Вікіпедія

Національна академія медичних наук України: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Cписок відомих вчених
Додано фото та посилання
Рядок 45:
== Історія академії ==
Створення Академії медичних наук було закономірним і необхідним етапом у розвитку медичної науки в Україні. Закономірним тому, що укра­їнська медична наука має багату історію, пов'язану з іменами видатних вче­них у галузі теоретичної, клінічної і профілактичної медицини минулого і теперішнього часу, які створили відомі наукові школи в науково-дослідних установах і медичних вузах країни. Це був необхідний етап тому, що саме Академія здатна ефективно вирішувати такі завдання, як визначення прі­оритетних напрямів розвитку медичної науки, проведення на високому нау­ковому і методичному рівнях фундаментальних і прикладних досліджень, сприяння інтеграції академічної, вузівської та галузевої медичних наук і формування єдиної політики у цій сфері. Створенням Академії медичних було підтверджено наміри держави розвивати медичну науку з метою підтримання на належному рівні охорону здоров'я населення України.
[[Файл:Akademy800x600.jpg|міні|Приміщення НАМН України. м.Київ, вул.Герцена, 12]]
У 1991 р. в [[Національна академія наук України|Національній академії наук України]] (тоді ще АН УРСР) було організовано відділення про­блем медицини. Але провідні учені-медики розуміли необхідність створення в Україні Академії медичних наук. В листопаді 1992 р. [[Верховна Рада України]] прийняла [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон «Основи законодавства України про охо­рону здоров'я»], до 20-ї статті якого було включено наступне: «Вищою науковою медичною установою України із статутом самоврядної орга­нізації і незалежною у проведенні досліджень і розробці напрямів науко­вого пошуку є Академія медичних наук України». На виконання цього Закону і було започатковано створення Академії. Принципи організації Академії медичних наук були обговорені на зустрічі президента Націо­нальної академії наук академіка [[Патон Борис Євгенович|Б. Є. Патона]] і академіків [[Амосов Микола Михайлович|М. М. Амосова]], [[Возіанов Олександр Федорович|О. Ф. Возіанова]], [[Кундієв Юрій Ілліч|Ю. І. Кундієва]], [[Лук'янова Олена Михайлівна|О. М. Лук'янової]], [[Фролькіс Володимир Веніамінович|В. В. Фролькіса]], [[Шалімов Олександр Олексійович|О. О. Шалімова]] з [[Президент України|Президентом України]] [[Кравчук Леонід Макарович|Л. М. Кравчуком]]. 24 лютого 1993 р. Президентом України був підписаний Указ, яким було засновано '''Академію медичних наук''', визначено її статус, головні завдання і устано­влена чисельність. На розвиток Указу Президента вийшла по­станова [[Кабінет Міністрів України|Кабінету Міністрів України]], якою президентом-організатором Академії був призначений академік [[Возіанов Олександр Федорович|О. Ф. Возіанов]], призначено 25 академіків-засновників, а також визначено перелік наукових установ, що мали увійти до складу Академії.▼
 
