Громадянська війна в Стародавньому Римі (83—82 до н. е.): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Початковий етап війни: Виправлено помилку. Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
Cllaydi (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 34:
Цікаво, про політичні здібності [[Гай Марій|Марія]] (на відміну від військових) головний його біограф - [[Плутарх]] відгукується вкрай стримано, скоріше негативно, називаючи його «по природі нездібним до мирної громадянської діяльності»<ref>[[Плутарх]]. Порівняльні життєписи. Гай Марій, 31</ref>. Маючи по суті необмежену владу, володарі [[Рим|Риму]] могли проводити (крім террору) будь-яку реформаторську політику, як це найбільш яскраво показав їм [[Луцій Корнелій Сулла|Сулла]], який прийшов їм на зміну. У [[Популяри|маріанців]] безперечно не було чіткого плана дій на випадок провалу плана по відправці [[Гай Марій|Марія]] полководцем в [[Азія|Азію]], що і трапилось. Отримавши владу задля досягнення цієї цілі і втративши реальну можливість її дійсно виконати, [[Популяри|маріанці]] ніби загубили весь інтерес до творення і перейшли до руйнування.
В той же час, [[Луцій Корнелій Сулла|Сулла]] прагнув не до встановлення законної влади, а до встановлення своєї власної. В якості приводу було вибрано утиск Марієм честі и гідності самого [[Луцій Корнелій Сулла|Сулли]], а також утиск прав патриціата в цілому
== Початковий етап війни ==
Рядок 50:
== Облога Пренесте ==
Після того, як [[Гай Марій Молодший|Марій]] був замкнений в [[Палестрина (муніципалітет)|Пренесте]], [[Луцій Корнелій Сулла|Сулла]] вирішив взяти місто в облогу. Йому було відомо, що вірних [[Гай Марій Молодший|Марію]] солдат в місті небагато і вони не зможуть зняти облогу своїми силами. Облогу [[Палестрина (муніципалітет)|Пренесте]] [[Луцій Корнелій Сулла|Сулла]] довірив Лукрецію
[[Гай Марій Молодший|Марій]] дуже сподівався на [[Гней Папірій Карбон (консул 85 року до н. е.)|Карбона]] і на велику армію Телезіна. Чекаючи на їх прибуття, він передав в [[Рим]] своєму прихильникові [[Претор|претору]] Бруту звістку з наказом розправитися зі своїми особистими ворогами. Однак армія [[Гней Папірій Карбон (консул 85 року до н. е.)|Карбона]] значно зменшилася після декількох сутечок з загонами [[Луцій Корнелій Сулла|Сулли]], [[Квінт Цецилій Метелл Пій|Метелла]], [[Гней Помпей Великий|Помпея]] и [[Марк Ліциній Красс|Красса]]. Нарешті, [[Гней Помпей Великий|Помпею]] вдалося влаштувати засідку і змусити солдат [[Гней Папірій Карбон (консул 85 року до н. е.)|Карбона]] тікати. Засмучені постійними невдачами солдати підняли бунт, а воїни одного із легіонів повністю розійшлись по домам. Телезін з великою армією не зумів навіть підійти до Пренесте, оскільки вузькі проходи на шляху туди були повністю заблоковані Суллою. Марій, бачачи, що запаси продовольства в Пренесте на исходе, вывел свои войска за городские ворота и попытался прорвать укрепления осаждавших, но потерпел неудачу.
Великим успіхом Сулли був перехід на його сторону военачальника Альбінована с легіоном луканців. Сулла пообіцяв забезпечити Альбіновану безпеку тількі в тому випадку, якщо той зробить шось только если тот совершит что-нибудь видатне, так що Альбінован покликав до себе велику кількість военачальників із чиста маріанців, які нічого не підозрювали і перебив їх. Дізнавшись про це, один із лидерів маріанців, Гай Норбан, кинув армію і втік на Родос<ref name="app91" />.
| |||