Губенко Антон Олексійович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
правопис
стиль
Рядок 29:
| інше =
}}{{Othernames|Губенко}}
'''АнтонАнто́н ОлексійовичОлексі́йович Губенко''' ({{ДН|12|2|1908|30|1}}, [[Чичеріне]] — [[31 березня]] [[1939]]) — [[СРСР|радянський]] [[військовий]] [[льотчик]]-винищувач Нанчанської винищувальної групи, вперше в історії радянської авіації застосував повітряний таран, [[Герой Радянського Союзу]] (1939).
 
== Біографія ==
Народився 12 лютого 1908 року в селі [[Чичеріне]] (нині [[Волноваський район|Волноваського району]] [[Донецька область|Донецької області]] [[Україна|України]]) в сім'ї [[селяни]]на. [[Українець]]. На початку [[1920-ті|1920-х]] років переїхав до брата в місто [[Маріуполь]]. Закінчив 7 класів неповної середньої школи та школу ФЗУ в Маріуполі. Працював на [[залізнична станція|залізничній станції]] [[Маріуполь (станція)|Маріуполь]], кораблях [[Азовське морське пароплавство|Азовського морського пароплавства]]. Потім поїхав на чорноморське узбережжя [[Кавказ]]у, де півроку працював [[мисливець|мисливцем]] на [[дельфін]]ів.
 
У [[Червона Армія|Червоній Армії]] з травня [[1927]] року. У [[1928]] році закінчив Військово-теоретичну школу льотчиків у [[Ленінград]]і, в [[1929]] році — 1-у Качинську військову авіаційну школу льотчиків імені О.  Ф.  М'ясникова. Служив на [[Далекий Схід|Далекому Сході]] у винищувальній авіації молодшим і старшим льотчиком, командиром ланки.
 
У квітні [[1934]] року старший лейтенант Губенко А. О. призначений [[командир]]ом загону 116-ї винищувальної авіаційної ескадрильї [[Московський військовий округ|Московського військового округу]]. Незабаром став інструктором з техніки пілотування бригади. Влітку [[1935]] року призначений провідним льотчиком з проведення військових випробувань винищувача [[І-16]]. На заключному етапі випробувань А. О. Губенко виконав політ на визначення граничних перевантажень. Випробування були виконані на 1,5 місяцімісяця раніше терміну, за що нагороджений [[орден Леніна|орденом Леніна]]. Всього освоїв 12 типів [[літак]]ів.
 
Одного разу Губенко став свідком однієї аварії: під час проведення польотів молодий льотчик при зльоті не помітив що знаходиться попереду літак і порубав його хвіст гвинтом. При цьому літак винуватця залишився цілий. Цей випадок навів Губенко на думку застосувати це при крайній необхідності в бою.
Рядок 42:
[[13 березня]] [[1938]] року — направлений до Китаю. Воював у складі Нанчанской винищувальної групи під командуванням [[підполковник]]а [[Благовещенський Олексій Сергійович|О. С. Благовещенського]]. [[29 квітня]] [[1938]] року в повітряному бою помітив, як японський [[винищувач]] переслідує підбитий літак старшого лейтенанта [[Кравченко Григорій Пантелеймонович|Кравченко Г. П.]] Попри те, що боєприпаси до того часу в нього скінчилися, Губенко пішов в [[атака|атаку]] і відігнав японця. Після цього супроводжував літак Кравченка до місця вимушеної посадки.
 
[[31 травня]] [[1938]] року о 10.:00 старший лейтенант Губенко  А.  О. вилетів на І-16 зу складі групи на перехоплення японських літаків з 18 [[бомбардувальник]]ів і 36 [[винищувач]]ів, що наближаютьсянаближалися до міста [[Ханькоу]]. На підступах до міста зав'язався [[повітряний бій]]. Наприкінці бою, коли Губенко вже витратив всіусі боєприпаси, він помітив відстаючий винищувач A5M2 і вирішив привести його на свій [[аеродром]]. Він підійшов до противника впритул і знаками запропонував йому сідати. Японець спробував відірватися переворотом через ліве крило. Але Губенко наздогнав його і повторив свою вимогу. Японець здогадався, що ув радянського льотчика немає патронів, і спокійно повернув у свій бік. Тоді Губенко вирішив його збити. Він підійшов до літака противника впритул і гвинтом ударив знизу по елерону лівого крила. A5M2 втратив управліннякерування ій впавупав на землю. Губенко благополучно приземлився на своєму аеродромі. За цей подвиг нагороджений Золотим орденом Китайської республіки.
 
[[26 червня]] [[1938]] року, відображаючи наліт японської авіації на Ханькоу, вступив в бій з винищувачами супроводу і був збитий. Приземлився на [[парашут]]і біля свого аеродрому. У Китаї воював до серпня 1938 року. У 7 повітряних боях збив 7 японських літаків.