Поведінка натовпу: відмінності між версіями

[[Файл:Stereoscopic-motion-analysis-in-densely-packed-clusters-3D-analysis-of-the-shimmering-behaviour-in-1742-9994-8-3-S1.ogv|міні|Мерехтлива поведінка ''[[Бджола велика|Апісбджіл dorsataвеликих]]'' ]]

Група тварин, яка тікає від хижака, показує природу стадної поведінки. У 1971 році, у часто цитованій статті «Геометрія для Егоїстичного стада», [[Еволюційна біологія|еволюційний біолог]] [[Вільям Дональд Гамільтон|В. Д. Гамільтон]] стверджував, що кожен окремий член групи знижує небезпеку для себе рухаючись якомога ближче до центру групи, що втікає. Таким чином, стадо виглядає як єдине ціле, що рухається разом, але його функція виникає з неузгодженої поведінки своєкорисливих індивідуумів.<ref name="hamilton">{{Cite news|first=W. D.|last=Hamilton|year=1971|title=Geometry for the Selfish Herd|journal=Journal of Theoretical Biology|volume=31|issue=2|pages=295–311|doi=10.1016/0022-5193(71)90189-5|pmid=5104951}}</ref>.

Асиметрична агрегація тварин в умовах паніки спостерігається у багатьох видів, включаючи людей, мишей і мурах.<ref>{{Cite web|url=http://arxiv.org/ftp/physics/papers/0401/0401124.pdf|title=Panic-induced symmetry breaking in escaping ants|last2=Ramos|first2=O.|last3=Nuñez|first3=Y.|last4=Fernández|first4=J.|location=[[UniversityУніверситет of Havana]]Гавани, [[HavanaГавана]], [[CubaКуба]]|format=PDF|accessdate=2011-05-18|first1=E.|last1=Altshuler}}</ref>. Теоретичні моделі демонструють порушення симетрії, аналогічні спостереженням в емпіричних дослідженнях. Наприклад, коли особи, що панікують, замкнені в кімнаті з двома однаковими і рівновіддаленими виходами, більшість буде ломитись в один вихід, і лише меншість піде до іншого.

Можливі механізми такої поведінки включають [[Вільям Дональд Гамільтон|Гамільтонгамільтон]]<nowiki/>івську теорію егоїстичного стада, копіювання сусіда, побічний продукт спілкування між соціальними тваринами або позитивну віддачу, яка вийшла з-під контролю.

Характеристики паніки втечі включаютьє в себетакими:

* альтернативні або менш використовувані виходи (практично) ігноруються.<ref name="hamilton">{{Cite news|first=W. D.|last=Hamilton|year=1971|title=Geometry for the Selfish Herd|journal=Journal of Theoretical Biology|volume=31|issue=2|pages=295–311|doi=10.1016/0022-5193(71)90189-5|pmid=5104951}}</ref><ref>{{Cite news|last1=Altshuler|first1=E.|last2=Ramos|first2=O.|last3=Núñez|first3=Y.|last4=Fernández|first4=J.|last5=Batista-Leyva|first5=A. J.|last6=Noda|first6=C.|year=2005|title=Symmetry Breaking in Escaping Ants|url=|journal=The American Naturalist|volume=166|issue=6|pages=643–649|doi=10.1086/498139}}</ref>

Філософи [[Серен К'єркегор]] і [[Фрідріх Ніцше]] були в числі перших, хто критикувкритикував те, що вони називали «натовпом» (К'єркегор) і «стадною мораллю» і «стадним інстинктом» (Ніцше) в людському суспільстві. Сучасні [[Психологія|психологічні]] та [[Економіка|економічні]] дослідження виділили стадну поведінку людей, щоб пояснити явища, коли велике число людей діє однаково одночасно. Британський хірург Уілфред Троттер популяризував фразу «стадна поведінка» фраза в йогосвоїй книзі «І''нстинктиІнстинкти стада в мирний і воєнний час»'' (1914). В «Т''еоріїТеорії бездіяльного класу»'' [[Торстейн Бунде Веблен|Торстейн Веблен]] пояснив економічну поведінку з погляду соціальних впливів, таких як «наслідування», де деякі члени групи імітують інші членів більш високого статусу. В «Метрополісі і ментальному житті» (1903) ранній соціолог [[Георг Зіммель|Георга Зіммеля]] відсилав до «пориву товариськості в людині», і прагнув описати "форми об'єднання, за допомогою яких проста сума окремих людей перетворюється у суспільство ". Інші соціологи дослідили поведінки, що стосуються стадності, такі якнаприклад [[Зигмунд Фрейд|Фрейда]] (психологія натовпу), [[Карл Густав Юнг|Карл Юнг]] (колективне несвідоме), і [[Гюстав Ле Бон]] (народна свідомість).

