Луна (акустичне явище): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення, оформлення
→‎Етимологія: оформлення, джерело
Рядок 9:
'''Луна́''', '''відлуння''' — [[звук]], що повернувся до джерела, відбившись від перешкоди, якщо вона сприймається окремо від початкового звуку.
== Етимологія ==
Щодо походження українського «луна» існують дві версії. Згідно з першою, воно походить від [[праслов'янськогоянська мова|праслов.]] ''*luna'' («[[Місяць]]», «[[світло]]», «відблиск»), у свою чергу, похідного від [[праіндоєвропейська мова|праіндоєвропейського]] ''*louksna'' < ''*leuk'' («світити»). Значення «відгомін» могло виникнути внаслідок давнього перенесення значення зі зорової сфери на слухову («світло», «відображене світло» — «відображення звуку, відгомін»). Інша версія розглядає це слово як звуконаслідувальне утворення, пов'язане з дієсловом «луснути» (від''*lusna'')<ref> ''Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982 - 2009.''</ref>.
 
== Природа явища ==
Для отримання чистої луни необхідно, щоб перешкода була порівнянна за розміром з [[довжина хвилі|довжини хвилі]] звуку або більша від неї. Луна особливо підсилюється, якщо перешкоди, від яких відбивається звук, утворюють [[резонатор]]. Людське [[вухо]] не розрізняє відбитий звук від початкового, якщо інтервал між ними менший від 0,1 [[секунда|секунди]]. Тому мінімальна віддаль, необхідна для луни приблизно 16 [[метр]]ів.