Арман Емманюель дю Плессі, герцог де Рішельє: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 36:
| попередник_5 = [[Елі Деказ]]
| наступник_5 = [[Жан-Батіст де Віллель]]
| національність = [[Французи|француз]]
| віросповідання =
| дата народження = 25.9.1766(14)
| місце народження = {{Прапорець|FRA}} [[Бордо]], [[округ Бордо]], [[ГієньАквітанія]], [[Франція]]
| дата смерті = 17.5.1822
| місце смерті = {{Прапорець|FRA}} [[Париж]], [[Франція]]
| похований =
| династія =
Рядок 59:
{{!}}}
{{{!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден Андрія Первозванного}} {{!!}} {{Орден Святого Володимира 2 ступеня}} {{!!}} {{Орден Святого Володимира 3 ступеня}} {{!!}} {{Орден Святого Володимира 4 ступеня}}
{{!}}-
{{!}} {{Орден Святого Георгія 4 ступеня}} {{!!}} {{Орден Андрія Первозванного}}
{{!}}}
| автограф = 5eme duc de Richelieu_Autograph.svg
Рядок 67:
| Rodovid = 257370
}}
{{Інші значення|тип=прізвищеОднофамільці|Рішельє}}
'''Арма́н Емманюе́ль Софі́я Септімані́я де Віньєро́ дю Плессі́, ге́рцог д'Егільо́н, ге́рцог де Фронса́к, герцог де Рішельє́''' ({{lang-fr|Armand Emmanuel Sophie Septemanie de Vignerot du Plessis, duc d'Aiguillon, duc de Fronsac, duc de Richelieu}}, [[Русифікація|русифіковане]] ім'я&nbsp;— '''Еммануї́л Йо́сипович Рішельє́''' ({{lang-ru|Эммануил Иосифович Ришелье}}){{sfn|Бондаренко|2010|с=31}}; {{н}} {{OldStyleDate|25|вересня|1766|14}}, [[Бордо]]<ref name="misto.odessa.ua"/>, [[округ Бордо]], [[ГієньАквітанія]], [[Франція]]&nbsp;— {{с}} [[17 травня]] [[1822]], [[Париж]], [[Франція]])&nbsp;— [[Франція|французький]] та [[Російська імперія|російський]] державний діяч, військовик, [[рояліст]]. Працював [[міністр закордонних справ Франції|міністром закордонних справ]] і [[Прем'єр-міністр Франції|Прем'єр-міністром Франції]], а також перший [[Градоначальники Одеси|градоначальником Одеси]].
 
Рішельє був прийнятий в королівські драгуни та отримав посаду при дворі [[Людовик XVI (король Франції)|Людовика XVI]]. А з початком [[Велика французька революція|Великої французької революції]], емігрував до [[Російська імперія|Російської імперії]], де спочатку брав участь у [[Російсько-турецька війна (1787—1792)|російсько-турецькій війні 1787–1792]] років та отримав поранення під час [[Штурм Ізмаїла 1790|штурму Ізмаїла]], а згодом здобув посаду [[Градоначальники Одеси|градоначальника Одеси]], де працював з [[1803]] року по [[1815]] рік, зробивши зі звичайного провінційного містечка, справжній європейський мегаполіс за тодішніми мірками.
 
Кавалер низки орденів Франції та Російської імперії. Зокрема, кавалер, офіцер та командор [[Орден Почесного легіону|ордену Почесного легіону]], а також кавалер [[Орден святого Георгія|Імператорського Військового ордену Святого Великомученика та Побідоносця Георгія]] IV-го ступеня та [[Імператорський орден Святого Рівноапостольного князя Володимира|Імператорського ордену Святого Рівноапостольного князя Володимира]] II-го ступеня.
Рядок 78:
 
=== Перші роки ===
Арман Емманюель Софія Септіманія де Віньєро дю Плессі народився [[25 вересня]] [[1766]] року у [[Франція|французькому]] місті [[Бордо]], столиці {{не перекладено|Округ Бордо|однойменного округу|fr|Généralité de Bordeaux}}, що у [[ГієньАквітанія|ГієніАквітанії]] в сім'ї [[Аделаїда де Отфор|Аделаїди де Отфор]] та {{не перекладено|Луї Антуан дю Плессі, герцог де Рішельє|Луї Антуана дю Плессі||Antoine de Vignerot du Plessis}}. Він походив з давнього аристократичного роду. Його батько був племінником відомого кардинала [[Кардинал Рішельє|Армана Жана дю Плессі, дюка де Рішельє]]. Освіту хлопчик здобув початкову освіту вдома під керівництвом абата де Лабдана, а згодом&nbsp;— у Колегії дю Плесі, заснованій ще самим кардиналом де Рішельє. Коли юнаку виповнилося п'ять років у нього померла мати і його вихованням зайнявся дід Армана&nbsp;— [[Луї Франсуа дю Плессі, герцог де Рішельє|Луї Франсуа]], що був членом [[Французька академія|Французької академії]], а також був другом [[ВольтераВольтер]]а. Окрім того, вихованням юнака також займалися його тітки&nbsp;— де Нестлер і де Растіга.{{sfn|Бондаренко|2010|с=31}}
 