[[Колективний інтелект|РойТеорії теоріїроїв]], спостережуваніспостережуваних в не-людських суспільствах, є пов'язаним поняттям і зараз вивчається, як вони відбуваються в людському суспільстві.

Деякі послідовники школи [[Технічний аналіз|технічного аналізу]] інвестування бачать стадну поведінку інвесторів, як приклад екстремальних настроїв на ринку.<ref>Robert Prechter, ''The Wave Principle of Human Social Behavior'', New Classics Library (1999), pp. 152—153.</ref> Академічне дослідження [[Поведінкова економіка|поведінкових фінансів]] виявило стадність у колективній ірраціональності інвесторів, зокрема, роботи [[Нобелівська премія|Нобелівських]] лауреатів [[Вернон Сміт|ВернонВернона л. СмітСмітв]], Амос ТверськийТверського, [[Деніел Канеман|Деніела Канемана]], і [[Роберт Шиллер|Роберта Шиллера]].<ref name="Shiller2000">{{Cite book|url=http://books.google.com/books?id=djq5RWiUN6oC&printsec=frontcover&dq=irrational+exuberance&hl=en&sa=X&ei=Gfc0UfP1LcLjlAWYj4C4Dg&ved=0CC8Q6AEwAA|title=Irrational Exuberance|last=Shiller|first=Robert J.|year=2000|publisher=Princeton University Press|location=|pages=149–153|isbn=|accessdate=4 March 2013}}</ref>{{Ref label|a|a|none}}.

Хей і Мороне (2004) проаналізували модель поведінки натовпу в контексті ринку та в цілому показали, що можна спостерігати стадну поведінку в контексті ринку. Їх результати відносяться до ринку з чітко визначеною фундаментальною вартістю, але навіть якщо стадна поведінка може спостерігатися рідко, це має важливі наслідки для цілого ряду реальних ринків, в першу чергу валютних.
Їх робота пов'язана з принаймні двадвома важливими напрямкаминапрямами літератури з цього питання, перший з яких&nbsp;— про стадну поведінку в неринкових умовах. ВихіднимиТут вихідними їх посиланнями є Банерджі (1992) та Бікчандані, Хіршляйфер і Уелч (1992), які показали, що стадна поведінка може бути результатом приватної інформації, яка не потрапила у відкритий доступ. Більш конкретно, ці роботи показали, що індивіди, діючи послідовно, на основі приватної інформації і відкритих знань про поведінку інших, можуть у кінцевому підсумку обрати соціально небажаний варіант. Другий напрямківнапрямок літератури, який слугував  натхненням для роботи Хея і Мороне, стосується агрегування інформації в ринкових умовах. Дуже раннє посилання&nbsp;— це класична праця Гроссмана і Стігліца (1976), яка показала, що необізнані трейдери в ринковому контексті можуть стати обізнаними через ціну таким чином, щобщо приватна інформація збирається правильно і ефективно. В цьому напрямку літератури, найбільш часто використовуваними емпіричними методологіями тестування на стадність в бік середнього рівня є праці Крісті і Хуангп (1995) та Чанга, Ченга і Кхорани (2000). В цілому, було показано, що можна спостерігати стадну поведінку в контексті ринку. Результати відносяться до ринку з чітко визначеною фундаментальною вартістю. Навіть якщо стадна поведінка може спостерігатися рідко, це має важливі наслідки для цілого ряду реальних ринків, в першу чергу валютних.

Одним з таких інцидентіввипадків стадності була цінова волатильність, яка оточувала уранову бульбашку 2007 року, яка почалася з затопленням рудника «Сигар-Лейк» в [[Саскачеван]]і 2006 року.<ref name="NuclearMarketReview2012">{{Citation|title=Reproduced article from Nuclear Market Review|date=8 June 2012|postscript=&nbsp;&nbsp;There are several reproduced In Focus articles on this page. The relevant one is near the bottom, under the title in this reference|author=In Focus article|chapter=WNFM: A Focus on Fundamentals One Year After Fukushima|chapter-url=http://www.uranium.info/market_analyses.php|publisher=TradeTech|accessdate=4 March 2013}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.uraniumseek.com/news/UraniumSeek/1219431716.php|title=Uranium Has Bottomed: Two Uranium Bulls to Jump on Now|date=2008-08-22|publisher=UraniumSeek.com|accessdate=2011-09-19|author=UraniumSeek.com, Gold Seek LLC}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://news.goldseek.com/TonyLocantro/1121781600.php|title=Uranium Bubble & Spec Market Outlook|date=|publisher=News.goldseek.com|accessdate=2011-09-19}}</ref>.