В подальшому на Загальних зборах АМН України академіка [[Возіанов Олександр Федорович|О. Ф. Возіанова]] було обрано президентом Академії, віце-президентами обрані були академік [[Зозуля Юрій Панасович|Ю. П. Зозуля]] і [[Фролькіс Володимир Веніамінович|В. В. Фролькіс]], а після смерті В. В. Фролькіса віце-президентом став академік [[Кундієв Юрій Ілліч|Ю. І. Кундієв]]. Пізніше ще одну посаду віце-президента зайняв академік [[Розенфельд Леонід Георгійович|Л. Г. Розенфельд]]. До 1997 р. посаду головного ученого секретаря АМНУ обіймав член-кореспондент АМНУ [[Губський Юрій Іванович|Ю. І. Губський]], а з 1997 на цю посаду обрано члена-кореспондента АМНУ [[Міхньов Володимир Анатолійович|В. А. Міхньова]].▼
▲У 1991 р. в Національній академії наук України (тоді ще АН УРСР) було організовано відділення про­блем медицини. Але провідні учені-медики розуміли необхідність створення в Україні Академії медичних наук. В листопаді 1992 р. [[Верховна Рада України]] прийняла Закон «Основи законодавства України про охо­рону здоров'я», до 20-ї статті якого було включено наступне: «Вищою науковою медичною установою України із статутом самоврядної орга­нізації і незалежною у проведенні досліджень і розробці напрямів науко­вого пошуку є Академія медичних наук України». На виконання цього Закону і було започатковано створення Академії. Принципи організації Академії медичних наук були обговорені на зустрічі президента Націо­нальної академії наук академіка [[Патон Борис Євгенович|Б. Є. Патона]] і академіків [[Амосов Микола Михайлович|М. М. Амосова]], [[Возіанов Олександр Федорович|О. Ф. Возіанова]], [[Кундієв Юрій Ілліч|Ю. І. Кундієва]], [[Лук'янова Олена Михайлівна|О. М. Лук'янової]], [[Фролькіс Володимир Веніамінович|В. В. Фролькіса]], [[Шалімов Олександр Олексійович|О. О. Шалімова]] з [[Президент України|Президентом України]] [[Кравчук Леонід Макарович|Л. М. Кравчуком]]. 24 лютого 1993 р. Президентом України був підписаний Указ, яким було засновано '''Академію медичних наук''', визначено її статус, головні завдання і устано­влена чисельність. На розвиток Указу Президента вийшла по­станова Кабінету Міністрів України, якою президентом-організатором Академії був призначений академік О. Ф. Возіанов, призначено 25 академіків-засновників, а також визначено перелік наукових установ, що мали увійти до складу Академії.
[[Файл:Nikolai Amosov - Soviet Life, October 1984.jpg|міні|Микола Амосов - Академік НАМН України]]
 
До складу АМН України спочатку входило 13 наукових установ. За 15 років, що минули, було створено ще шість наукових установ. Крім того у 2000&nbsp;р. постановою Кабінету Міністрів України до підпорядкування Академії було передано ще 18 науково-дослідних інститутів. В установах АМН працюють понад 20 тисяч осіб, в тому числі біля трьох тисяч науковців, серед яких майже 2500 докторів і кандидатів наук. До персонального складу Академії входять 32 дійсних члени і 75 членів-кореспондентів.<blockquote>''«Ураховуючи вагомий внесок Академії медичних наук України у розвиток медичної науки, проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень у галузі медицини і фармації, підготовку наукових кадрів, постановлюю: Надати Академії медичних наук України статус національної і надалі іменувати її - '''Національна академія медичних наук України.'''»'' </blockquote><blockquote>''Президент України В.Ющенко м. Київ, 24 лютого 2010 року N 255/2010<ref>http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/255/2010</ref>.''</blockquote>▼
▲В подальшому на Загальних зборах АМН України академіка О.&nbsp;Ф.&nbsp;Возіанова було обрано президентом Академії, віце-президентами обрані були академік [[Зозуля Юрій Панасович|Ю.&nbsp;П.&nbsp;Зозуля]] і В.&nbsp;В.&nbsp;Фролькіс, а після смерті В.&nbsp;В.&nbsp;Фролькіса віце-президентом став академік Ю.&nbsp;І.&nbsp;Кундієв. Пізніше ще одну посаду віце-президента зайняв академік [[Розенфельд Леонід Георгійович|Л.&nbsp;Г.&nbsp;Розенфельд]]. До 1997&nbsp;р. посаду головного ученого секретаря АМНУ обіймав член-кореспондент АМНУ [[Губський Юрій Іванович|Ю.&nbsp;І.&nbsp;Губський]], а з 1997 на цю посаду обрано члена-кореспондента АМНУ [[Міхньов Володимир Анатолійович|В.&nbsp;А.&nbsp;Міхньова]].
 
▲До складу АМН України спочатку входило 13 наукових установ. За 15 років, що минули, було створено ще шість наукових установ. Крім того у 2000&nbsp;р. постановою Кабінету Міністрів України до підпорядкування Академії було передано ще 18 науково-дослідних інститутів. В установах АМН працюють понад 20 тисяч осіб, в тому числі біля трьох тисяч науковців, серед яких майже 2500 докторів і кандидатів наук. До персонального складу Академії входять 32 дійсних члени і 75 членів-кореспондентів.
 
