Російська мова в Україні: відмінності між версіями

Багато питань, пов'язані з використанням [[російська мова|російської мови]] в Україні, а також з історією її появи і розвитку на її територіях, трактуються істориками, мовознавцями і політологами по-різному. Це пов'язано з тим, що ряд аспектів історії та культури України висвітлювався в різні історичні періоди під кутом різних ідеологій, а також з тією обставиною, що питання російської мови в Україні широко використовуються в сучасній політичній боротьбі і, як наслідок, по-різному висвітлюються різними політичними силами України і Росії в засобах масової інформації<ref name="Цвілюк">'' Цвілюк С. А.'' Українізація України. Тернистий шлях національно-культурного відродження доби сталінізму. «Маяк», Одеса, 2004 ISBN 996-587-115-3 </ref><ref name="Кучма">'' [[Кучма, Леонід Данилович | Кучма Л.]]'' [[Україна — не Росія ( книга)]], «Час», Москва, 2003 ISBN 5-94117-075-0 </ref>.

Питання російсько-українських мовних контактів у [[Велике князівство Литовське|литовсько-польську добу]] (торговельних, церковних і політичних&nbsp;— зокрема в час належності [[Чернігівщина|Чернігівщини]] 1503&nbsp;— 1618 до Московської держави,&nbsp;— чому дехто приписує появу акаючих форм у тамтешніх говірках). Якщо не враховувати московського гарнізону Києва, з 1654 почавши, то до істотніших російських поселень (гол. [[Старовіри|старовірів]]) дійшло від другої половини [[17 століття|17 ст.]] на півночі Чернігівщини, звідки вони згодом (у 18&nbsp;— 19 ст.) переселялися на [[Правобережжя]] та Південну Україну. Інша хвиля російської старовірської колонізації сягала від Північної Добруджі й Південної Бессарабії аж на [[Буковина|Буковину]], коли у 1770-х роках. «[[Некрасов Ігнат|некрасівці]]» остаточно поселилися в гирлі [[Дунай|Дунаю]], звідки їх вербувала австрійська влада у 1780-х pp. для поселення на [[Буковина|Буковині]] й [[Хотинщині]] (села Біла Криниця, Білоусівка, Липовани,&nbsp;— їх говірки досліджували В. Столбунова і В. КузнецовКузнєцов). З уваги на чітку конфесійну відмежованість старовірських російських поселень від українського довкілля, дотичні (переважно південно-російські, рідше середньо-російські) говірки зазнали порівняно невеликого українського мовного впливу (головно в [[Лексика|лексиці]]).