Сава (Грицуняк): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
стиль, оформлення
Рядок 65:
{{!}} {{Орден князя Ярослава Мудрого I ступеня}} {{!!}} {{Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня}}
{{!}}}
| Commons = Category: Metropolitan Sawa of Warsaw and all Poland
}}
'''Блаженнійший Савва митрополит Варшавський та всієї Польщі''' ({{lang-pl|Jego eminencja wiele błogosławiony Sawa metropolita warszawski i całej Polski}} в миру '''Міхал Грицуняк''' {{lang-pl|Michał Hrycuniak}}; {{н}} [[15 квітня]] [[1938]], [[Снятиче]], [[Замостський повіт]], [[Люблінське воєводство]], [[Польща]]) — шостий та чинний предстоятель [[Польська православна церква|Польської автокефальної православної церкви]], доктор теології, [[бригадний генерал]].
 
Є випускником [[Християнська богословська академія у Варшаві|Християнської богословської академії у Варшаві]]. Після того як він 1966 року постригся в ченці, став директором канцелярії митрополита Варшавського та усієї Польщі. Водночас продовжував свою наукову співпрацю з Християнською богословською академією. З 1970 року був благочинним [[Яблочинський монастир|монастиря святого Онуфрія]], сприяючи його відбудові після знищення зі часів [[Друга світова війна|ІІ світової війни]]. 1979 року хіротонізований в єпископа і до 1981 року був [[Лодзько-Познанська єпархія|єпископом Лодзьким і Познанським]]; а після цього, з 1981 до 1998, [[Білостоцько-Ґданська єпархія|єпископом Білостоцьким та Ґданським]] (з 1987 року - — архієпископ). З 1994 до 1998 року був керуючим справами польського війська від Православної церкви.
 
1998 року обраний предстоятелем [[Польська православна церква|Польської православної церкви]].
 
== Біографія ==
 
=== Молодість і навчання ===
 
Митрополит Савва народився селі [[Снятиче]] [[Замостський повіт|Замостського повіту]] в родині Володимира Грицуняка та Наталії Віннік<ref name="saw1">M. Krzysztofiński, K. Sychowicz, W kręgu «Bizancjum», «Aparat represji w Polsce Ludowej (1944–19891944—1989)», nr 1, 2008, s.96-100 {{ref-pl}}</ref>. Втративши батька у віці 2 років він виховувався мамою та бабусею<ref name="saw2">W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 11. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>. З дитинства ходив до місцевої православної церкви <ref name="saw2"></ref>.
 
У 1957 році завершив своє навчання у [[Православна духовна семінарія у Варшаві|православній духовній семінарії у Варшаві]] і продовжив навчатися у [[Християнська богословська академія у Варшаві|Християнській богословській академії]], котру успішно закінчив 1961 року. Будучи студентом, ніс послух [[іподиякон]]а у [[Митрополит Варшавський та усієї Польщі|митрополита Варшавського та усієї Польщі]] [[Макарій (Оксіюк)|Макарія]]<ref name="pp1">Za wszystko dziękuję Bogu i Wam, «Przegląd Prawosławny», nr 1 (295), styczeń 2010, ss.2-3 {{ref-pl}}</ref>. Свою магістерську працю присвятив третій місійній подорожі святого апостола [[апостол Павло|Павла]]. Того ж року почав працювати викладачем у Варшавській православній богословський семінарії і, одночасно, працював помічником редактора офіційної російськомовної газети Польської православної церкви під назвою "«Церковный вестник"» . 1962 року став асистентом у Християнській богословській академії у Варшаві<ref name="saw2"></ref>.
 
27 вересня 1964 року був висвячений у диякона [[Лодзько-Познанська єпархія|єпископом Лодзьким та Познанським]] [[Георгій (Кореністов)|Георгієм (Кореністов)]] у каплиці архангела Михаїла в резиденції Митрополитів Варшавських. У травні наступного року був направлений в докторантуру до [[Белград]]а і навчався у [[Белградський університет|Белградському університеті]]. Докторську дисертація, присвячену життю та діяльності [[Йоан Хреститель|Йоана Хрестителя]], успішно захистив 2 лютого 1966 року. Перебування в [[Югославія|Югославії]] та знайомство з традицією [[Сербська православна церква|Сербської православної церкви]], а особливо з працями сербського монаха та богослова [[Юстин (Попович)|Юстина (Попович)]], утвердили Міхала Грицунка в його намірі постригтися в монахи. Вперше він задумався про це під час свого паломництва до [[Почаївська лавра|Почаївської лаври]] 1957 року <ref name="pp2">A. Matreńczyk: [http://www.przegladprawoslawny.pl/articles.php?id_n=760&id=8 Jubileusz metropolity Sawy]. "«Przegląd Prawosławny"», grudzień 2004.{{ref-pl}}</ref>.
 
