Олександрівка (Синельниківський район): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
уточнення
стиль
Рядок 60:
Поміщик Тит Гнєдін, маючи значні достатки, разом з сином Дмитром приблизно в 60-их роках ХІХ століття розпочав будівництво двоповерхового маєтку на лівому березі р. Вовчої. У ці ж роки вони споруджують гарну кам'яну церкву, народну школу, а також тваринницькі приміщення.
 
Олександрівська церква мала верхню і нижню частину. Під самою церквою було велике підвальне приміщення з усипальницею, у цій частині, у склепі з часом був похований Д. Т. Гнєдін. За свідченням старожилів, церква в Олександрівці була напрочуд гарна, одна з кращихнайкращих у волості. Це була велична споруда з трьома банями — дзвіницями. Сама будівля була простора, висока, стіни були «багато» розписані, в свята та в неділю далеко в окрузі було чути церковні дзвони. Церква мала просторнийпросторий, добре впорядкований двір. Біля церкви стояли дві каплиці, одна — для знатних людей, інша — для простого люду.
 
Школа в Олександрівці також була однією з кращихнайкращих ву повіті. Велика заслуга в цьому вчителя Л. Я. Роопа.
 
У 1876 році на території села Олександрівка розпочинають будівництво ремісничого училища. Це було одне з перших ремісничих училищ на території Катеринославської губернії. Воно дістало назву Гнєдінського, за прізвищем землевласника Дмитра Титовича Гнєдіна. Після звільнення селян від кріпацтва, Гнєдін був мировим посередником. Його енергійні та незалежні дії озброїли проти нього чимало поміщиків. Його стали називати «Гарібальді Олександрівського повіту». На губернських [[Дворянське зібрання|дворянських зборах]] було піднято питання про виключення його з дворянського стану за антидворянські тенденції. Та цю пропозицію, завдяки талановитій промові барона Корфа, відомого в подальшому педагога, було відкинуто.