Закон Фатіха: відмінності між версіями

Закон Фатіха в [[Османська імперія|Османській імперії]] формально діяв протягом більш ніж чотирьох століть, до кінця існування султанату, скасованого в 1922 році. При цьому не варто робити з [[Мехмед II Фатіх|Мехмеда II]] нелюда, який нібито в обов'язковому порядку заповідав своїм нащадкам нещадно знищувати всіх братів. Закон Фатіха не говорив про те, що кожен новий султан зобов'язаний умертвляти своїх найближчих родичів. І багато султанів не вдавалися до подібних радикальних заходів. Однак цей закон давав главі імперії право за допомогою «кровопускання» забезпечити політичну стабільність всієї держави. До речі, цей закон не був жорстокою примхою султана-маніяка: його схвалили юридичні та релігійні авторитети [[Османська імперія|Османської імперії]], котрі вважали, що така міра виправдана і доцільна. Закон Фатіха нерідко використовувався султанами Османської імперії. Так, при своєму сходженні на трон [[1595 рік|1595 року]] султан [[Мехмед III]] наказав убити 19 братів. Втім, останній випадок застосування цієї надзвичайної юридичної норми був відзначений задовго до падіння імперії: в [[1808 рік|1808 році]] прийшовши до влади [[Махмуд II]] наказав вбити брата, попереднього султана [[Мустафа IV|Мустафу IV]].

{{без джерел}}

{{Ізольована стаття}}