=== Духовна особа ===
6 лютого 1966 року був пострижений у ченці патріархом [[Ґерман (Патріарх Сербії)|Ґерманом]]. Прийняв ім'я Савва на честь святого сербського архієпископа [[Святий Савва|Савви]]. Після повернення до Польщі митрополитом Варшавським та усієї Польщі [[Стефан (Рудик)|Стефаном (Рудик)]] був рукоположений у священника. Це відбулося в [[Митрополичий собор святої рівноапостольної Марії Магдалини|соборі святої Марії Магдалини у Варшаві]] 6 березня 1966 року<ref name="ws12">W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 12. ISBN 978-83-60311-14-1 {{ref-pl}}</ref>. З 1966 по 1970 виконував обов'язки директора канцелярії варшавського митрополита. В той же час продовжував свою наукову співпрацю з Християнською богословською академією, сприяв ремонту храму святої Марії Магдалини у Варшаві, а також неодноразово виїжджав на [[Підкарпаття]] з метою підтримки діяльності тамтешніх парафій, які були позбавлені постійного духовенства. За свою працю на благо Польській православній церкві 11 травня 1969 року удостоївся звання [[ігумен]]а <ref name="ws12"></ref>. Пізніше, за власним бажанням відмовився працювати в канцелярії варшавського митрополита аргументуючи це заздрістю інших священників, а також конфліктом зі священником Єжи Клінгером та невизнанням Християнською богословською академією його диплому доктора наук, котрий він отримав у Белграді<ref>M. Krzysztofiński, K. Sychowicz, W kręgu "«Bizancjum"», "«Aparat represji w Polsce Ludowej (1944-19891944—1989)"», nr 1, 2008, s.102-108{{ref-pl}}</ref>. У середині 60-тих років став кандидатом на єпископську кафедру, однак до хіротонії справа так і не дійшла<ref name="miron272">A. Mironowicz: Kościół prawosławny na ziemiach polskich w XIX i XX wieku. Białystok: Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku, 2001, s. 272. ISBN 83-7431-046-4 {{ref-pl}}</ref>.
 
=== Благочинний яблочинського монастиря ===
 
1970 року удостоївся звання [[архімандрит]]а і продовжив своє служіння у [[Яблочинський монастир|Яблочинському монастирі]], де провадив ремонт об'єктів знищених під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]]<ref>ks. A. Kuryłowicz, Prawosławne ośrodki zakonne na ziemiach polskich w okresie powojennym [w:] red. A. Mironowicz, U. Pawluczuk, P. Chomik, Życie monastyczne w Rzeczypospolitej, Zakład Historii Kultur Pogranicza Instytutu Socjologii Uniwersytetu w Białymstoku, Białystok 2001, ISBN 83-902928-8-2, ss.252–253 {{ref-pl}}</ref>. Після завершення ремонту 1974 року<ref name="ws12"></ref> став ректором духовної семінарії, вищі класи якої були перенесені до монастиря з Варшави<ref>Za wszystko dziękuję Bogu i Wam, "«Przegląd Prawosławny"», nr 1 (295), styczeń 2010, ss.2–3 {{ref-pl}}</ref>. Архімандрит Савва також сприяв розбудові монастирського комплексу та розвитку сільського господарства, яким займалися ченці його монастиря<ref name="ws12"></ref>. У навчальному році 1977-78 стає викладачем секції православної теології [[Християнська богословська академія у Варшаві|Християнської богословської академії у Варшаві]] <ref>"«Wiadomości Polskiego Autokefalicznego Kościoła Prawosławnego"», nr 1-2/1979, s.152. {{ref-pl}}</ref>. 1978 року став доктором габілітованим богословських наук за спеціальністю "«[[догматичне богослов'я]]"»<ref name="ws12"></ref>. Згідно з рішенням міністерства освіти науки і техніки у жовтні 1979 року йому було присвоєне вчене звання доцента<ref name="ws12"></ref>
 
