Долотецьке: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Ilyaroz (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 8:
 
 
'''Долоте́цьке''' — село у Надроссі, що у [[Вінницька область|Вінницькій області]] [[Погребищенський район|Погребищенського району]]. Тепер уадміністративно складічастина села [[Довгалівка (Погребищенський район)|Довгалівки]]. Засноване у XVII ст. За легендою, село Долотецьке мало назву Калиновий Луг, оскільки колись потопало в калині. Але незабаром у тій місцевості з'явилися болота й калина пропала. Відтак, згідно з народною етимологією, село перейменували в Болотецьке, яке, врешті-решт, перетворилося на Долотецьке. Проте назва села правдоподібніше походить від слова “долото”«долото». “Інструментне”«Інструментне» походження має й село [[Довгалівка (Погребищенський район)|Довгалівка]]. “Довгаль”«Довгаль» , згідно із словником [[Грінченко Борис Дмитрович|Б.Грінченка]], означає ковальський молоток з довгим і гострим кінцем.
 
[[Зображення:Roska_influx_of_Ros.jpg|thumb|left|210px|Притока річки [[Рось]] (с. Долотецьке)]]
У 1864 році український краєзнавець Л.Похилевич зазначав що, Долотецьке "знаходиться біля безіменного струмка, що впадає біля с.Збаржівки у [[Рось]]… Село поділяється на дві частини: перша, власне Долотецьке, на лівому боці струмка вважається у Бердичівському повіті, мешканців обох статей: православних 343,... землі 1053 десятини… Інша частина ліворуч від струмка, вважається уже у Таращанському повіті … Вона називається [[Довгалівка (Погребищенський район)|Довгалівкою]]. Мешканців у ній обох статей 566; землі 1303 десятини. Колись обидві частини складали одне село… Церква в ім’я св. Апостола Якова Брата Божого, дерев’яна, збудована 1798 року”.
[[Зображення:Slobodianyuk.jpg|thumb|right|210px|Герой Радянського Союзу [[Слободянюк Іван Лук'янович|Іван Слободянюк]]]]
Сучасні мешканці села - нащадки переселенців, які прийшли з [[Волинь|Волині]] та [[Полісся]], на що вказують їх прізвища, що закінчуються на суфікс -ук і -юк (Поліщук, Слободянюк, Форостюк тощо). Місцева говірка характерна для волинської, а також подільської говірок південно-західного наріччя. З-поміж колонізаторів краю були також поляки. Л.Похилевич зазначав, що на 1864 р. у Долотецькому налічувалося 57 [[Католицизм|римських католиків]]. А сусіднє село Мар'янівка , яке у 60-70-х рр. ХХ ст. входило до складу [[Довгалівка (Погребищенський район)|Довгалівки]], було повністю заселено етнічними [[Поляки|поляками]].
 
1933 р. під час [[Голодомор в Україні 1932—1933|штучного голодомору]] у с. Долотецькому загинуло 410 селян.