Грязнов Борис Олегович: відмінності між версіями
Створена сторінка: {{Військовик2 | ім'я =Грязнов Борис Олегович | оригінал імені = | портрет... Мітка: суміш розкладок у тексті |
(Немає відмінностей)
|
Версія за 04:23, 22 квітня 2016
Грязнов Борис Олегович | ||
---|---|---|
Прапорщик | ||
Загальна інформація | ||
Народження |
27 лютого 1985 Запоріжжя | |
Смерть |
24 серпня 2014 (29 років) Новоіванівка | |
Поховання | Запоріжжя | |
Громадянство | Україна | |
Військова служба | ||
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Збройні сили | |
Рід військ | Міністерство внутрішніх справ України | |
Формування | ||
Війни / битви | Війна на сході України | |
Нагороди та відзнаки | ||
Бори́с Оле́гович Грязно́в — прапорщик МВС України. ЖиттєписНачальник військового наряду, Запорізька бригада охорони громадського порядку, національна гвардія України. Після заходження російських військ на територію, де велися бойові дії, підрозділи почали відхід. Нацгвардійці не відходили — чекали наказу, який отримали 24-го. 24 серпня 2014-го колона нацгвардійців потрапила в засідку терористів поблизу села Новоіванівка Амвросіївського району — на покинутому блокпосту (вояки вважали, що там ще знаходяться українські військові). Тоді ж у бою загинули старший прапорщик Сергій Добровольський та старший сержант Максим Баранов. 25 вояків потрапили до полону. Похований у безіменній братській могилі; 10 жовтня 2014-го тіло ексгумоване пошуковцями місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан»). Тимчасово похований в Дніпропетровську. Опізнаний за тестами ДНК, перепохований 20 червня 2015-го в місті Запоріжжя на Правобережному кладовищі. НагородиЗа особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений
Джерела
|