Мовне запозичення: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 7:
Оскільки запозичення є результатом тривалої історичної взаємодії мов та їхнього змішування, то запозичення займають значне місце у лексиці багатьох мов. Підсилена взаємодія мов при зростаючій ролі культурних та економічних зв'язків між народами та країнами, а також при [[глобалізація|глобалізації]], призводить до виникнення особливого шару запозичень, що іменуються '''інтернаціональними словами (інтернаціоналізмами)'''. В [[українська мова|українській мові]] прикладами таких слів є ''комітет, проект, інфляція'' та інші. У європейських мовах основний фонд інтернаціоналізмів складають слова, запозичені з [[грецька мова|грецької]] та [[датинь|латинської мов]], на [[Близький Схід|Близькому]] та [[Середній Схід|Середньому Сході]] — слова з [[арабська мова|арабської]] та [[фарсі|перської]] мов, на [[Далекий Схід|Далекому Сході]] — слова з китайської мови. Інтернаціональні слова часто відносяться до спеціальної термінології різних галузей знань, техніки та міжнародних відносин.
Канали запозичень можуть бути як усні (на слух), так і книжні (письмові) (за літерами). При усному запозиченні слово зазнає більше змін,
'''Етимологічні дублети''' — це слова, що розвилися з одного кореня, але були запозичені при посередництві різних мов, або запозичені у різні часи з тієї самої мови. Етимологічні дублети мають неоднакове значення, вимову та написання.
Шляхи руху слова з одної мови до іншої можуть бути ''прямими'' або ''непрямими''. Українське слово ''кришталь'' запозичене з грецької мови (κρύσταλλος «лід») через латинську (crystallus «кришталь»), [[чеська мова|чеську]] (křištál) й [[польська мова|польську]] (kryształ); а слово ''кристал'' також запозичено з грецької мови (κρύσταλλος «лід»), але вже через латинську (crystallus «кришталь») та [[німецька мова|німецьку]] (Kristall) або [[французька мова|французьку]] (cristal).
| |||