=== Російська імперія ===
Рядок 85:
У ході російської компанії під час війни де Рішельє брав участь у [[Штурм Ізмаїла 1790|штурмі Ізмаїла 1790]] року, де був поранений. За це після битви, яку виграла російська армія, Арман Еммануель був нагороджений золотою шпагою, а також [[Орден святого Георгія|Імператорським Військовим орденом Святого Великомученика та Побідоносця Георгія]] IV-го ступеня.{{sfn|Бондаренко|2010|с=32}}
 
Після подій [[Велика французька революція|Великої французької революції]] герцог був вимушений покинути батьківщину й переїхав до [[Російська імперія|Російської імперії]]. У той же час, переїхавши у нову державу він почав стрімку кар'єру при імператриці [[Катерина II (імператриця Росії)|Катерини II]]. Так майже відразу після переїзду до нової держави він отримав аудієнцію в імператриці, яка тривала понад годину. Після того, зокрема, де Рішельє почав військову службу у [[Гатчина|Гатчині]]. Там же, під час служби француз познайомився з онуком імператриці&nbsp;— [[Олександр I (російський імператор)|Олександром]].{{sfn|Бондаренко|2010|с=33}}
 
Наступні роки Арман неодноразово ще приїжджав до Франції, а по тім повертався до Росії. За цей час син Катерини, імператор [[Павло I (російський імператор)|Павло I]], помер і Рішелє приїхав до імперії з нагоди сходження на престол свого друга, Олександра I. Той же, у свою чергу, допоміг Арману повернути своє майно, під час листування з [[Наполеон I Бонапарт|Наполеоном I Бонапартом]].{{sfn|Бондаренко|2010|с=33}} Після переговорів, у лютому [[1802]] року сторони дійшли згоди і герцог повернувся у [[Париж]]. Однак, Бонапарт зажадав від Армана присягнути [[Перша французька республіка|Французькій Республіці]], на що де Рішельє відповів відмовою і повернувся у Російську імперію.{{sfn|Бондаренко|2010|с=34}}
 
Після переїзду Рішельє, [[9 березня]] [[1803]] року, був підвищений у ранзі до [[генерал-лейтенант]]а та був народжений [[Імператорський орден Святого Рівноапостольного князя Володимира|Імператорським орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира]] II-го ступеня.{{sfn|Бондаренко|2010|с=34}}
Рядок 94:
Після переїзду француз поселився у місті [[Одеса]], яке російські війська захопили у ході російсько-турецької війни [[1787]]–[[1792]] років. Герцог поселився у будинку на розі сучасних вулиць [[Вулиця Рішельєвська (Одеса)|Рішельєвської]] та [[Вулиця Ланжеронівська|Ланжеронівської]]. Окрім Армана у будинку мешкало ще 14 людей: три секретарі, іноземні консули, купці, військові та його вчитель, абат де Лабдан.{{sfn|Бондаренко|2010|с=34}} [[8 жовтня]] [[1802]] року було видано указ, за яким [[Новоросійська губернія|Новоросійську губернію]] було поділено на три: [[Катеринославська губернія|Катеринославську]], [[Миколаївська губернія|Миколаївську]] та [[Таврійська губернія|Таврійську]]. Одеса опинилася у Миколаївській губернії, але через особливе значення міста йому було відведено власне [[Одеське градоначальництво|градоначальництво]]. [[9 березня]] [[1803]] року<ref name="misto.odessa.ua">{{cite web|url=http://www.misto.odessa.ua/gorod/gradonachalniki/gercog-dyuk-de-rishele|назва=Герцог Дюк Де-Ришелье (1803 по 1814 гг.)|веб-сайт=misto.odessa.ua|мовою=ru}}</ref> імператор призначив Армана Емманюеля [[Градоначальники Одеси|градоначальником]] міста.{{sfn|Бондаренко|2010|с=31}} Перед приходом герцога на посаду губернатора місто дуже страждало на нестачу води та дерева для опалювання, а доходи Одеси були значно менші за видатки міської влади.{{sfn|Бондаренко|2010|с=34}}
 
