись назад на [[аеродром]]и вони були вимушені ще довше чекати перезаправляння, внаслідок чого [[десантник]]и змушені були буквально метатися по аеродрому від одного літака до іншого, у пошуках готового до зльоту.<ref name="stas"></ref>
Рядок 140:
На землі всі роти, батальйони і навіть бригади перемішались між собою і вимушені були вступити миттєво в бій при повній відсутності єдиного командування і організації взаємодії між собою. Особовий склад групувався в невеликі загони, очолювані офіцерами, які не знали один одного та не володіли ситуацією, де вони знаходяться, і яке завдання стоїть перед ними. Це було найгіршим з можливих варіантів розвитку подій.
 
Незважаючи на нестерпні умови десантування, парашутисти [[3-ятя повітряно-десантна бригада (СРСР)|3-ї]] та [[5-ата повітряно-десантна бригада (СРСР)|5-ї повітряно-десантних бригад]] демонстрували [[мужність]], [[Відвага|відвагу]] і самопожертвування в бою. Ще знаходячись у повітрі, десант вів вогонь зі стрілецької зброї та закидав противника ручними [[граната]]ми. Проте, не зважаючи на проявлений [[героїзм]], організований збір десанту на площадках приземлення був зірваний. Виконання первинного плану повністю провалилося. Ні про яке захоплення вказаного рубежу не могло вже бути і мови. Десант вів запеклі бої дрібними групами протягом ночі і весь день [[25 вересня]].
 
Усвідомивши що відбулося, [[штаб]] {{comment|ПДВ|Повітряно-Десантні Війська}} прийняв рішення припинити подальшу висадку. Спроби встановити зв'язок з десантом тривалий час успіхів не мали. В ніч на [[28 вересня]] в район десантування було викинуто три спеціальні групи з радіостанціями, але їх доля залишилася невідомою.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Дніпровська_повітрянодесантна_операція