=== Єпископ ===
[[fileФайл:Arcybiskup Sawa (Hrycuniak), metropolita Bazyli (Doroszkiewicz), metropolita Filaret (Wachromiejew).JPG|thumb|250px|<center>Архієпископ Савва, митрополит Варшавський [[Васілій (Дорошкевич)]] та митрополит [[Філарет (Вахромєєв)]] під час урочистостей на [[Гора Хрестів (Грабарка)|святій горі Грабарка]]]]
20 листопада 1979 року став кандидатом на [[Лодзько-Познанська єпархія|єпископа Лодзького та Познанського]]<ref name="ws12"></ref> і за 5 днів отримав єпископську хіротонію<ref>Dudra S.: Kościół Prawosławny na ziemiach zachodnich i północnych Polski po II wojnie światowej. Zielona Góra: Wydawnictwo Uniwersytetu Zielonogórskiego, 2004, s. 31. ISBN 83-89712-37-7. {{ref-pl}}</ref>. Того ж року єпископ Савва став керівником секції православного богослов'я у Християнській богословські академії у Варшаві а також став завідуючим кафедри догматичного та морального богослов'я зазначеного навчального закладу. Будучи єпископом Лодзьким та Познанським ініціював ремонт [[Собор Александра Невського у Лодзі|Собору Александра Невського у Лодзі]]<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 13. ISBN 978-83-60311-14-1 {{ref-pl}}</ref>. Його діяльність була позитивно оціненою урядовим відділом з питань релігії. Згідно з рапортами цієї інституції дільність єпископа Савви та проведені ним реорганізації оживили релігійне життя єпархії<ref>A. Mironowicz: Kościół prawosławny na ziemiach polskich w XIX i XX wieku. Białystok: Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku, 2001, s. 286. ISBN 83-7431-046-4 {{ref-pl}}</ref>.
 
31 липня 1981 року був призначеним [[Білостоцько-Ґданська єпархія|єпископом Білостоцько-Ґданським]]. У новій єпархії працював задля відновлення парафіяльного життя. Був ініціатором побудови нових та відновлення старих церков. За його ініціативи в Польщі була побудована найбільша православна церква -&nbsp;— [[Святодухівська церква в Білостоці]]<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 13. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>. 18 квітня 1987 року був удостоєний звання архієпископа<ref>Dudra S.: Kościół Prawosławny na ziemiach zachodnich i północnych Polski po II wojnie światowej. Zielona Góra: Wydawnictwo Uniwersytetu Zielonogórskiego, 2004, s. 31. ISBN 83-89712-37-7{{ref-pl}}</ref>.
 
Ініціював періодичні концерти церковної музики в [[Білосток]]у. Частина прибутків з цих концертів йшла на підтримку благодійної справи єпархії. У значній мірі сприяв активізації монастирського життя в чоловічому монастирі у [[Сурасль|Супраслі]]. У 1992 році допомагав у створенні жіночого монастиря в Дойлидах. У тому монастирі перебувають віднайдені ним мощі [[Гавриїл Білостоцький|святого Гавриїла Білостоцького]]<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 14. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>. Відновлення культу вшанування святого, котрий значно ослабнув після ІІ світової війни, відбулося також завдяки діянням єпископа Савви<ref>Sosna G.: Święte miejsca i cudowne ikony. Prawosławne sanktuaria na Białostocczyźnie. Białystok: Orthdruk, 2006, s. 152. ISBN 8385368698 {{ref-pl}}</ref>.
 
Два роки по тому архієпископ почав відновлювати життя у ще одному монастирі жіночому монастирі у Войнові. 1996 року за його благословенням був створений єпархіальний осередок милосердя "«Елеос"». За дорученням святого собору єпископів Польської автокефальної православної церкви він був духовним опікуном братства православної молоді<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 14. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>.
 
Протягом 1984-19901984—1990 років був проректором Християнської богословської академії у Варшаві. 1990 року за свій науковий доробок отримав вчене звання надзвичайного професора; а через 2 роки звання звичайного професора<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 15. ISBN 978-83-60311-14-1 {{ref-pl}}</ref>. 1994-19981994—1998 був православним керуючим справами польського війська. 1996 року отримав звання [[бригадний генерал|бригадного генерала]] від тодішнього польського Президента [[Александр Кваснєвський|Александра Кваснєвського]]<ref>Nominacja generalska dla Jego Ekscelencji Arcybiskupa Sawy, "«Polski Żołnierz Prawosławny"», nr 3(8), lipiec-sierpień-wrzesień 1996, ISSN 1233-7587, s.3 {{ref-pl}}</ref>. Будучи керуючим справами польського війська започаткував публікацію квартальника ''Polski Żołnierz Prawosławny'' та ініціював заснування православних парафій в усіх військових округах Польщі. Завдяки його старанням православні священники розпочали свою діяльність у прикордонних підрозділах, в'язницях та слідчих ізоляторах. Протягом 1979-18 був членом змішаної православно-католицької комісії з питань теологічного діалогу. У 1990-19911990—1991 був співголовою Державно-церковної редакційної групи, завданням якої було опрацювання законопроекту стосовно ставлення держави до Польської православної церкви<ref>A. Mironowicz: Kościół prawosławny na ziemiach polskich w XIX i XX wieku. Białystok: Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku, 2001, s. 290–291290—291. ISBN 83-7431-046-4{{ref-pl}}</ref>.
 
