Рощепій Яків Устинович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Crok (обговорення | внесок) |
Crok (обговорення | внесок) |
||
Рядок 80:
бо нажаль сталося так, що у післявоєнні роки Яків Устимович опинився у забутті у своєму рідному Осовці.
Особливу роль у його подальшому житті відіграв [[Вершигора Петро Петрович|П. Вершигора]], відомий письменник і партизанський командир, [[Герой Радянського Союзу]]. Він приїздив до Якова Устимовича восени [[1946]] року, клопотався про нього. Про винаходи Якова Рощепія у 1950 - 1951 році з’явилися матеріали у журналі «[[Огонёк]]», газетах «[[Демократична Україна (газета)|Радянська Україна]]», «[[Красная Звезда (газета)|Красная звезда]]» та ряду фахових видань. Вони нагадали про винахідника, який був на той час забутий.
[[Файл:Документи Якова Устимовича Рощепія.jpg|міні|250пкс|Документи Якова Рощепія]]
Рядок 88:
30 липня [[1958]] року пішов із життя Яків Устимович Рощепій - великий винахідник, персональний пенсіонер республіканського значення. Поховали його тихо, без промов, скромно на кладовищі рідного села Осовець.
У [[1989]] році з нагоди 110-ї річниці з дня народження Якова Рощепія з допомогою колишніх сусідів Рощепіїв була знайдена могила Якова Устимовича, на якій не було навіть звичайного хреста. Учні з вчителями [[Щаснівка (Бобровицький район)|Щаснівської]] школи її впорядкували, за кошти сільради і місцевого колгоспу був виготовлений і встановлений пам’ятний знак.
З нагоди 120-ї річниці з дня народження Якова Рощепія коштом односельців і родичів на його могилі була становлена нова гранітна плита.
| |||