«Доброякісна» стадна поведінка може відбуватися досить часто в повсякденних рішеннях, заснованих на навчанні з інформації інших, наприклад коли людина на вулиці вирішує, в якому з двох ресторанів повечеряти. Припустимо, що обидва виглядають непогано, але обидва порожні, тому що це ранній вечір; навмання людина вибирає ресторан А. Незабаром тією ж вулицею йде подружжя в пошуках місця, щоб поїсти. Вони бачать, що ресторан А працює з клієнтами в той час як B є порожнім, і вибирають А з припущення про те, що наявність клієнтів робить його кращим варіантом. Оскільки інші перехожі зроблять того вечора такий самий вибір, ресторан А у цей день заробить більше, ніж Б. Це явище також має назву «інформаційний каскад».<ref>{{Cite news|first=Abhijit V.|last=Banerjee|year=1992|title=A Simple Model of Herd Behavior|journal=[[Quarterly Journal of Economics]]|volume=107|issue=3|pages=797–817|doi=10.2307/2118364}}</ref><ref>{{Cite news|first=Sushil|last=Bikhchandani|authorlink2=David Hirshleifer|first2=David|last2=Hirshleifer|authorlink3=Ivo Welch|first3=Ivo|last3=Welch|year=1992|title=A Theory of Fads, Fashion, Custom, and Cultural Change as Informational Cascades|journal=[[Journal of Political Economy]]|volume=100|issue=5|pages=992–1026|doi=10.1086/261849}}</ref><ref>{{Cite news|last1=Froot|first1=K|last2=Schaferstein|first2=DS|last3=Jeremy Stein|first3=J|year=1992|title=Herd on the street: Informational inefficiencies in a market with short-term speculation|url=http://www.people.hbs.edu/kfroot/oldwebsite/cvpaperlinks/herd_on_the_street.pdf|format=PDF|journal=Journal of Finance|volume=47|issue=|pages=1461–1484|doi=10.1111/j.1540-6261.1992.tb04665.x}}</ref><ref>{{Cite news|last1=Hirshleifer|first1=D|last2=Teoh|first2=SH|year=2003|title=Herd behaviour and cascading in capital markets: A review and synthesis|url=http://mpra.ub.uni-muenchen.de/5186/1/MPRA_paper_5186.pdf|format=PDF|journal=European Financial Management|volume=9|issue=1|pages=25–66|doi=10.1111/1468-036X.00207}}</ref>

Поведінка натовпу часто є корисним інструментом маркетингу і, якщо використовується належним чином, може привести до зростання обсягу продажів і змін в структурі суспільства. Хоча було показано, що фінансові стимули викликають дію у великої кількості людей, стадне почуття часто перемагає у випадку «бути не гіршим за інших.».