=== Митрополит Варшавський і усієї Польщі ===
[[fileФайл:Lech Kaczynski i przedstawiciele kosciołow chrzescijanskich(3).jpg|thumb|250px|<center>Митрополит Савва під час зустрічі польського Президента [[Лех Качинський|Леха Качинського]] з представниками християнських церков Польщі]]
[[fileФайл:Sawa Neofit Moskwa2013.jpeg|thumb|250px|<center>Митрополит Савва з [[Неофіт (Патріарх Болгарський)|патріархом Болгарії Неофітом]] під час зустрічі Президента Росії [[Володимир Путін|Володимира Путіна]] з главами православних Церков 25 липня 2013 року]]
Під час хвороби митрополита [[Василій (Дорошкевич)|Василія (Дорошкевич)]] з 28 січня 1998 року був патріаршим місцеблюстителем<ref>A. Mironowicz: Kościół prawosławny na ziemiach polskich w XIX i XX wieku. Białystok: Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku, 2001, s. 303. ISBN 83-7431-046-4</ref>. Після його смерті 12 травня 1998 року собор єпископів Польської автокефальної православної церкви обрав єпископа Савву митрополитом Варшавським і усієї Польщі. Урочиста інтронізація нового митрополита відбулася 31 травня 1998 року в соборі святої Марії Магдалини у Варшаві<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 15. ISBN 978-83-60311-14-1. {{ref-pl}}</ref>. 1999 року ініціював створення кафедри православного богослов'я в [[Білостоцький університет|Білостоцькому університеті]] і став першим завідуючим цієї кафедри<ref>A. Matreńczyk: [http://www.przegladprawoslawny.pl/articles.php?id_n=760&id=8 Jubileusz metropolity Sawy]. "«Przegląd Prawosławny"», grudzień 2004. {{ref-pl}}</ref>. Як митрополит ініціював створення дитячих будинків через благодійну організацію "«Елеос"», яка пізніше була перетворена у Православний Митрополичий Осередок Милосердя "«Елеос"». Став ініціатором щорічних з'їздів духовенства [[Варшавсько-Бєльська єпархія|Варшавсько-Бєльської єпархії]], в якій беруть участь священники, [[псалміст|псалмісти]]и, [[диригент|диригенти]]и церковних хорів, а також ченці та черниці польської православної церкви. За його безпосередньою допомогою на території цієї єпархії повстало кілька нових храмів, частина старих церков були відремонтовані.
 
6 лютого 2000 року Президент Польщі [[Александр Кваснєвський]] нагородив митрополита Савву Командирським Хрестом [[Орден Відродження Польщі|Ордену Відродження Польщі]]<ref>E. Czykwin, Inni nas wzbogacają, "«Przegląd Prawosławny"», nr 7/2000, ISSN 0867-7476, s.7{{ref-pl}}</ref>.
 
13 березня 2002 року собор єпископів Польської православної церкви, за головування митрополита Савви постановив, що [[Португальська православна церква]], котра від 90-тих років перебувала під юрисдикцією Польської православної церкви, втратила свій канонічний статус. З цього часу Польська православна церква має під своїм патронатом лише лише деякі місії в [[Бразилія|Бразилії]], а також парафії в [[Альгеро]] на [[Сардинія|Сардинії]]<ref>A. Mironowicz: Kościół prawosławny na ziemiach polskich w XIX i XX wieku. Białystok: Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku, 2001, s. 304. ISBN 83-7431-046-4{{ref-pl}}</ref>. З 2003 року координував приготування до канонізації [[Мученики Холмські і Підляські|мучеників Холмських та Підляських]]<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 16–17. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>.
 
З 25 червня до 15 липня 2008 року у зв'язку з дихальною недостатністю перебував у шпиталі і не виконував своїх обов'язків<ref>Hospitalizacja Jego Eminencji metropolity Sawy, "«Wiadomości Polskiego Autokefalicznego Kościoła Prawosławnego"», Warszawska Metropolia Prawosławna, Warszawa 2008, nr 8(225), ISSN 02039-4499, s.7</ref>. З 10 квітня 2010 року виконував обов'язки тимчасово керуючого справами польського війська від православної церкви, у зв'язку із [[Авіакатастрофа під Смоленськом 10 квітня 2010|трагічною загибеллю]] архієпископа [[Мирон (Ходаковський)|Мирона]]<ref>[http://www.orthodoxia.pl/?p=2&_s=9&details=2928 Д. Суліма. Митрополит Савва є тимчасовим керуючий справами польського війська]{{ref-pl}}</ref>. 10 червня того ж року на цю посаду назначений архієпископ [[Георгій (Паньковський)]]<ref>meg: [http://wiadomosci.wp.pl/kat,1342,title,Wybrano-nowego-zwierzchnika-prawoslawnego-ordynariatu,wid,12348826,wiadomosc.html Wybrano nowego zwierzchnika prawosławnego ordynariatu] (pol.). W: Polska Agencja Prasowa [on-line]. Wirtualna Polska. [доступ 2013-09-16]{{ref-pl}}</ref>.
 
