Яремчук Назарій Назарович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
м посилання
Рядок 63:
У [[1973]] році ансамбль "Смерічку" під керівництвом Л. Дутковського запрошують на професійну сцену в [[Чернівці]]. З цього часу Назарій, сповна віддаючись естрадній пісні, перевівся на заочну форму навчання в університеті. У філармонії Назарій веде активне творче життя, виступаючи у переповнених глядачами концертних залах, деколи по два, три концерти в день.
 
У [[1972]] році композитор [[Дутковський Лев Тарасович|Левко Дутковський]] познайомив Назарія з його першою майбутньою дружиною Оленою Шевченко, яку було запрошено бути солісткою до [[Смерічка|ВІА «Смерічка»]]. <blockquote>Олена Шевченко: «Мене запросили приїхати до Чернівецької філармонії, при якій і працювала „Смерiчка“. Біля входу&nbsp;зустрічав Левко. Почали підніматися сходами, назустріч іде Назарій Яремчук. Чорнявий, з променистими очима, усміхається. „Познайомся, каже Левко, це наш Назарій“. Я подаю йому руку, а він&nbsp;— мені. Ми зустрічаємося очима і…все. Це було кохання з першого погляду…»[http://fakty.ua/93116-elena-shevchenko-quot-umiraya-na-rukah-nashih-dvuh-synovej-nazarij-yaremchuk-prosheptal-quot-ne-bojtes-ya-tolko-posplyu-quot]</blockquote>[[1 січня]] у [[1975]] року Назарій та Олена одружилися. Цивільний шлюб був зареєстрований в [[Пилипець|с. Пилипець]] [[Міжгірський район|Міжгірського району]] [[Закарпатська область|Закарпатської області]] де мешкали батьки Олени Шевченко. Сільський Голова із задоволенням погодився у вихідний новорічний день посприяти реєстрації цього шлюбу, коли дізнався за кого виходить заміж Олена. [[19 лютого]] [[1976]] року у молодого подружжя народився перший син, якого назвали [[Яремчук Дмитро Назарович|Дмитром]], а згодом, [[23 березня]] [[1977]] року, народився другий син [[Яремчук Назар Назарович|Назарій]]. У шлюбі Назарій та Олена прожили довгих 15 щасливих років, з [[1975]] по [[1990]]&nbsp;р.р..
 
Їхнє розлучення в [[1990]] році стало трагедією для дітей та потрясінням для друзів. Олена вийшла заміж вдруге, переїхала до Києва, а Назарій зостався в Чернівцях.
 
[[1975]] року розпався дует Зінкевич—Яремчук. Василь переїхав у [[Луцьк]] і став солістом ансамблю «Світязь». Назарій, отримавши диплом, влаштовується працювати старшим інженером на кафедрі економічної географії університету. Та любов до пісні виявилася сильнішою над усе&nbsp;— за порадою Л. Дутковського він повертається до філармонії назавжди. У [[1978]] році Яремчукові присвоєно звання [[Заслужений артист УРСР|Заслуженого артиста УРСР]]. Його також нагороджено [[Орден Дружби народів|орденом Дружби народів]].
 
Коли трагічно загинув [[Володимир Івасюк]],&nbsp;Назарій був одним із перших, хто, не зважаючи на заборону влади, приїхав на похорон до Львова. Тоді це могло коштувати всього: кар'єри, спокою, репутації. Траурна колона починалася з великого вінка з білих квітів, який Яремчук ніс із Левком Дутковським. Це було дуже небезпечним у той час, та Володимир був для них великим другом, і наслідки їх не цікавили.