Він подався до Риму приблизно у листопаді [[1523]] році, де на цей час [[Джуліо де Медичі]] став [[Клемент VII|Папою Клементом VII]].
Челліні було замовлено «велику чашу для води», яку створив у міланській майстерні художник ДжоанфранческоДжанфранческо Пенні для епіскопа[[єпіскоп]]а з міста [[Саламанка]]. Але виконанню цьогоцієї замовленнязамови булостала перешкодженоу післяперешкоді зустрічізустріч Челліні із батьком, очіщо якогозакінчилась виражаличерговою благання та загрозусваркою. Через затягнення закінчення роботи Папа настільки розлютився, що відмовився від сплати гонорару[[гонорар]]у, обговореного із Челліні. Після цього прийшло рішення, що Челліні є власником виконаної їмним роботи, яку він мусив захищати зброєю, коли за нею прийшли посланці від Папи. [[Скандал]] зіз самим папою зробив Челліні відомим у римському суспільстві. Замовлення, які стали надходити постійно, дали йому змогу відкрити власну майстерню. Окрім ювелірної діяльностісправи, він почав робитивиготовляти печатки.
На цей часперіод припадає зустріч Челліні із Порцио Кіджі, якого він дуже поважав та завдяки замовленням якого мав змогу відкрити власну майстерню. У будинку Кіджі (зараз Вілла Фарнезіна) Бенвенуто мав змогу вивчати [[фреска|фрески]] Рафаеля, які мали могутній вплив на подальший розвиток митця.
[[Чума]], що у [[1525]] році змушувала мешканців [[Рим]]у покидати свої домівки, торкнулася і Челліні. Він скуповував за безцінь у працюючих на полях Баварцівбаварців античні медальйони та дорогоціннекоштовне каміння, якікотрі ті знаходили під час праці. Метою купівель була майбутня спекуляція, перепродаж за більшу ціну при поверненні до Риму Кардиналамкардиналам, поціновувачам античного мистецтва.