З 2000 року є почесним доктором семінарії святого Володимира у [[Чествуд]]і (США), Білостоцького уніврситету (2001), [[Університет у Салоніках|університету в Салоніках]] (2002), [[Мінська духовна академія|Мінської духовної академії]] <ref>A. Matreńczyk: [Jubileusz metropolity Sawy] (pol.). [http://www.przegladprawoslawny.pl/articles.php?id_n=760&id=8 "«Przegląd Prawosławny"»], grudzień 2004. [доступ 2013-09-16].{{ref-pl}}</ref> (2002), [[Московська духовна академія|Московської духовної академії]]<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 17. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>. 22 січня 2007 року від Патріарха московського [[Алексій ІІ|Алексія ІІ]] за вклад в укрплення братських стосунків між Польською та Російською православними церквами отримав орден Даниїла Московського І ступеня<ref>[http://www.sedmitza.ru/text/423868.html Патріарх Московський і всієї Русі нагородив митрополита Савву орденом Даниїла Московського І ступеня]</ref>.
 
Триразово брав участь у Всесвітніх соборах православних -&nbsp;— зібраннях усіх предстоятелів православних церков. У 1998 році сприяв розв'язанню проблеми розколу [[Болгарська православна церква|Болгарської православної церкви]] (у зв'язку з чим з'явився так званий [[Болгарська православна церква (альтернативний синод)|альтернативного синоду]])<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 45–49. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>. У 2000 році в [[Єрусалим]]і брав участь у соборі з народи 2000 річчя [[Різдво Христове|Різдва Христового]]<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 90–100. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>. Також 2005 року брав участь у розв'язанні конфлікту між патріархом Єрусалимським [[Іриней І (Патріарх Єрусалимський)|Іринеєм]] та Церковним Синодом<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 455–459455—459. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>. У 2013 році брав участь в урочистостях з нагоди 1025 річниці з дня [[хрещення Київської Русі]]<ref>http://www.patriarchia.ru/db/text/3129048.html{{ref-ru}}</ref>.
Науковий доробок митрополита Савви складається з понад 100 науковий праць серед яких є збірник його проповідей російською мовою під назвою "«Слова и проповеди"»<ref>A. Matreńczyk: Jubileusz metropolity Sawy. «Przegląd Prawosławny», grudzień 2004. {{ref-pl}}</ref>. Є почесним членом Біблійного товариства, міжнародного комітету у справах етики а також Польської екуменічної ради<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 15. ISBN 978-83-60311-14-1. {{ref-pl}}</ref>.
 
=== Питання співпраці з СБ ===
Рядок 122 ⟶ 123:
'''1966-1970'''
 
Польські історики Кшиштоф Сиховіч та Маріуш Кшиштофінські проаналізувавши документи [[Служба безпеки ПНР|СБ]] Польщі дійшли висновку, що у 1965 році майбутній митрополит був зареєстрований кандидатом у таємні агенти. 12 вересня 1966 "«за власним бажанням"» був прийнятий до лав таємних агентів під іменем "«Юрек"». Це було пов'язано з широкою операцією під кодовою назвою "«Візантія"». Сам митрополит стверджував, що не підписував ніяких зобов'язань щодо співпраці з СБ<ref>M. Krzysztofiński, K. Sychowicz, W kręgu "«Bizancjum"», "«Aparat represji w Polsce Ludowej (1944-19891944—1989)"», nr 1, 2008, s.96-100 {{ref-pl}}</ref>. Також він стверджував, що ті гроші, котрі за словами автора він отримував за в якості винагороди за співпрацю з СБ, були надані йому урядовим комітетом з питань визнань і що їх давали так само й іншим ієрархам<ref>http://www.wspolczesna.pl/apps/pbcs.dll/article?AID=/20090103/REG00/486508900</ref>. Перші доноси таємного агента Юрека були зроблені ще у перший місяць, коли його завербували. Наступні рапорти стосувалися діяльності Польської православної церкви в [[екуменізм|екуменічному русі]] в Польщі та закордоном<ref>M. Krzysztofiński, K. Sychowicz, W kręgu "«Bizancjum"», "«Aparat represji w Polsce Ludowej (1944-19891944—1989)"», nr 1, 2008, s.96-100 {{ref-pl}}</ref>. Таємний агент Юрек писав також про візити до Польщі єпископа едмунтонського і Канади [[Пантелеймон (Рудик)|Пантелеймона]], а також про його участь у соборі єпископів Польської православної Церкви. Писав характеристики на православне духовенство ( зокрема критикував тодішнього митрополита [[Стефан (Рудик)|Стефана (Рудик)]], [[Єжи Клінгер|Єжи Клінгера]]а, єпископа [[Василій (Дорошкевич)|Василія (Дорошкевич)]], у меншій мірі також єпископа [[Никанор (Неслуховський)|Никанора]]. Він не лише виходив на зустрічі призначені його куратором, але й мс назначав зустріч з ним. До проведення собору 1967 року пропонував виведення з собору єпископа [[Георгій (Кореністов)|Георгія (Кореністов)]] та митрополита Стефана і визнати їх [[єпископ-емерит|єпископами-емеритами]] та поставити на їхнє місце нових ієрархів. Після смерті митрополита Стефана і перед виборами нового митрополита "«Юрек"» критикував кандидатуру єпископа Василія (Дорошкевич). <ref>M. Krzysztofiński, K. Sychowicz, W kręgu "«Bizancjum"», "«Aparat represji w Polsce Ludowej (1944-19891944—1989)"», nr 1, 2008, s.102-108 {{ref-pl}}</ref>.
 
