Утворення та еволюція галактик: відмінності між версіями

=== Класифікація галактик ===

Класифікація галактик була розроблена згідно з їх особливостями. Загальноприйнята відома класифікація галактик виникла як результат праці американського науковця [[Хаббл Едвін|Хаббла]] у 1920-х роках<ref name="Шкловский И.С. – Вселенная, жизнь, разум/ Под. Ред. Н.С. Кардашева и В.В. мороза. – 6-е изд., доп. – М.: Наука. Гл. ред. Физ. –мат. Лит., 1987 (Пробл. Науки и техн. прогресса). – 320 с. – С. 77-87"></ref>. Це перша класифікація галактик, яку прийнято використовувати в спостережній астрономії<ref name="Мухин Л. М. Мир астрономии: Рассказы о Вселенной, звездах и галактиках/ Худож. Н. Маркова. – М. : Мол. гвардия, 1987. – 207[1] c., ил. – (Эврика) – С.91-100">Мухин Л.&nbsp;М.&nbsp;Мир астрономии: Рассказы о Вселенной, звездах и галактиках/ Худож. Н. Маркова.&nbsp;— М. : Мол. гвардия, 1987.&nbsp;— 207[1] c., ил.&nbsp;— (Эврика)&nbsp;— С.91-100</ref>. Згідно з висновками астронома, галактики можна поділити на три типи: [[Еліптичні галактики|еліптичні]], [[Спіральні галактики|спіральні]] та [[Неправильні галактики|неправильні]]. Еліптичні галактики («Е&nbsp;— галактики») представляють собою сфероїди, які мають різний ступінь сплюснутості. Яскравість концентрується в центрі. До їх складу входять старі зірки, які мають невелику масу і при цьому в них спостерігається надмірна маса водню<ref name="Шкловский И.С. – Вселенная, жизнь, разум/ Под. Ред. Н.С. Кардашева и В.В. мороза. – 6-е изд., доп. – М.: Наука. Гл. ред. Физ. –мат. Лит., 1987 (Пробл. Науки и техн. прогресса). – 320 с. – С. 77-87"></ref>.[[Лінзоподібна галактика|Лінзоподібні галактики]] та сферичні галактики входять до складу еліптичних галактик. Складовими таких еліптичних галактик є старі зорі. В тих галактиках, що є найбільш сплющеними з них, присутнє обертання. В них відсутні хмари, до складу яких входять пил і космічний газ.

[[Файл:M49a.jpg|міні|Еліптична галактика]]

Спіральні галактики («S-галактики») мають декілька спіральних рукавів, які характеризуються неправильною формою. Сумарна маса цих рукавів є значно меншою за масу сферичної складової певної галактики. Ці рукави виділяються через наявність значної частини молодих масивних зірок, для яких характерна висока світність. Виникнення таких зірок стає можливим через наявність міжзоряного газопилового середовища, який сконцентрований у площині, в якій знаходяться спіральні рукава. У S-галактик вміст міжзоряного газу є більшим, ніж у E-галактик. Це є поясненням того факту, чому у останніх процес виникнення зірок майже не відбувається<ref name="Шкловский И.С. – Вселенная, жизнь, разум/ Под. Ред. Н.С. Кардашева и В.В. мороза. – 6-е изд., доп. – М.: Наука. Гл. ред. Физ. –мат. Лит., 1987 (Пробл. Науки и техн. прогресса). – 320 с. – С. 77-87"></ref>. Відкриття саме спіральних галактик відбулось першим<ref name="Мухин Л. М. Мир астрономии: Рассказы о Вселенной, звездах и галактиках/ Худож. Н. Маркова. – М. : Мол. гвардия, 1987. – 207[1] c., ил. – (Эврика) – С.91-100"></ref>.