Море Лаптєвих: відмінності між версіями

Високоширотне положення моря, велика віддаленість від [[Атлантичний океан|Атлантичного]] і [[Тихий океан|Тихого океанів]], близькість азійського материка і полярної арктичної криги роблять море Лаптєвих одним з найсуворіших серед усіх арктичних морів Євразії<ref name="СГЕ2"/>. Його [[кліматКлімат]] ву загальних загальномуобрисах може бути охарактеризований як [[Арктичний клімат|арктичний]] [[Континентальний клімат|континентальний]], з помітно вираженими морськими рисами<ref name="ВРЕ"/>. Континентальність клімату найбільш чітко проявляється через великі річні коливаннях температури повітря, які трохи згладжує вплив моря. Значна протяжність моря з південного заходу на північний схід створює місцеві кліматичні відмінності, помітно виражені по сезонах<ref name="Залогін1982"/>. Річна кількість опадів не перевищує 100&nbsp;мм, максимум (85&nbsp;% річної суми) припадає на літо<ref name="СГЕ2"/><ref name="ВРЕ"/>.

Узимку південно-східна частина моря знаходиться переважно в зоні впливу [[Атмосферний антициклон|області високого атмосферного тиску]] відрогу Сибірського антициклону; північна&nbsp;— гребня [[Полярний антициклон|Полярного максимуму]], до західної частини іноді підходить улоговина [[Ісландський мінімум|Ісландського мінімуму]]. Тому в цей сезон переважають південні і південно-західні вітри зі швидкістю 8 м/с,&nbsp;яка зменшується до [[штиль|штилів]] наприкінці сезону<ref name="Залогін1982"/>. Повітря сильно вихолоджується, його температура над морем в загальному знижується з північного заходу на південний схід до середньомісячних значень в січні -26…-29&nbsp;°C, мінімальні можуть сягати нижче за -50°C<ref name="ВРЕ"/><ref name="Залогін1982"/>. Спокійна і малохмарна зимова погода переривається рідкісними циклонами, що проходять смугою трохи південніше моря. Циклональна діяльність викликає сильні холодні північні вітри і [[завірюха|завірюхи]], які тривають кілька днів<ref name="ВРЕ"/>.

У теплий сезон починається руйнування областей високого атмосферного тиску і стає менш помітною улоговина низького тиску. Барична обстановка нагадує зимову, але більш розмита, тому весняні вітри мають дуже нестійкі напрямки, окрім південних іноді дмуть північні. Зазвичай вітри рвучкі, але невеликої сили. Переважає хмарна холодна погода. Влітку Сибірський максимум відсутній, а Полярний максимум досить слабкий. На південь від моря тиск знижений, над самим морем він трохи підвищений. Внаслідок цього найчастіше дмуть північні вітри зі швидкістю 3-4 м/с. Сильні вітри (швидше за 20 м/с) влітку не спостерігаються<ref name="Залогін1982"/>. Загалом місяців із середньою температурою вище нуля не більше трьох (червень-серпень)<ref name="ВРЕ"/>. Температура повітря неухильно підвищується, середньомісячні значення в серпні досягають максимуму, +1…+5°C над центральною частиною моря. На узбережжі в закритих бухтах повітря значно прогрівається, так у бухті Тіксі спостерігалась максимальна температура +32,7&nbsp;°C, хоча трапляється таке рідко<ref name="Залогін1982"/>. Для літа характерне посилення циклонічної діяльності, над південною частиною моря часто проходять циклони, над морем встановлюється похмура погода з безперервною мрячкою. Наприкінці серпня починає формуватися Сибірський максимум, починається перехід до осені. Восени нестійкі вітри, переважно південного напрямку, посилюються до [[шторм]]ових. Циклональна діяльність і [[хмарність]] зменшуються<ref name="Залогін1982"/>.