'''1970-1979'''
 
Згідно з документи [[Інститут національної пам'яті (Польща)|Інституту національної пам'яті в Польщі]] майбутній митрополит продовжував свою співпрацю з СБ, перебуваючи у [[Яблочинський монастир|Яблочинському монастирі]]. Передавав інформацію про греко-католицького священника [[Роман П'єнька|Романа П'єньтку]]<ref>M. Krzysztofiński, K. Sychowicz, W kręgu "«Bizancjum"», "«Aparat represji w Polsce Ludowej (1944-19891944—1989)"», nr 1, 2008, s.113 {{ref-pl}}</ref>, дуже негативно оцінював діяльність митрополита Василія <ref name="bizan114">M. Krzysztofiński, K. Sychowicz, W kręgu "«Bizancjum"», "«Aparat represji w Polsce Ludowej (1944-19891944—1989)"», nr 1, 2008, s.114 {{ref-pl}}</ref>, писав характеристики на ченців а також слухачів лекцій усіх класів тамтешньої семінарії а також інформував про прихожан тамтешнього монастиря<ref>M. Krzysztofiński, K. Sychowicz, W kręgu "«Bizancjum"», "«Aparat represji w Polsce Ludowej (1944-19891944—1989)"», nr 1, 2008, s.119-120 {{ref-pl}}</ref>. 1976 року представив причини конфлікту між єпископом білостоцьким Никанором та митрополитом Василієм <ref name="bizan123">M. Krzysztofiński, K. Sychowicz, W kręgu "«Bizancjum"», "«Aparat represji w Polsce Ludowej (1944-19891944—1989)"», nr 1, 2008, s.123 {{ref-pl}}</ref>. Того ж року представив потенійних кандидатів на посаду єпископа, вказуючи найбільш відповідним до самого себе [[Адам (Дубец)|о. Адама (Дубец)]]. Стверджував також, що кадрові проблеми церкви спричинили до того, що на єпископів висвячують абсолютно випадкових осіб, через що образ Церкви в інших [[Помісні првославні церкви|помісних православних церквах]], зокрема в [[Сербська православна церква|Сербській]] та [[Російська православна церква|Російській]] не був позитивним<ref>M. Krzysztofiński, K. Sychowicz, W kręgu "«Bizancjum"», "«Aparat represji w Polsce Ludowej (1944-19891944—1989)"», nr 1, 2008, s.124 {{ref-pl}}</ref>. У своїх характеристиках стосунків між [[православна церква|православною]] та [[греко-католицька церква|греко-католицькою]] церквами, вказував на священників, котрі, на його думку, симпатизували [[Берестейська унія|унії]]<ref>M. Krzysztofiński, K. Sychowicz, W kręgu "«Bizancjum"», "«Aparat represji w Polsce Ludowej (1944-19891944—1989)"», nr 1, 2008, s.125-126 {{ref-pl}}</ref>.
 
1977 року агент "«Юрек"» передав інформацію щодо засідань [[Всесвітня рада церков|Всесвітньої ради церков]]<ref>M. Krzysztofiński, K. Sychowicz, W kręgu "«Bizancjum"», "«Aparat represji w Polsce Ludowej (1944-19891944—1989)"», nr 1, 2008, s.128 {{ref-pl}}</ref>.
 