Комунікаційні технології сприяли поширенню споживацького вибору і «влади натовпу»<ref>{{Cite news|last=Chen|first=Yi-Fen|date=2008-09-01|title=Herd behavior in purchasing books online|url=http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0747563207001458|journal=Computers in Human Behavior|series=Including the Special Issue: Internet Empowerment|volume=24|issue=5|pages=1977–1992|doi=10.1016/j.chb.2007.08.004}}</ref> . Споживачі з часом мають все більш широкий доступ до думок та інформації як від лідерів думок, так і від формувачів на платформах, які в основному мають контент, створюваний користувачами, і, таким чином, мають більше інструментів для завершення будь-якого процесу прийняття рішень. Популярність розглядається як ознака більш високої якості, і споживачі будуть використовувати чужі думки, розміщені на цих платформах, як потужний компас, щоб направляти їх до продукції і брендів, які збігаються з їх упередженими думками і рішеннями інших людей у референтних групах.<ref>{{Cite news|last=Lessig|first=V|date=1977|title=Students and Housewives: Differences in Susceptibility to Reference Group Influence|url=|journal=Journal of Consumer Research|doi=|pmid=|access-date=}}</ref> З урахуванням відмінностей в потребах і їх позиції в процесі соціалізації, Лессиг і Парк дослідили групи студентів і домогосподарок і вплив, який ці референтні групи впливають одна на одну. За рахунок стадного почуття, студенти, як правило, заохочують один одного до пива, гамбургерів і сигарет, а домогосподарки, як правило, заохочують одну одного до меблів і миючих засобів. Хоча це конкретне дослідження було зроблено в 1977 році, не можна недооцінювати його результатів в сучасному суспільстві. Дослідження, проведене Бурке, Лейкін, Лі і Чжаном у 2014 році щодо соціального впливу на поведінку покупця показує, що покупці знаходяться під впливом прямих взаємодій з супутниками, і по мірі росту розміру групи стадна поведінка стає все більш очевидною. Дискусії, які породжують азарт і інтерес мають більший вплив на частоту торкання і ймовірність покупки зростає при більш активній участі, викликаній великою групою.<ref>{{Cite news|last=Zhang|first=Xiaoling|last2=Li|first2=Shibo|last3=Burke|first3=Raymond R.|last4=Leykin|first4=Alex|date=2014-05-13|title=An Examination of Social Influence on Shopper Behavior Using Video Tracking Data|url=http://journals.ama.org/doi/abs/10.1509/jm.12.0106|journal=Journal of Marketing|volume=78|issue=5|pages=24–41|doi=10.1509/jm.12.0106|issn=0022-2429}}</ref>. В одному дослідженні велося спостереженнявідеоспостереження покупців аутлету Середнього Заходу США, в якому також відмічались їх покупки, і виявилося, що до певної величини потенційні клієнти віддавали перевагу магазинам, які мали помірні рівні трафіку. Інші люди в магазині не тільки слугували в якості компанії, але і забезпечили референтну точку, на якій потенційні клієнти могли моделювати свою поведінку і робити рішення про покупку, як і з будь референтною групою або спільнотою.

Соціальні медіа також можуть бути потужним інструментом у підтримці стадної поведінки. Їх невимірна кількість контенту, створеного користувачами, служить платформою для лідерів громадської думки, щоб вийти на сцену і впливати на рішення про купівлю, а рекомендацій від референтної групи і свідчення про позитивний онлайн досвід служать для допомоги споживачам приймати рішення про покупку.<ref name=":0">{{Cite news|last=Dhar|first=Joydip|last2=Jha|first2=Abhishek Kumar|date=2014-10-03|title=Analyzing Social Media Engagement and its Effect on Online Product Purchase Decision Behavior|url=http://dx.doi.org/10.1080/10911359.2013.876376|journal=Journal of Human Behavior in the Social Environment|volume=24|issue=7|pages=791–798|doi=10.1080/10911359.2013.876376|issn=1091-1359}}</ref>. Дослідження Гунаван і Хуарнг 2015 року показало, що соціальний вплив має важливе значення у формуванні ставлення до брендів, що, в свою чергу, призводить до наміру купівлі.<ref>{{Cite news|last=Gunawan|first=Dedy Darsono|last2=Huarng|first2=Kun-Huang|date=2015-11-01|title=Viral effects of social network and media on consumers’ purchase intention|url=http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0148296315002325|journal=Journal of Business Research|volume=68|issue=11|pages=2237–2241|doi=10.1016/j.jbusres.2015.06.004}}</ref>. Впливові персоналії формують норми, яким, виявляється, слідують належні до їхньої соціальної  групи, і а спрямування на екстравертів ще більше збільшує шанси на придбання.<ref name=":0">{{Cite news|last=Dhar|first=Joydip|last2=Jha|first2=Abhishek Kumar|date=2014-10-03|title=Analyzing Social Media Engagement and its Effect on Online Product Purchase Decision Behavior|url=http://dx.doi.org/10.1080/10911359.2013.876376|journal=Journal of Human Behavior in the Social Environment|volume=24|issue=7|pages=791–798|doi=10.1080/10911359.2013.876376|issn=1091-1359}}</ref> Причина в тому, що більш сильні особистості, як правило, проявляють більшу активність на споживчих платформах і, таким чином, поширюють інформацію з вуст в уст більш ефективно.<ref>{{Cite news|last=Cheung|first=Christy M. K.|last2=Xiao|first2=Bo Sophia|last3=Liu|first3=Ivy L. B.|date=2014-09-01|title=Do actions speak louder than voices? The signaling role of social information cues in influencing consumer purchase decisions|url=http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0167923614001420|journal=Decision Support Systems|series=Crowdsourcing and Social Networks Analysis|volume=65|pages=50–58|doi=10.1016/j.dss.2014.05.002}}</ref> Багато брендів почали усвідомлювати важливість послів брендів та агентів впливу, і дедалі більш наочно демонструється, що стадна поведінка може використовуватися, щоб збільшити продажі і прибуток в геометричній прогресії на користь будь-якого бренду. 

