Словацьке вторгнення у Польщу: відмінності між версіями

Тим часом 2-а словацька дивізія перебувала в резерві та мала діяти на відтинку Бардейюв-Швідник-Новий Сонч, але практично не брала участі в бох з поляками. Лише 3 вересня польськими військовими було зафіксовано вторгнення 4-х бронеавтомобілів і ескадрону кавалерії до Тилича. Польська оборона примусила словаків до відступу з населеного пункту. 2-а дивізія була задіяна в поліцейській операції по зачищенню територій від залишків польскогопольського війська на лінії Кросно-Сянок-Леско. 16 вересня 1939 року ця дивізія була відведена до Словаччини, а її місце зайняла введена моторизована група «Калінак» (полковник Імро)<ref>[http://blog.i.ua/user/1596777/860297/ Словако-польскапольська війна]</ref>.

3-я словацька дивізія «Разус» під командуванням полковника [[Августин Малар|Августина Малара]] боронила 170-кілометрову ділянку кордону від [[Стара Любовня|Старої Любовні]] до кордону з Угорщиною, де відбивала атаки польскоїпольської армії під Черемхою і Гутою Полянською, а також підтримувала німців в наступі по лінії Ясло-Кросно-Сянок та Букоуське-Балигруд-Цисна. Ця дивізія брала участь лише в локальних прикордоннх сутичках, згодом перейшла кордон та до 11 вересня зайняла частину польської території, не зустрівши збройного спротиву.