«''Ураховуючи вагомий внесок Академії медичних наук України у розвиток медичної науки, проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень у галузі медицини і фармації, підготовку наукових кадрів''» [[23 лютого]] [[2010]]&nbsp;р. згідно з Указом [[Президент України|Президента України]] №&nbsp;255/2010 «Про надання Академії медичних наук України статусу національної» академії надано статус національної і надалі іменовано&nbsp;— '''Національна академія медичних наук України'''<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/10540.html Указ Президента України «Про надання Академії медичних наук України статусу національної» від 24 лютого 2010&nbsp;р. №&nbsp;255/2010] на офіційному представництві [[Президент України|Президента України]]</ref>.
 
== Відомі вчені ==
Рядок 64 ⟶ 62:
== Президія академії ==
Президія Академії медичних наук України із самого початку своєї діяльності виходила з того, що авторитет Академії має визначатися, перш за все, рів­нем наукових досліджень в її інститутах.
[[Файл:Cimbaliuk_v_i.jpeg|альт=Цимбалюк Віталій Іванович - президент НАМН України|міні|[[Цимбалюк Віталій Іванович]] - президент НАМН України]]
 
Президією Академії було сформульовано і затверджено три основні на­прями, які є важливими для теоретичної і практичної медицини і за якими ведуться науково-дослідні роботи в інститутах Академії:
# вивчення фундаментальних механізмів життєдіяльності організму та розвитку патології;
Рядок 84 ⟶ 82:
Однією з важливих особливостей діяльності Академії є те, що вона забезпечує постійне спілкування вчених найвищої кваліфікації. В Академії при її Президії створені дві наукові ради&nbsp;— з клінічної медицини, а також з теоретичної і профілактичної медицини, до складу яких входять члени Академії і директори наукових установ. На засіданнях наукових рад щомісяця розглядаються найактуальніші проблеми сучасної медицини, затверджуються теми запланованих досліджень, звіти директорів про результати діяльності наукових установ.
 
Серед основних завдань Академії, перш за все, необхідно виділити розвиток фундаментальних досліджень. Без поступу в галузі фундаментальних розробок неможливе розв'язання багатьох прикладних проблем. Саме тому в наукових установ Академії велику увагу приділяють вивченню етіології і патогенезу основних форм патології, механізмів розвитку організму та його старіння, нейрогуморальної регуляції органів і систем, імунологічної реактивності та її порушень. З початку двадцять першого століття після розкриття будови геному людини, наука вступила в еру геноміки і протеоміки. Ще більші можливості в лікуванні багатьох захворювань розкриваються після відкриття стовбурових клітин і використання їх з метою вирощування органів або їх частин. Для розвитку саме цього перспективного напряму в Академії у 2007&nbsp;р. було створено [[Інститут генетичної та регенеративної медицини Академії медичних наук України|Інститут генетичної і регенеративної медицини.]]
 
Значна увага приділяється також і прикладним дослідженням. Щорічно науковцями інститутів АМН розробляються, удосконалюються і впроваджуються в практику охорони здоров"я сотні нових методів діагностики, лікування і профілактики багатьох захворювань, нові лікарські препарати, харчові добавки, нові продукти харчування для дітей і дорослих.
Рядок 105 ⟶ 103:
* Інститут гастроентерології<ref>http://www.gastro.in.ua/ </ref>
* [http://www.igt.net.ua/ Інститут гематології та трансфузіології]
* [[Інститут генетичної та регенеративної медицини Академії медичних наук України|Інститут генетичної та регенеративної медицини]] <ref>http://www.igrm.kiev.ua</ref>
* [[Інститут геронтології ім. Д.Ф.Чеботарьова АМН України|Інститут геронтології імені Д.Ф.Чеботарьова]]<ref>http://geront.kiev.ua/</ref>
* [[Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМН України|Інститут гігієни та медичної екології ім. О.&nbsp;М.&nbsp;Марзєєва]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Національна_академія_медичних_наук_України