Маркетинг може легко перевершити межі свого комерційного коріння, а саме він може використовуватися для заохочення дій в галузі охорони здоров'я, захисту навколишнього середовища та суспільства в цілому. Стадне почуття домінує у соціальному маркетинзімаркетингу, прокладаючи шлях для кампаній, таких як День Землі, різних  кампаній пропо боротьбуборотьбі з курінням та боротьбуборотьбі з ожирінням, які можна побачити в кожній країні. У різних культурах та суспільствах, маркетологи повинні прагнути впливати на лідерів думок, які, в свою чергу, впливають один на одного,<ref>{{Cite news|last=James M. Cronin|last2=Mary B. McCarthy|date=2011-07-12|title=Preventing game over: A study of the situated food choice influences within the videogames subculture|url=http://www.emeraldinsight.com/doi/abs/10.1108/20426761111141887|journal=Journal of Social Marketing|volume=1|issue=2|pages=133–153|doi=10.1108/20426761111141887|issn=2042-6763}}</ref> оскільки стадне почуття якоїсь групи людей забезпечує успіх соціальній кампанії. Кампанія, яку провела Сом-ла-Пера в Іспанії для боротьби з підлітковим ожирінням, виявила, що кампанії в школах є більш ефективними під впливом вчителів і однолітків, високої впізнаваності учасників і їх взаємодії один з одним. Лідери думки у школах розробили логотип і брендинг для кампанії, побудували контент для соціальних медіа і проводили внутрішньо шкільні презентації для залучення взаємодії аудиторії. Тому було зроблено висновок, що успіх кампанії пояснюється тим, що її засобом зв'язку була сама цільова аудиторія, і це дало їй відчуття причетності і здатності.<ref>{{Cite news|last=Lozano|first=Natàlia|last2=Prades|first2=Jordi|last3=Montagut|first3=Marta|date=2015-10-01|title=Som la Pera: How to develop a social marketing and public relations campaign to prevent obesity among teenagers in Catalonia|url=http://www.ingentaconnect.com/content/intellect/cjcs/2015/00000007/00000002/art00009?token=00531b149b5bd549bde7e41225f4038382c2b672148783b774450576b34272c5f7b3d6d3f4e4b34f5a7|journal=Catalan Journal of Communication & Cultural Studies|volume=7|issue=2|pages=251–259|doi=10.1386/cjcs.7.2.251_1}}</ref>. Як вже згадувалося вище, школярі і студенти мають високий рівень впливу один на одного, і заохочуючи сильні особистості на лідерство думок, організатори акції змогли забезпечити увагу інших студентів, які ідентифікували себе з референтною групою.

Стадна поведінка існує не тільки в учнів у школах, де вони добре видні, але і між громадами, де уявна дія відіграє важливу роль. Між 2003 і 2004 роками Університет штату Каліфорнія провів дослідження, щоб виміряти енергозбереження домогосподарств і мотивації для цього. Було встановлено, що такі фактори, як збереження навколишнього середовища, заощадження грошей або соціальна відповідальність на мали такий великий вплив на домоволодіння, як уявна поведінку їх сусідів.<ref>{{Cite news|last=Nolan|first=Jessica M.|last2=Schultz|first2=P. Wesley|last3=Cialdini|first3=Robert B.|last4=Goldstein|first4=Noah J.|last5=Griskevicius|first5=Vladas|date=2008-07-01|title=Normative Social Influence is Underdetected|url=http://psp.sagepub.com/content/34/7/913|journal=Personality and Social Psychology Bulletin|language=en|volume=34|issue=7|pages=913–923|doi=10.1177/0146167208316691|issn=0146-1672|pmid=18550863}}</ref> Хоча фінансові стимули заощадження грошей та моральні стимули захисту навколишнього середовища часто вважаються, щонайбільшими драйверами таких змін найбільшиху компасгромадах, велика частина населення відреагувала на заохоченнястимулювання економії енергіїенергозбереження, коли вониїм сказали, що 77&nbsp;% їх сусідамисусідів були черезвикористовували вентилятори замість кондиціонерів,; доводячице показало, що громади більш правоподобны для тогошвидше щобвізьмуть брати участь в поведінці, якщо вони думають, що всі інші вже беруть участь.