Лужні метали: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Замінено вміст на « |» Мітка: очищення сторінки |
м Відкинуто редагування 176.118.54.195 (обговорення) до зробленого [[User:Авгій На Самообслуговуванні|Авгій Н... |
||
Рядок 1:
<div style="float:right; margio:5px;">
{|
|-
! white;|H|| colspan="16" | ||He
|-
!style="background:#90ff00;"|Li||Be|| colspan="10" | ||B || C || white;|N || white;|O ||F ||Ne
|-
!style="background:#90ff00;"|Na||Mg|| colspan="10" | ||Al|| Si||P ||S ||Cl||Ar
|-
!style="background:#90ff00;"|K ||Ca||Sc||Ti||V ||Cr||Mn||Fe||Co||Ni||Cu||Zn||Ga||Ge||As||Se||Br||Kr
|-
!style="background:#90ff00;"|Rb||Sr||Y ||Zr||Nb||Mo||Tc||Ru||Rh||Pd||Ag||Cd||In||Sn||Sb||Te||I ||Xe
|-
!style="background:#90ff00;"|Cs||Ba||* ||Hf||Ta||W||Re||Os||Ir||Pt||Au||Hg||Tl||Pb||Bi||Po||At||Rn
|-
!style="background:#90ff00;"|Fr||Ra||** ||Rf||Db||Sg||Bh||Hs||Mt||Ds||Rg||Cn||Uut||Fl||Uup||Uuh||Uus||Uuo
|-
| colspan="18"|
|-
! colspan="2"| ||* ||La||Ce||Pr||Nd||Pm||Sm||Eu||Gd||Tb||Dy||Ho||Er||Tm||Yb||Lu||
|-
! colspan="2"| ||**||Ac||Th||Pa||U ||Np||Pu||Am||Cm||Bk||Cf||Es||Fm||Md||No||Lr||
|}
{|
|-
| style="background:#90ff00;"|Група 1 періодичної таблиці (Лужні метали)
|}</div>
'''Лу́жні мета́ли''' — елементи 1 групи [[Періодична система елементів|періодичної системи]] за винятком [[Водень|водню]]. За старою класифікацією елементи головної підгрупи I групи. Назва пов'язана з тим, що при взаємодії лужних металів з водою утворюється їдкий [[Їдкі луги|луг]]. До лужних металів належать (у порядку збільшення [[атомний номер|атомного номера]]) [[літій]] (Li), [[натрій]] (Na), [[калій]] (K), [[рубідій]] (Rb), [[цезій]] (Cs) , [[францій]] (Fr).
== Загальна характеристика ==
Характерною рисою будови атомів лужних металів, є наявність одного електрона на зовнішній електронній оболонці. Завдяки цьому всі вони з легкістю віддають електрон, переходячи до закінченої електронної оболонки попередньої оболонки і є дуже сильними [[відновник]]ами.
Хоча лужні метали надзвичайно поширені на Землі, у природі вони існують винятково у вигляді сполук через високу відновлювальну активність. Na, K відкриті в 1807 [[Деві Гемфрі|Гемфрі Деві]], який першим почав широко застосовувати [[електроліз]]. Li відкрив [[Йоганн Арфведсон]] (Швеція, 1817), Rb — [[Роберт Бунзен]], [[Густав Роберт Кірхгоф|Густав Кірхгофф]] (Німеччина, 1861), Cs — Роберт Бунзен, Густав Кірхгофф (Німеччина, 1860), Fr — Маргерітт Пере (Франція, 1939).
== Фізичні властивості ==
Лужні метали — м'які (натрій ріжеться ножем, як вершкове масло, інші трохи жорсткіші) метали
від сріблясто-білого до сірого кольору з характерним блиском, які дуже швидко тьмяніють на повітрі.
Легкоплавкі й рухливі.
Агресивні, вибухонебезпечні (зберігаються в атмосфері [[інертні гази|інертного газу]] або під шаром [[гас]]у). У розплавленому стані здатні проводити струм.
Іони лужних металів забарвлюють [[полум'я]] газового пальника:
* Літій та його солі забарвлюють полум'я червоним кольором
* Натрій та його солі забарвлюють полум'я жовтим кольором
* Калій та його солі забарвлюють полум'я фіолетовим кольором
* Рубідій та його солі забарвлюють полум'я червоним кольором
* Цезій та його солі забарвлюють полум'я фіолетовим кольором з голубим відтінком
Завдяки властивостям забарвлювати полум'я сполуки лужних металів використовуються у [[Суміші кольорового вогню|піротехнічних сумішах]].
