Альфонсо I (король Арагону): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок) Створена сторінка: {{Картка:Особа | ім'я = Альфонсо I | місце_проживання = | зображення = Alphons... |
Haida (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 20:
| попередник = [[Педро I (король Арагону)|Педро I]]
| наступник = [[Раміро II (король Арагону)|Раміро II]]
| дружина = [[Уррака I|Уррака Кастильська]]
| діти =
| рід = Арагонська династія
| родичі =
| батько = [[Санчо I (король Арагону)|Санчо I]]
| матір =
| нагороди =
| зріст =
Рядок 31:
| герб =
}}
'''Альфонсо I Вояк''' (*''
== Життєпис ==
=== Молоді роки ===
Походив з Арагонської династії. Син [[Санчо I (король Арагону)|Санчо I]], короля Арагону і Наварри, та Ізабелли де Уржель. Дитинство і юнацтво Альфонсо пройшли в монастирі Сіреса, де він осягав грамоту і військове мистецтво під керівництвом Лопе Гарсес Прочанина.
Подорослішавши, він разом з братом Педро брав участь у війнах з маврами: поході Сіда Кампеадора на Валенсію у 1093—1094 роках, а також облозі Уеска та битві при Алькарас у 1096 році. Після цього отримав від батька титул сеньйора Луна, Біля, Арденеса й Байло. У 1100 році брав участь у захоплені міста Бальбастро і фортеці Саріньєна.
=== Володарювання ===
Успадкувавши після смерті свого небожа [[Педро I (король Арагону)|Педро I]] у 1104 році корони Наварри і Арагона, Альфонс продовжив Реконкісту. У 1105 році він захопив Ехею і Таусте і зміцнив Кастельяр і Хуслібол. У 1106 році у битві при Вальтьерре завдав поразки Ахмаду II, еміру Сарагоси. 1107 року були захоплені Тамаріте-де-Літера і Естебан-дела-Літера.
У 1109 році 36-річний холостяк король Альфонсо I одружився з Урракою I, королевою Кастилії. Альфонсо I сподівався об'єднати Кастилії, Леон, Наварру і Арагон під владою одного короля, але Уррака I була примушена до шлюбу кастильською і леонською знатю й заповітом свого батька. Проте вона наполягала на суверенітет своїх володінь. При цьому між подружжям не були кохання або приязні.
Альфонсо I і Уррака постійно сварилися, що незабаром призвело у 1110 році до початку війни: Уррака звинуватила арагонського короля у жорстокому поводжені. Альфонсо I взяв міста Паленсія, Бургос, Осма, Оренсе, Толедо, де він змістив місцевого архієпископа. У 1111 року у битвах при Кандеспіні та Віадангос війська Альфонсо I перемогли військо Урраки I на чолі із Гомесом Гонсалесом. У 1112 році після облоги Асторги між подружжям було укладено мир, за яким Уррака I отримала Леон, Астурію, Галісію, а Альфонсо I — Кастилію.
У 1114 році папа римський Пасхалій II розірвав шлюб під приводом того, що Альфонсо I і Уррака I були далекими родичами. При цьому арагонський король зберіг контроль над значною частину Кастилії. Розв'язавши собі руки, Альфонсо I знову зосередився на війні з мусульманськими державами. У 1117 році захопив Фітеро, Корелла, Кінтруеніго, Мурчанте, Монтеагудо і Касканте.
У 1118 році за підтримки графів Тулузи, які оголосили хрестовий похід проти маврів, Альфонсо I захопив Альмудевар, Гурреа-де-Гальєго, Суеро і після семимісячної облоги 18 грудня — Сарагосу, головний оплот арабів в цьому регіоні. Він вигнав звідти 20 тисяч мусульман і оголосив місто своєю столицею.
1120 року він у битві при Кутанде знову розбив арабів, які намагалися відвоювати Сарагосу, і продовжив захоплення мусульманських земель, зокрема Кервера, Тудехен, Кастельон, Тарасона, Агреда, Магальон, Борха, Алагон, Новільяс, Маллен, Руеда, Епіла і область Сорія. У 1122 році король заснував братство лицарів, яке повино було боротися з державою Альморавідів. У 1123 році Альфонсо I захопив важливе місто Леріда, що належала графам Барселони і зробив тривалий і небезпечний похід в Андалусію (в область Пенья Каділья), що закінчився, втім, безрезультатно.
1125—1126 роках здійснив похід проти Гранади та Кордови, але дійшов до Мотріля. Тут захопив 14 тис. мосарабів, яких оселив на південь від річки Ебро. 1127 року захопив Лонгарес. Того ж року в Тамарі з Альфонсом VII, сином Урракі від першого шлюбу, було підписано договір про кордон Кастилії і Арагона. Відмовившись від претензій на Кастилію і Леон, Альфонсо I отримав область басків. У 1128 році цю угоду було підтверджено.
У 1129 році він захопив Моліну і, повторно, Монсон, а також взяв в облогу Валенсію, коли був убитий Сід Кампеадор. У 1130—1131 роках Альфонсо I здійснив похід на північ від Піренеїв — до долини Аран — і взяв в облогу Байонну.
Під кінець життя Альфонс почав війну з претендентом на наваррський трон Гарсією Рамірес, але 17 липня 1134 року був переможений у битві при Фрага невеликим загоном з 500 вояків і так засмутився, що занедужав і невдовзі помер. Поховано в монастирі Сан-Педро (Уеска). Свої володіння він заповідав лицарським орденів госпітальєрів і тамплієрів, але заповіт не було виконано: королем Наварри було обрано Гарсію Раміреса, а королем Арагона став брат Альфонсо I — [[Раміро II (король Арагону)|Раміро]].
== Родина ==
Дружина — Уррака I, королева Кастилії
''Дітей не було''
== Джерела ==
* Lourie, Elena. The Will of Alfonso I, El Batallador, King of Aragon and Navarre: A Reassessment. Speculum, 50:4 (October 1975), 635–51.
* Rafael Altamira, La Spagna (1031—1248), in Storia del mondo medievale, vol. V, 1999, pp. 865—896
* José Ángel Lema Pueyo, Alfonso I el Batallador, rey de Aragón y Pamplona (1104—1134), Trea, Gijón, 2008 (ISBN 978-84-9704-399-1)
{{commons|Category:Alphonse I of Aragon|Альфонсо I (король Арагону)}}
[[Категорія:Правителі Арагону]]
[[Категорія:Королі Наварри]]
| |||