Театр просто неба: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
DixonDBot (обговорення | внесок)
м Виправлення параметрів шаблону Портал; косметичні зміни
стиль, оформлення
Рядок 1:
'''Театр просто неба''' — рідкісний парковий парільйонпавільйон доби [[бароко]] і статусна річ вельможного [[Сад бароко|саду бароко]].
 
== Античні амфітеатри як зразок ==
[[Файл:Lorenzo Lotto 041.jpg|міні|праворуч|120пкс|[[Лоренцо Лотто]]. Портрет колекціонера Андреа Одоні]]
[[Файл:Pompeii - Battle at the Amphitheatre - MAN.jpg|міні|праворуч|120пкс|Фреска « Амфітеатр в місті Помпеї »]]
 
Хижацькі розкопки в князівствах Італії Йшли постійно. Це було не важко, бо мимоволі нові середньовічні державні утворення виникали на залишках Римської імперії. Тут постійно знаходили давньоримські [[монети]], античну [[Кераміка|кераміку]], пам'ятні [[Медальєрне мистецтво|медалі]], уламки [[Скульптура|скульптур]]. Останні особливо зацікавили італійців, взагалі чутливих до [[Музика|музики]] і образотворчих мистецтв. Випадки знищення новонайдених античних скульптур зникають. В Італії виникає мода на колекціонування [[Нумізматика|монет]] і медалей, а також збірки античних скульптур. До збірок античних скульптур призвичаїлись аристократи і [[кардинал]]и, навіть папи римські. Збірку римських скульптур розташували в [[Ватикан]]і. На хвилі моди на все античне розпочалось активне вивчення давньоримських руїн, а серед них - і античних [[цирк]]ів і [[театр]]ів.
Рядок 12:
== Бароковий театр просто неба ==
 
Стиль [[бароко]] формувався в надрах італійської культури 16 століття і багато чого запозичив як у італійського [[відродження]], так і в стилі [[маньєризм]]. Серед запозиченого - і театр просто неба. Демократичне мистецтво часів античності - в 16 і 17 століттях втрачає демократичність і переходить в сферу аристократичної культури. Замовити споруду театратеатру може лише надто багата, вельможна особа.
 
Перший театр на теренах Московії виник в [[Санкт-Петербург|Петербурзі]]. Його прагнув створити в парадній резиденції царя Стрельна французький ландшафтний архітектор [[Олександр Леблон]]. Леблон необережно переніс паркову споруду південних європейських країн (Італії та Франції) в північний Петербург. Надто короткий термін праці в Петербурзі Леблона, охолодження царя кдо створенню резиденцїрезиденції в Стрельні не сприяли реалізації театратеатру просто неба в саду резиденції. До того ж, цар [[Петро І]] знав про театр, але ніколи не був його прихильником. Театр просто неба в Стрельні так і залишився в проекті<ref>Гос. Эрмитаж. Научный каталог. «Архитектурная графика России первой половины 18 века», Ленинград, «Искусство», 1981, с.53</ref>.
 
Але приклад створення рідкісного паркового [[павільйон]]у не пропав. Про нього пригадали при створенні парку в садибі [[Кусково]] (нині в межах Москви). Навряд чи автором розпланування пишної вельможної садиби графа Петра Шеремєтєва в середині 18 століття була якась одна особа. До розпланування парку і будівництва паркових павільйонів було причетно декілька осіб, знав хтось і про театри просто неба. Бічна ділянка регулярного саду в Кусково праворуч була відведена під рідкісну паркову споруду по дорозі до комплексакомплексу оранжерей<ref>Автор-составитель Глозман И. М. «Кусково. Останкино. Архангельское», М, «Искусство», 1976, с. 33</ref>. Місця для глядачів створили з утрамбованої землі. Невеличкий театр мав оркестрову яму. Лаштунки театратеатру створили із живих кущів. Земляна підлога сцени навіть мала ухил в бік глядацької зали, як в справжніх театрах. В заокруглених прибудовах влаштували акторські кімнатки-грімубоні<ref>Автор-составитель Глозман И. М. «Кусково. Останкино. Архангельское», М, «Искусство», 1976, с. 35</ref>. Малий парковий театр і був розрахований на виконання коротких вистав, лише одною з чудернацьких забав доби бароко. Використання подібного театратеатру в негоду і взимку — абсолютно неможливе, тому вони швидко зникають. Залишки театратеатру в Кусково збережені донині і потребують відновлення.
 
== Зразок барокового театратеатру просто неба на Україні ==
{{main|Замок у Мурованому}}
 
Рядок 27:
</gallery>
 
КращимНайкращим зразком [[бароко]]вого театратеатру просто неба на землях [[Україна|України]] був театр в парку замку Ляшки Муровані. Ландшафтний архітектор, кортийкотрий займався розплануванням тут саду бароко, був вимушений обіграти несиметричну ділянку ще [[середньовіччя|середньовічного]] замку. Він пішов шляхом створення трикутних ділянок саду з квітниками і використанням не однієї (як то в канонічному французькому зразку ), а декількох вісейосей, навколо яких і розпланував симетричні смуги-ділянки, що обумовило появу унікального магнацького саду родини Мнішеків. Сад і замок були знищені вояками Росії.
 
== Літній кінотеатр за часів СРСР ==
Нащадком барокових театрів просто неба за часів [[СРСР]] стануть літні естради та літні кінотеатри.
 
== Джерела ==
* Гращенков В. Н. «Рафаель», М, «Искусство», 1975 (рос)
* Н. А. Елизарова, «Театры Шереметевых», М, 1944(рос.)
* Н. Я. Тихомиров, «Архитектура подмосковных усадеб», М, 1955(рос.)
* Автор-составитель Глозман И. М. «Кусково. Останкино. Архангельское», М, «Искусство», 1976 (рос)
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Див. також ==
Рядок 52 ⟶ 43:
* [[Дозвілля]]
* Садиба [[Кусково]]
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Джерела ==
* Гращенков В. Н. «Рафаель», М, «Искусство», 1975. (рос){{ref-ru}}
* Н. А. Елизарова, «Театры Шереметевых», М, 1944(рос.) {{ref-ru}}
* Н. Я. Тихомиров, «Архитектура подмосковных усадеб», М, 1955(рос.) {{ref-ru}}
* Автор-составитель Глозман И. М. «Кусково. Останкино. Архангельское», М, «Искусство», 1976. (рос){{ref-ru}}
 
[[Категорія:Парки]]