Рамон-Беренгер III: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок) Створена сторінка: {{Картка:Особа | ім'я = Рамон Баранґе III | місце_проживання = | зображення... |
Haida (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 31:
| герб =
}}
'''Рамон Баранґе або Раймон Беренгер III Великий''' (*Ramon Berenguer III el Grande, [[11 листопада]] [[1082]] —[[1131]]) — [[граф]] [[Барселонське графство|Барселони]], Жірони і Осони у [[1086]]-[[1131]] роках, [[граф]] [[Графство Прованс|Провансу]] у 1112—1131 роках (як Раймон Беренгер I).
== Життєпис ==
Походив з Барселонської династії. Син [[Рамон Баранґе II|Рамона Баранґе II]], графа Барселони, й Матільди Апулійської. Народився у 1082 році у Родезі (графство Тулуза). У 1083 році втратив батька. Його освітою й вихованням займався Вільгельма I, граф Серданья.
Спочатку був співволодарем стрийко [[Баранґе Рамон II|Баранґе Рамона II]], якого підозрювали у вбивстві батька Рамон Баранґе III. При цьому зобов'язувався не одружуватися, щоб передати повну владу небіжу, коли той зросте. У 1095 і 1097 роках війська Барселони без успіху нападали на Тортосу і Ампосту.
[[Файл:Comtats catalans 1035.svg|міні|ліворуч|250пкс|Володіння Рамона Баранґе III у 1131 році]]У 1097 його дядько відправився у Святу Землю, де безслідно зник. Після цього Рамон Баранґе III став правити одноосібно. За допомогою династичних шлюбів (1103, 1106 і 1112 років) і васальних зв'язків він підпорядкував собі усю Каталонію, окрім Уржеля і [[Паралаза|Пералади]]: 1111 року — Бесалу, 1117 року — Серданью, спільно з графом Уржеля у 1105 році захопив Барбастро і Балагуер, а також у 1112 році став графом Провансу, виконтом Карла після одруження на графині Дульсії де Ґеводан. Незабаром після цього підкорив Ніццу, змусив Бернада, віконата Каркассона, визнати свою зверхність.
Водночас з 1107 року вступив у конфлікт з мусульманськими держави. Спочатку маври захопити й сплюндрували замки Геліду і Олердолу, у 1114 році переміг мусульман, які спробували атакувати Барселону. У 1115 році Рамон Баранґе III переміг маврів у битві при Марторелі. Для посилення свого становища у 1109 році запросив до своїх володінь ордекн госпітальєрів.
У 1114—1115 роках в союзі з Пізанською і Генуєзькою республіками здійснив напад на цитаделі мавританських піратів на Майорці і Ібіці, звільнивши безліч християн і обклавши маврів даниною. У 1116 році здійснив поїздку до Провансу і Генуї. 1119 року разом з пізанцями він здійснив напад на Валенсію, Леріду і Тортосу.
У 1118 році відправився до Риму, де намагався отримати підтримку у папи римського Пасхалія II задля захоплення Таррагони, де пізніше була заснована архієпископська кафедра (до цього Каталонія в церковному плані належала архієпископству Нарбонн). Того ж року зайняв Сарагусту.
У 1120 році з [[Альфонсо I (король Арагону)|Альфонсо I Вояком,]] королем Арагону, атакував важливу фортецю Корбін. У 1122 році зумів завдати поразки маврам біля стін Барселони. У 1123 році запросив до себе орден тамплієрів. У 1127 році уклав торгівельну угоду з Генуєю. Водночас вступив у конфлікт за маркізат і графство Прованс з графами Тулузи: 1123 році вдалося захистити Оранж, а 1125 році укласти мирний договір.
У 1130 році став членом лицарського ордену тамплієрів. Помер у січні або липні 1131 року. Після його смерті п'ять каталонських графств успадкував [[Рамон Баранґе IV|Рамон Баранґе]], а інший син — [[Баранґе Рамон I (граф Провансу)|Баранґе Рамон]] — отримав Прованс.
== Родина ==
1. Дружина — Марія, донька Родріго де Вівара (відомого як Сід Кампеадор)
Діти:
* Марія (), дружина Бернада III, графа Бесалу
* Хімена (1105—), дружина Рожера III, графа Фуа
2. Дружина — Альмодіс, донька Вільгельма де Мортена
''Дітей не було''
3. Дружина — Дульсія I, донька Гілберта I де Геводана
Діти:
* Альмодіс (1126—1164), дружина Понса I де Кервера
* Беренгарія (1116—1149), дружина [[Альфонсо VII (король Кастилії)|Альфонсо VII]], короля Кастилії
* [[Рамон Баранґе IV|Рамон Баранґе]] (1113/1114—1162), граф Барселони у 1131—1162 роках
* [[Баранґе Рамон I (граф Провансу)|Баранґе Рамон]] (бл.1115—1144), граф Провансу у 1131—1144 роках
* Бернад (1117)
* Естефанія (1118—бл. 1131), дружина Кентулі III, графа Біггор
* Мафальда (бл. 1120—бл.1157), дружина Вільгельма Рамона I, графа Кастельвель
== Джерела ==
* Helen Nicholson, A Brief History of the Knights Templar, (Constable & Robinson Ltd., 2010), 102.
* Soldevila i Zubiburu, Ferran. Història de Catalunya. Alpha, 1962.
* Rafael Altamira, La Spagna (1031—1248), in «Storia del mondo medievale», vol. V, 1999, pp. 865—896
* Ursula Vones-Liebenstein: Raimund Berengar III. In: Lexikon des Mittelalters (LexMA). Band 7, LexMA-Verlag, München 1995, ISBN 3-7608-8907-7, Sp. 407.
{{commons|Category:Ramon Berenguer III of Barcelona|Рамон Баранґе III}}
[[Категорія:Графи Барселони]]
[[Категорія:Графи Провансу]]
| |||