Герцог зумів знайти спільну мову з місцевим населенням, що представляли різні народи: [[арнаути]], [[болгари]], [[греки]], [[євреї]], [[італійці]], [[козаки]], [[росіяни]], [[французи]] тощо. Зокрема, [[ногайці]], що жили на цих землях ще у [[XIV]] столітті дуже шанували французького чиновника, він вирішив проблему їх розселення й окрім того, у кожному поселені збудував мечеть та будинок для мулли та його сім'ї. Згодом у краї з'явилися перші [[Виноробство|виноробні]] підприємства. Завдяки [[капітал]]ам, що постійно надходили до міста, воно збагатилося багатьма новими гарними будинками, що їх план особисто затверджував градоначальник. У перші роки управління герцога з'явився [[Перший одеський театр|перший театр]], перша міська лікарня, [[Спасо-Преображенський собор (Одеса)|собор]], католицька церква та почалося будівництво [[Одеський карантин|карантину]]. Також цей період позначився початком продажу пшениці у великих розмірах до Європи. Так у [[1804]] році одеські купці заробили трохи більше 3,3 мільйонів російських рублів, що у 4,5 рази більше ніж два роки тому. Велику увагу градоначальник приділяв озелененню міста. Зокрема, під час його управління брат адмірала [[Хосе де Рібас]]а, [[Фелікс де Рібас|Фелікс]], подарував Одесі [[Міський сад (Одеса)|свій сад]].{{sfn|Бондаренко|2010|с=34—37}}
 
Місто поступово розвивалося, так за 20 років до [[1812]] року населення збільшилося у 100 разів і становило 20 тисяч осіб.{{sfn|Бондаренко|2010|с=37}} Однак саме того року в Одесі, як і в усій [[Новоросія|Новоросії]] спалахнула одна з найстрашніших хвороб людства&nbsp;— [[Чума в Одесі|чума]] і це при тому, що країна почала війну із Францією у ході [[Наполеонівські війни|Наполеонівських війн]]. Першими померлими виявилися артисти італійської трупи, що були на гастролях в Одесі. Вони померли наприкінці липня [[1812]] року, однак правильний діагноз було встановлено лише через місяць спеціальною комісією, що її зібрав де Рішельє. Хвороба невблаганно розширювалася, так до листопада того ж року у місті померло, близько 1720 осіб, а випадки смертності через чуму охопили увесь регіон від [[Бессарабія|Бессарабії]] аж до [[Кубань|Кубані]]. У результаті цих подій у місті було введено загальний [[карантин]]: пересування було заборонене без спеціальних пропусків, а місто було на спеціальні ділянки. Однак, серед найбідніших жителів, ці заходи мало хто дотримувався. Тоді міська влада вирішила спалювати заражені будинки з усіма скарбами. Особливо хвороба не вчухала у районі [[Карантинний узвіз|Карантинного]] та [[Військовий узвіз|Військового узвозів]]. І тільки у лютому [[1813]] року Одеса позбулася чуми і була оголошена «благополучним містом». Усього під час епідемії загинуло 2656 осіб, себто кожен 10-й, а одужало від хвороби лише 675 осіб. Усі померлі були поховані у братській могилі, що зветься «[[Чумна гора]]».{{sfn|Бондаренко|2010|с=40—41}}
 
Під кінець управління Рішельє Одесою населення міста зросло до 35 тисяч осіб, що у п'ять разів більше ніж 10 років тому. Кількість будинків зросла до 2,6 тисячі, а також постійно зводилися нові. Торговельний обіг усіх портів Чорного та [[Азовське море|Азовського морів]] становив 45 мільйонів російських рублів на рік, 25 з яких припадало на одну тільки Одесу. [[Мито|Митні збори]] становили близько 2 мільйонів на рік, що у сотні раз більше ніж 15 років тому.{{sfn|Бондаренко|2010|с=42}} Ім'ям герцога названі в Одесі [[Вулиця Рішельєвська (Одеса)|Рішельєвська вулиця]], [[Рішельєвський ліцей]], [[Дюківський садпарк]], що колись належав Арману-Еммануелю, а також споруджено [[Пам'ятник Арману де Рішельє (Одеса)|пам'ятник]] на його честь.
 
=== Прем'єр-міністр у Франції ===
Рядок 148:
|Тема = Арман дю Плессі
|Портал = Біографії
|Портал-зображення = Chmielnicki.jpg
|Портал1 = Франція
|Портал1-зображення = Flag of France.svg
|Вікідані = Q459197
|Вікіцитати =
Рядок 177 ⟶ 175:
[[Категорія:Арман Емманюель де Рішельє| ]]
[[Категорія:Уродженці Бордо]]
[[Категорія:Герцоги Рішельє]]
[[Категорія:Прем'єр-міністриІммігрували до Росії з Франції]]
[[Категорія:Члени Французької академії]]
[[Категорія:Учасники російсько-турецької війни 1787—1792]]
[[Категорія:Міністри закордонних справ Франції]]
[[Категорія:Прем'єр-міністри Франції]]
[[Категорія:Державні діячі XIX століття]]
[[Категорія:Градоначальники Одеси]]
[[Категорія:ГерцогиНоворосійські Рішельєгенерал-губернатори]]
[[Категорія:Міністри закордонних справ Франції]]
[[Категорія:Міністри королівського двору Франції]]
[[Категорія:Прем'єр-міністри Франції]]
[[Категорія:Пери Франції]]
[[Категорія:Померли від інсульту]]
[[Категорія:Померли в Парижі]]
[[Категорія:Поховані в Парижі]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі географічні об'єкти]]