У зв'язку з важкими стосунками з митрополитм Василієм, Савва хотів покинути посаду благочинного Яблочинського монастиря і навіть відійти від церкви<ref name="bizan114"></ref>.
Рядок 138 ⟶ 139:
 
* До [[Константинопольська православна церква|Константинопольського патріархату]] у 1998<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 25. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>, 2000<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 87. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>, 2005<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 453. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>
* До [[Александрійська православна церква|Александрійського патріархату]] у 2003 <ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 291. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>
* До [[Єрусалимський патріархат|Єрусалимського патріархату]] у 2003<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 291. ISBN 978-83-60311-14-1</ref> та 2010<ref>Pielgrzymka Jego Eminencji, Wielce Błogosławionego Sawy, metropolity warszawskiego i całej Polski do Ziemi Świętej (26 listopada&nbsp;— 3 grudnia 2010, "«Wiadomości Polskiego Autokefalicznego Kościoła Prawosławnego"», Warszawska Metropolia Prawosławna, Warszawa 2008, nr 8(225), ISSN 02039-4499, ss.3–9{{ref-pl}}</ref>
* До [[Російська православна церква|Російської православної церкви]] у 1998<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 25. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>, 2005<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 453. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>, 2007<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 515. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>, 2009<ref>A. Matreńczyk, Bóg i Cerkiew nakładają na mnie ciężki krzyż, "«Przegląd Prawosławny"», nr 3 (285), marzec 2009, ISSN 1230–10781230—1078, s.2{{ref-pl}}</ref>, 2011<ref>[http://www.patriarchia.ru/db/text/1747640.html На святкування 65-го ювілею предстоятеля Російської православної церкви прибув Блаженнійший митрополит варшавський і усієї Польщі Савва]{{ref-ru}}</ref>
* До [[Грузинська православна церква|Грузинської православної церкви]] у 2004 <ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 373. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>
* До [[Сербська православна церква|Сербської православної церкви]] у 2001<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 185. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>, 2004<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 373. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>
* До [[Болгарська православна церква|Болгарської православної церкви]] 2001<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 185. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>, 2004<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 373. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>
* До [[Румунська православна церква|Румунської православної церкви]] у 2000<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 87. ISBN 978-83-60311-14-1</ref>, 2004{{ref-pl}}<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 373. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>
* До [[Кіпрська православна церква|Кіпрської православної церкви]] у 2009<ref>ks. D. Sawicki, Historia Cypru i Cypryjskiej Cerkwi Prawosławnej, "«Wiadomości Polskiego Autokefalicznego Kościoła Prawosławnego"», nr 5 (234), ISSN 02039-4499, s.8{{ref-pl}}</ref>
* До [[Грецька православна церква|Грецької православної церкви]] у 2002<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 237. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>, 2006<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 453. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>, 2012<ref>[http://www.orthodoxia.pl/?p=2&details=5101 Візит митрополита Савви в Афіни] {{ref-pl}}</ref>
* До [[Православна Церква Чеських Земель і Словаччини|православної церкви Чеських земель та Словаччина]] у 2012<ref>Wizyta metropolity warszawskiego i całej Polski Sawy w Cerkwi Prawosławnej Czech i Słowacji (26-29 kwietnia 2012 r.), "«Wiadomości Polskiego Autokefalicznego Kościoła Prawosławnego"», Warszawska Metropolia Prawosławna, Warszawa 2008, nr 6(271), ISSN 02039-4499, s.3{{ref-pl}}</ref>
* До [[Православна церква в Америці|Православної церкви в Америці]] у 2000<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 87. ISBN 978-83-60311-14-1</ref>, 2002<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 237. ISBN 978-83-60311-14-1</ref>
* До [[Українська православна церква (Московський патріархат)|Української православної церкви Московського патріархату]] у 2002<ref>W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008, s. 237. ISBN 978-83-60311-14-1{{ref-pl}}</ref>
Рядок 175 ⟶ 176:
* [[Орден князя Ярослава Мудрого]] I&nbsp;ст. ([[Україна]], [[27 липня]] [[2013]])&nbsp;— ''за визначну церковну діяльність, спрямовану на піднесення авторитету православ'я у світі, та з нагоди відзначення в Україні 1025-річчя хрещення Київської Русі''<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/405/2013 Указ Президента України №&nbsp;405/2013 від 27 липня 2013 року «Про нагородження орденом князя Ярослава Мудрого»]</ref>
* [[Орден князя Ярослава Мудрого]] V&nbsp;ст. ([[Україна]], [[8 травня]] [[2008]])&nbsp;— ''за визначний особистий внесок в утвердження добросусідських відносин між Україною і Республікою Польща, багаторічну плідну церковну діяльність''<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/424/2008 Указ Президента України №&nbsp;424/2008 від 8 травня 2008 року «Про нагородження орденом князя Ярослава Мудрого»]</ref>
 
