|
Протягом трьох років д'Артаньян старанно виконував обов'язки тюремщика — він не тільки тримав Фуке в ув'язненні, але й слідкував за тим, щоб в'язень перебував у повному інформаційному [[вакуум]]і і не листувався ні з ким. Король, сам Фуке і сучасники відзначали, з якою ефективністю і старанням він виконував цю місію. Він не тільки педантично виконував розпоряження короля стосовно утримання в'язня, але йому також вдалося зажити прихильності і вдячності самого Фуке тим, що він поводився з ним хоча й суворо, але справедливо. Прихильність Фуке і тих, хто йому співчував, здобула йому певних недоброзичливців при дворі, але вдячність короля за так добре виконане важливе завдання перетворила його з одного з королевських мушкетерів в одного з довірених осіб короля Людовика XIV.
Завдяки старанній службі та вірності королю він тепер мав добру репутацію також і при дворі, в [[армія|армії]] і серед [[мушкетер]]ів, де він з часом отримав звання капітана. Його репутація була настільки доброю, що числені особи при дворі змагалися в честі мати д'Артаньяна в якостіяк [[Хрестини|хрещеного батька]] новонароджених. Хоча його в той час вжеуже залишила дружина, він почав облаштовувати своє життя у Парижі як справжній вельможа — придбав будинок, розкішні меблі, шикарно оздоблений одяг. Починаючи з [[1665]] року він почав додавати титул [[Граф (титул)|графа]] д'Артаньяна до свого імені. Хоча привласнення [[титул]]ів у ті часи суворо переслідувалося, він почував себе впевненим, що його статус дозволить йому уникнути неприємностей<ref>За життя д'Артаньяна його права на графський титул не викликали претензій, однак після його смерті, родичі мушкетера були вимушені доводити в судах право на цей титул. Пізніше король, як вияв вдячності мушкетеру наказав припинити судове переслідування родичів.</ref>. Раптом про бідного родича-гасконця згадали племінники з роду Монтеск'ю та дружно почали називати себе теж д'Артаньянами і завдяки його протекції отримали місця в королевській гвардії та роті мушкетерів<ref>Цікаво, що всупереч версії Дюма, не Шарль д'Артаньян став маршалом Франції, а його племінник П'єр Монтеск'ю д'Артаньян. Коли ж він отримав звістку про те, що король йому слав жезл маршала, П'єр вирішив знову повернути прізвище Монтеск'ю, оскільки рід д'Артаньянів здавався йому не достатньо благородним.</ref><ref name=Petitfils/>. Високородні керівники роти мушкетерів залишили справу безпосереднього керування загоном д'Артяньянові і він сприяв тому, що за цей час вони преобразилися — підвищився їх престиж, вони регулярно отримували добру платню, розкішне убрання і навіть чисельність загону значно збільшилася.
== Останні роки життя ==
|
