Александрійський маяк: відмінності між версіями

 

Цей маяк був і фортецею-форпостом [[Александрія|Александрії]], і пунктом спостереження, оскільки з його верхівки спостерігали за флотом ворогів, який наближався до міста. На башті розміщувалися технічні пристрої: флюгери, годинники, астрономічні прилади та ін. [[Сострат Книдський]], щоб його не забули, порушив указ Птолемея: на підставі маяка написав: "Сострат, син Декстифона з Книду, присвятив богам-рятівникам заради мореплавців". Напис він прикрив шаром штукатурки, на якій вирізав ім'я [[Птолемей I Сотер|Птолемея Сотера]]. [[Сострат Книдський|Сострат]] не сподівався дожити доти, коли зруйнується та відпаде штукатурка, та й не цікаво йому було побачити вираз обличчя правителя, який би дізнався про такий вчинок. Але в майбутньому всі знатимуть, хто насправді збудував маяк.

Фароський маяк висвітлював шлях мореплавцям протягом більше 1500 років. Але потужні підземні поштовхи в 365, 956 і 1303 роках н.е. сильно пошкодили будівлю, а потужний землетрус 1326-го року остаточно зруйнував одну з найбільших архітектурних споруд світу. У 1994 році останки Александрійського Маяка були виявлені археологами, а згодом образ будівлі був відновлений за допомогою комп'ютерного моделювання. У [[Середньовіччя|середні віки]] залишки подіуму Александрійського маяка були вбудовані в турецьку [[Цитадель Кайтбея (Александрія)|фортецю Кайтбей]]. Зараз вона перетворена у єгипетський військовий форт. Тому добратися до залишків маяка неможливо навіть вченим-археологам.

==Опис та характеристики==

Висота маяка була 135 м, а його світло було видно на відстані 60 км (за іншими свідченнями, до 100 км). Нижня частина являла собою чотиригранну призму 60-метрової висоти з квадратною основою, довжина сторони якої становила 30 м. У внутрішніх приміщеннях зберігався різний інвентар, а плоский дах, прикрашений по кутках величезними [[статуя]]ми [[Тритон (міфологія)|Тритона]], служив основою середньої частини. Це була 40-метрова восьмигранна призма-вежа, облицьована [[білий колір|білим]] [[мармур]]ом. Верхня (третя) частина маяка була споруджена у формі циліндричної колонади — 8 колон несли [[купол]], увінчаний 7-метровою [[бронза|бронзовою]] фігурою повелителя морів [[Посейдон]]а. Джерелом світла служило велике багаття, що постійно підтримувалося. Яким чином досягалася яскравість і дальність свічення досі не встановлено. За однією з версій, цей ефект досягався за допомогою величезних [[дзеркало|дзеркал]] з полірованої бронзи або [[скло|скла]]. За іншою — завдяки використанню прозорих шліфованих каменів-лінз.

 

Всіх, хто бачив маяк, приводили у захоплення високі стрункі жіночі фігури, зроблені з позолоченої бронзи. Час від часу ці нерухомі фігури раптом оживали. Адже це були не просто статуї, а хитромудрі автомати. Одні показували силу вітру і морських хвиль, пересуваючи великі золоті стрілки на величезних [[синій колір|синіх]] [[циферблат]]ах. Інші, повертаючись, вказували напрямок [[вітер|вітру]] або слідували руками за рухом [[Сонце|Сонця]] і [[Місяць (супутник)|Місяця]]. Жінки-автомати стояли також біля великого Водяного годинника — клепсидр. Вони били у дзвони. А в [[туман]] і негоду сурмили у зігнутий золотий ріг, попереджаючи мореплавців про небезпечну близькість мілин і підводні [[скеля|скелі]].

 

== Див. також ==