Некрасівці: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Тутовий (обговорення | внесок) |
|||
Рядок 30:
== У Туреччині ==
Після взяття запорожцями Некрасівського Дунавця і переселення туди Запорізького Коша з Сеймена, у 1791 р. велика частина некрасівців покинула Дунай і переселилася в азіатську Туреччину на озеро [[Майнос]] і [[Енос (місто)|Енос]] біля берегів Егейського моря. Таким чином, до початку 19 сторіччя утворилися дві групи некрасівців — Дунайська і Майноська. Деяка частина некрасівців Дунайської гілки, залишилася вірною «завітам Гната», поповнила згодом поселення некрасівців на Майносі, а ті що залишилися на Дунає були повністю поглинені чисельнішими липованами і прибуваючими у той район [[старовіри|старовірів]] з Росії, й асимілювалася в їхньому середовищі, втратили мову своїх предків, звичаї, фольклор, перекази та пісні про Гната, його «заповіти». Хоча називатися далі некрасівцями їм було вигідно, через надання турецькими владою низки привілеїв. Некрасівці з Майноса їх називали «дунакі» або «хохли» і за своїх не визнавали. Егейський Енос як окреме поселення некрасівців також перестало існувати, у 1828 р. переселився на Майнос і повністю влившись у майноську громаду. До середини 19 сторіччя відбулося майнове розшарування громади, намітилися і релігійні протиріччя, і в другій половині 1860-х р. частина
== Пореселення у російську Грузію ==
|