== Примітки ==
{{reflist|2}}
 
== Джерела ==
{{refbegin|2}}
* A. Matreńczyk, Bóg i Cerkiew nakładają na mnie ciężki krzyż, "«Przegląd Prawosławny"», nr 3 (285), marzec 2009, ISSN 1230–10781230—1078{{ref-pl}}
* A. Mironowicz: Kościół prawosławny na ziemiach polskich w XIX i XX wieku. Białystok: Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku, 2001{{ref-pl}}
* M. Krzysztofiński, K. Sychowicz, W kręgu "«Bizancjum"», "«Aparat represji w Polsce Ludowej (1944-19891944—1989)"», nr 1, 2008, s.96-128{{ref-pl}}
* A. Kuryłowicz, Prawosławne ośrodki zakonne na ziemiach polskich w okresie powojennym [w:] red. A. Mironowicz, U. Pawluczuk, P. Chomik, Życie monastyczne w Rzeczypospolitej, Zakład Historii Kultur Pogranicza Instytutu Socjologii Uniwersytetu w Białymstoku, Białystok 2001, ISBN 83-902928-8-2{{ref-pl}}
* Pielgrzymka Jego Eminencji, Wielce Błogosławionego Sawy, metropolity warszawskiego i całej Polski do Ziemi Świętej (26 listopada&nbsp;— 3 grudnia 2010, "«Wiadomości Polskiego Autokefalicznego Kościoła Prawosławnego"», Warszawska Metropolia Prawosławna, Warszawa 2008, nr 8(225), ISSN 02039-4499{{ref-pl}}
* W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008{{ref-pl}}
 
{{refend}}
== Посилання ==
{{refbegin|2}}
* Стаття є перекладом [[:pl:Sawa (Hrycuniak)|еквівалентної статті в польській Вікіпедії]].
* [http://www.orthodox.pl/ Офіційний сайт Польської православної церкви{{ref-pl}}]
* [http://prawoslawie.uwb.edu.pl/metropolita-sawa Біолграфія Митрополита Савви на сайті кафедри теології Білостоцького університету{{ref-pl}}]
* [http://old.orthodox.bialystok.pl/sawa.htm Біографія Митрополита Савви на сайті Білостоцької єпархії{{ref-pl}}]
* [http://www.tygodnikzamojski.pl/ludzie/62/1/ Грицуняк Міхал -&nbsp;— під Комаровом народився глава Польської православної церкви Митрополит Савва{{ref-uk}}]
* [http://www.ekumenizm.pl/article.php?story=20090103103736275 Люстрований Митрополит Савва{{ref-pl}}]
* [http://krotov.info/history/20/1980/savva.htm Цезари Ґмиз: минуле архієпископа Савви{{ref-pl}}]
* [http://www.credo-ua.org/2012/08/67637 Православний митрополит Варшави Савва: «Добрий приклад для нас і подальших поколінь» {{ref-uk}}]
* Інтерв'ю митрополита Савви {{youtube|C1vCCC5wNqo}} {{ref-ru}}
 
== Джерела ==
{{refend}}
* A. Matreńczyk, Bóg i Cerkiew nakładają na mnie ciężki krzyż, "Przegląd Prawosławny", nr 3 (285), marzec 2009, ISSN 1230–1078{{ref-pl}}
 
* A. Mironowicz: Kościół prawosławny na ziemiach polskich w XIX i XX wieku. Białystok: Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku, 2001{{ref-pl}}
{{Бібліоінформація|TYP=p|колір={{колір|Польща}}}}
* M. Krzysztofiński, K. Sychowicz, W kręgu "Bizancjum", "Aparat represji w Polsce Ludowej (1944-1989)", nr 1, 2008, s.96-128{{ref-pl}}
* A. Kuryłowicz, Prawosławne ośrodki zakonne na ziemiach polskich w okresie powojennym [w:] red. A. Mironowicz, U. Pawluczuk, P. Chomik, Życie monastyczne w Rzeczypospolitej, Zakład Historii Kultur Pogranicza Instytutu Socjologii Uniwersytetu w Białymstoku, Białystok 2001, ISBN 83-902928-8-2{{ref-pl}}
* Pielgrzymka Jego Eminencji, Wielce Błogosławionego Sawy, metropolity warszawskiego i całej Polski do Ziemi Świętej (26 listopada – 3 grudnia 2010, "Wiadomości Polskiego Autokefalicznego Kościoła Prawosławnego", Warszawska Metropolia Prawosławna, Warszawa 2008, nr 8(225), ISSN 02039-4499{{ref-pl}}
* W służbie Bogu i ludziom. Księga Jubileuszowa Metropolity Warszawskiego i całej Polski Sawy. Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna, 2008{{ref-pl}}
 
[[Категорія:Персоналії:Польща]]
[[Категорія:Уродженці Холмщини‎Холмщини]]
[[Категорія:Православні єпископи]]
[[Категорія:Доктори наук Польщі]]