|
| відстань р =
| ref-відстань р =
| станція = [[Рось (зупинний пункт)|Рось]]
| відстань ст =
}}
'''Гопчи́ця''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], у [[Погребищенський район|Погребищенському районі]] [[Вінницька область|Вінницької області]].
== Краєзнавчі відомості ==
Населення становить 1484 осіб.
Населення становить 1484 осіб. Перша писемна згадка про село булпїа 19-му столітті. Село є центром Гопчицької сільської ради.
У Гопчиці є школа, будинок культури, де проводять коцерти і дискотеки для молоді.
Село є центром Гопчицької сільської ради.
У селі знаходиться залізнична станція "[[Русь (зупинний пункт)|Рось]]". Тут можна сісти на приміські дизель-поїзди Козятин-Погребище, Козятин-Жашків, Козятин-Христинівка.
Залізнична станція "Рось".
Приміські дизель-поїзди Козятин-Погребище, Козятин-Погребище-Жашків, Козятин-П
== [[Історія]] Гопчицької школи==
1 травня 1839 року за підтримки поміщика Різніча Івана Степановича відкрито церковне училище при Гопчицькому приході. 11 хлочиків учитель учив "біблії", писати, рахувати. Пізніше діти навчалися 3 роки. Було 3 групи учнів, яких в одній класній кімнаті навчав учитель Чумак, який теж закінчив тільки церковну-приходську школу. У 1906-1909рр. побудовано школу на дві класні кімнати, діти (до 100 чол.) навчалися вже 4 роки, і вчили їх 2 учителі. Будинок знаходився по теперішній Центральній вулиці. Після 1930 року у ньому був сільський клуб аж до 1950 року. Під час німецької окупації там утримувалися радянські полонені.
Як засвідчує документ ЦДІА, 1 травня 1839 року, стараннями священника Маєвського,при матеріальній підтримці поміщика РІЗНІЧА Івана Степановича,відкрито церковно-приходське училище при Гопчицькому приході. Наставник-1, учнів 11(усі хлопчики). В такій школі вчили читати Святе письмо, писати, рахувати.
З часом діти навчалися 3 роки. В школі було 3 групи учнів, яких в одній класній кімнаті навчав один учитель-ЧУМАК. Він теж закінчив тільки церковну-приходську школу.
З документів за 1925 рік відомо: "...будинок школи не задовольняєзадівольняє вимогамвимоги населення села, 2 класні кімнати не вміщають усіх бажаючих вчитися". Загальна кількість людей уУ селі мешкало 3042 чоловіклюдини, учнів у школі навчалось 226 , із них (хлопців 162, дівчат 64 ). Лікнеп відвідуєвідвідували 64 чоловікилюдини. Бібліотека налічуємала 202 книги. Учителів - 4 . чоловікиНеграмотність у селі після 1917 року була поширеною, особливо серед старших людей. ▼У 1906-1909рр. була побудована школа на дві класні кімнати. Діти навчалися вже 4 роки, і вчили їх 2 учителі. У школі навчалося до 100 дітей. Будинок школи знаходився по теперішній Центральній вулиці. Після 1930 року у цьому будинку був сільський клуб аж до 1950 року. Під час німецької окупації там утримувалися радянські полонені.
▲З документів за 1925 рік відомо: "...будинок школи не задовольняє вимогам населення села, 2 класні кімнати не вміщають усіх бажаючих вчитися". Загальна кількість людей у селі 3042 чоловік, учнів у школі 226, із них хлопців 162, дівчат 64. Лікнеп відвідує 64 чоловіки. Бібліотека налічує 202 книги. Учителів 4 чоловіки.
На 1 березня 1926 року у селі жило 3120 осіб. Приміщення нової школи стало вкрай необхідним, тож на місці попової клуні у 1928 році розпочали будівництво. До 1931 р. відкрили 5 класних кімнат та коридор. Школа почала розвиватись в 1953 році. У 1956 році у школі нараховувалось понад 700 учнів. Другий корпус збудовано у 1962 р, майстерню і їдальню — у 1973 році. Змінився і вхід до шкільної садиби. Ялинкову алею висадили у 1968 році.
Безграмотність у селі після революції 1917 року носила масовий характер. Більшість дорослого населення, особливо люди старшого покоління не вміли ні читати,ні писати.
В результаті цього 1 березня 1926 року відбулася нарада.
Згідно документів за 1926 рік, населення с.Гопчиці становило 3120 осіб. Можна допустити, що дітей шкільного віку було не менше ніж 500-600 осіб. Приміщення нової школи стало вкрай необхідним. На колишній церковній землі, на місці попової клуні у 1928 році розпочалося будівництво нової школи. В 1930-1931рр. було введено перших 5 класних кімнат, вчителька та коридор.
Школа почала розвиватись в 1953 році. В 1956 році був перший післявоєнний випуск Гопчицької середньої школи. У ті роки в школі нараховувалось понад 700 учнів. Тому приміщення школи розбудовувалося. Другий корпус збудовано у 1962 році. Змінився і вхід до шкільної садиби. Ялинкова алея висаджена у 1968 році. Майстерня і столова введені в експлуатацію у 1973 році.Перша згадка про с.Гопчиця датована 19 ст..Також у селі є будинок культури,де проводять коцерти і дискотеки для молоді.
== Посилання ==
| 