Совки (Київ): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м оновлення даних за допомогою AWB
Рядок 10:
Походження назви не встановлене. За однією з версій, назва походить від пташки совки або ж від однойменної комахи-шкідника. Можливо, в далекому минулому тут зустрічалися ці представники фауни.
 
СовкиНа впершемісці майбутніх згаданіСовок у 2-й половині [[XIV століття]] яквиник заміський двір київського князя [[Володимир Ольгердович|Володимира Ольгердовича]], що з кінця 14 століття фігурує як ''Володимерка''. Під назвою Сувки (Сувка) вперше згадані як володіння домініканського монастиря, що [[1612]] року було продано шляхтичу Ярошу Покаловичу. У [[1618]] році придбані [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерською лаврою]], а у 1656 році — Софійським монастирем.
 
Про Совки станом на середину [[XIX століття]] [[Похилевич Лаврентій Іванович|Л. Похилевич]] у праці «[[Сказання про населені місцевості Київської губернії|Сказания о населенных местностях Киевской губернии]]» писав:
{{цитата|Жителей обоего пола 161. Она (деревня Совки — авт.) разбросана по живописным оврагам, поросшим густыми кустарниками. Пруд в деревне и при нем мельница принадлежат с 1850 года митрополитанскому дому взамен пруда, отданного кадетскому корпусу. Здесь же находится свечной восковой завод, устроенный в 1837 году Совки принадлежали до 1787 года Киево-Печерской Лавре, которой и ныне близ деревни принадлежит хорошая пасека}}.
 
Зважаючи на невеликі розміри та малу кількість населення Совки до 1910-х років не мали власної церкви — це підтверджується картами [[Київщина|Київщини]] 1850-х, 1890-х. таПриписна 1930каплиця, перетворена згодом на Покровську церкву, виникла близько 1911-х12 років.
 
Про Совки кінця XIX століття можна знайти згадки і у [[Географічний словник Королівства Польського|«Словнику географічному Королівства Польського та інших земель слов'янських»]]:
{{цитата|Совки … повіту Київського, Білогородської волості, парафії православної Жулян, за 5 верст від Києва, має 272 мешканці… Невелика цегельня. Став, із млином, що на ньому знаходиться, належить київським митрополитам}}.
 
З [[1923]] року Совки в межах [[Київ|Києва]], до того входили до [[Київський повіт|Київського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]]. Невдовзі селище відійшло до Київської приміської смуги та до 1933 року були центром сільської ради і лише 1933 року були остаточно підпорядковані місту. Станом на 1932–1933 роки майже 90% населення селища складали робітники, а томувтім Совки майже нетакож постраждали від голодомору.
 
Здавна і до 1-ї третини [[ХХ століття]]. Совки фактично мали лише дві вулиці — початкові частини сучасних вулиць [[Крутогірна вулиця (Київ)|Крутогірної]] та [[Вулиця Каменярів (Київ)|Каменярів]].
Рядок 26:
Протягом 1930—50-х років Совки здобули сучасного вигляду, коли під забудову було освоєно підвищення над Совськими балками. Тоді ж сформувалася сітка вулиць та провулків (32 вулиці та провулки) та збудовано основну частину існуючої одноповерхової садибної забудови.
 
ПідЦерква часу нацистськоїСовках окупаціїзалишалася удіючою селіі було1936 відкритороку, дерев'янучи церквузакривалася (побудованау в1938-39 1941 року) —ркоах, першийневідомо. храмТа зацерква усюточно історіюдіяла Совок,і якуза булоокупації і пізніше. знищеноЗруйнована найімовірнішебула у 19701960-му х роціроках. Нині на тому місці збудовано новий православний храм.
 
Совки дали назву [[Совські ставки|Совським ставкам]], кладовищу, [[Совська вулиця (Київ, Жуляни)|вулицям та провулкам, що існували або існують (нині назву Совська має одна з вулиць Жулян)]].