== Хімічні властивості ==
Лужні метали легко реагують із киснем. Літій при взаємодії з киснем утворює [[оксид літію|оксид]] Li<sub>2</sub>O, решта — [[пероксид]]и й [[супероксид]]и:
: <math>\mathrm{ 4Li + O_2 \xrightarrow{>200^oC} 2Li_2O}</math>
: <math>\mathrm{ 2Na + O_2 \xrightarrow{250-400^oC} Na_2O_2}</math>
: <math>\mathrm{ K + O_2 \rightarrow KO_2}</math>
Легко реагують із водою, з виділенням великої кількості тепла, утворюючи луги і водень:
: <math>\mathrm{ 2Na + 2H_2O \rightarrow 2NaOH + H_2\uparrow}</math>
Взаємодіють із неметалами:
: <math>\mathrm{ 2Na + S \rightarrow Na_2S}</math>
: <math>\mathrm{ 2K + Br_2 \rightarrow 2KBr}</math>
При взаємодії з галогенами, сіркою, азотом, фосфором, вуглецем та кремнієм утворюються відповідно галогеніди, сульфіди, нітриди, фосфіди, карбіди та силіциди.
З азотом та вуглецем прямим синтезом можна отримати лише сполуки літію ( причому з азотом реагує вже за звичайних умов утворюючи Li<sub>3</sub>N ) . Інші лужні метали з азотом та вуглецем стабільних сполук не утворюють , що може бути використане при їх отриманні нагріванням їх сполук з [[Карбід кальцію|карбідом кальцію]] , відновленням карбонатів [[Магній|магнієм]] або розкладанням [[Азиди|азидів]] MN<sub>3</sub> ( азид літію вибухає ) .
Всі кисневі сполуки лужних металів мають різне забарвлення, інтенсивність котрого посилюється в ряді від [[Літій|Li]] до [[Цезій|Cs]]:
{| class="standard"
!Формула <br />кисневої сполуки
!Колір
|-
|[[Оксид літію|Li<sub>2</sub>O]]
|Білий
|-
|[[Оксид натрію|Na<sub>2</sub>O]]
|Білий
|-
|[[Оксид калію|K<sub>2</sub>O]]
|Світло - жовтий
|-
|[[Оксид рубідію|Rb<sub>2</sub>O]]
|Жовтий
|-
|[[Оксид цезію|Cs<sub>2</sub>O]]
|Оранжевий
|-
|[[Пероксид натрію|Na<sub>2</sub>O<sub>2</sub>]]
|Світло-жовтий
|-
|[[Супероксид калію|KO<sub>2</sub>]]
|Оранжевий
|-
|[[Супероксид рубідію|RbO<sub>2</sub>]]
|Темно-коричневий
|-
|[[Супероксид цезію|CsO<sub>2</sub>]]
|Жовтий
|}
== Галерея ==
<gallery>
Файл:Li,3.jpg|[[Літій]]
Файл:Natrium.jpg|[[Натрій]]
Файл:Kalium.jpg|[[Калій]]
Файл:Rubidiumsample.JPG|[[Рубідій]]
Файл:Cesium.jpg|[[Цезій]]
</gallery>
== Література ==
* {{Книга|автор=Ахметов Н. С.|частина =|заголовок=Загальна та неорганічна хімія|оригінал =|посилання =|відповідальний =|видання =|місце=М.|видавництво=Вища школа|рік=2001|тому =|сторінки =|сторінок =|серія =|isbn=5-06-003363-5|тираж =}}
* {{Книга|автор=Лідин Р. А..|Частина =|заголовок=Довідник із загальної та неорганічної хімії|оригінал =|посилання =|відповідальний =|видання =|місце=М.|видавництво=колоси|рік=2008|те =|сторінки =|сторінок =|серія =|isbn=978-5-9532-0465-1|тираж =}}
* {{Книга|автор=Некрасов Б. В.|частина =|заголовок=Основи загальної хімії|оригінал =|посилання =|відповідальний =|видання =|місце=М.|видавництво=Лань|рік=2004|те =|сторінки =|сторінок =|серія =|isbn=5-8114-0501-4|тираж =}}
* {{Книга|автор=[[Спіцин Віктор Іванович|Спіцин В. І.]], Мартиненко Л. І.|частина =|заголовок=Неорганічна хімія|оригінал =|посилання =|відповідальний =|видання =|місце=М.|видавництво=МДУ|рік=1991, 1994|те =|сторінки =|сторінок =|серія =|isbn =|тираж =}}
* {{Книга|автор=Турова Н. Я.|частина =|заголовок=Неорганічна хімія в таблицях. Навчальний посібник|оригінал =|посилання =|відповідальний =|видання =|місце=М.|видавництво=ЧеРо|рік=2002|те =|сторінки =|сторінок =|серія =|isbn=5-88711-168-2|тираж =}}
* Greenwood, Norman N.; Earnshaw, Alan. (1997), Chemistry of the Elements (2nd ed.), Oxford:Butterworth-Heinemann, ISBN 0-08-037941-9
* F. Albert Cotton, Carlos A. Murillo, and Manfred Bochmann, (1999), Advanced inorganic chemistry. (6th ed.), New York:Wiley-Interscience, ISBN 0-471-19957-5
* Housecroft, C. E. Sharpe, A. G. (2008). Inorganic Chemistry (3rd ed.). Prentice Hall, ISBN 978-0-13-175553-6
{{chem-stub}}
{{Періодична система хімічних елементів}}
[[Категорія:Лужні метали|*]]
| |||