Росохуватець (Купчинецька сільська громада): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 92:
В липні 1919 року Військо Польське за підтримки Антанти [[Українсько-польська війна 1918—1919|відтиснуло до Збруча]] [[Українська Галицька армія|Українську Галицьку Армію]] і окупувало всю Галичину. Вже через рік, в липні-вересні 1920 року, більшовицькі війська під командою Будьоного [[Польсько-радянська війна 1920|зайняли північно-східну частину Галичини]] і дійшли аж під Варшаву, але згодом змушені були відступити на схід під тиском польської армії і військ УНР. Настав мирний час, відновлювалось національне і громадське життя, хоча українцям не легко жилось під польською владою. Росохуватець належав до Тернопільського воєводства, Підгаєцьго повіту, Семиковецької гміни.
 
1926 року відновили свою діяльність «Просвіта» та «Січ», було засновано аматорський драматичний гурток. 1928 року, з допомогою української еміграції в Америці, розпочалась побудова дому читальні. Маючи свій громадський дім, цього ж року було засноване товариство [[Луг (товариство)|«Луг»]] (що в короткий час мало в своїх рядах понад 50 членів), гурток [[Рідна школа|«Рідної школи»]], кооперативу «Поступ». На початку 1930-х років було висипанонасипано символічну могилу  — в пам'ять борців визвольних змагань УСС та УГА. Радянська влада могилу зрівняла з землею, але 1990 р. мешканці відновили її на старому місці.
 
[[Файл:ros mog.jpg|міні|центр|Символічна могила борцям за волю України с. Росоховатець]]
 
У вересні 1939 Росоховатець, як і вся Галичина, [[Вторгнення СРСР до Польщі (1939)|було окуповано]] радянськими військами. Власники фільварку змушені були поспіхом перебиратись до Генерального ГубернаторстваВаршави, їх маєток було підпалено, а після війни розібрано на будівельний матеріал.
 
У червні 1941 року прийшаприйшла [[Німецько-радянська війна|окупація німецька]]. Все більшого впливу серед українського населення набуває ОУН, створюються відділи УПА. 21-25 серпня 1943 р. на сусідніх хуторах Веснівка проходив [[ІІІ-й Надзвичайний Великий Збір ОУНР|ІІІ надзвичайний збір ОУН]].
 
У квітні 1944 року радянські війська прорвали німецьку оборону біля Тернополя і фронт пересунувся над річку Стрипу. Протягом чотирьох місяців село знаходилось в прифронтовій полосі, тому мешканці були відселені, поки під кінець липня його не займають радянські війська в результаті [[Львівсько-Сандомирська операція|Львівсько-Сандомирської наступальної операції]]. Під час військових, дій на околиці села впав німецький літак, що перевозив поранених з оточеного Тернополя. На сільському цвинтарі є поховання німецьких солдатів.