Данилевський Григорій Петрович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м додана Категорія:Лауреати Уваровської премії з допомогою HotCat |
уточнення, оформлення |
||
Рядок 22:
| Magnum opus =
| Премії =
| Нагороди = [[Уваровська премія]]
| Сайт =
| Автограф = <!-- Підпис.jpg -->
Рядок 29:
'''Даниле́вський Григо́рій Петро́вич''' ({{lang-ru|Данилевський Григорій Петрович}}; *{{ДН|26|4|1829|14}}, с. [[Данилівка (Барвінківський район)|Данилівка]], [[Ізюмський повіт]], [[Слобідсько-Українська губернія]] , тепер [[Харківська область]] — †{{ДС|18|12|1890|6}}, [[Санкт-Петербург]]) — [[українці|український]] [[російська мова|російськомовний]] [[письменник]] і [[публіцист]], чиновник, мандрівник, етнограф, історик, автор численних романів і наукових розвідок з минулого України. Член Харківівського стат. комітету (1863), Товариства шанувальників словесності при Московському університеті (1867), Товариства для допомоги нужденним літераторам і вченим (1868), Російського географічного товариства (1870).
== Життєпис ==
Народився в селі [[Данилівка (Барвінківський район)|Данилівка]] ([[Ізюмський повіт|Ізюмського повіту]] [[Слобідсько-українська губернія|Слобідсько-Української губернії]]). Походив з козацько-старшинського роду. Син поміщика, колишнього офіцера П.Данилевського (1802—1838 або 1839) та його дружини Катерини (1810—1875), випускниці Харківського інституту шляхетних панянок, у дівоцтві Купчинової (за другим чоловіком — Іванчина-Писарєва).
Рядок 35 ⟶ 36:
4 травня (22 квітня) 1849 року арештований у справі [[петрашевці]]в і замкнений до [[Петропавлівська фортеця|Петропавловської фортеці]], проте 22(10) липня випущений через недоведеність звинувачень. Підпав під поліційний нагляд. Після закінчення навчання зі званням кандидата (1850) служив у Міністерстві народної освіти. Співробітничав із часописами різних напрямків. 1851 року надрукував поетичну збірку «Крымские стихотворения», познайомився з [[Гоголь Микола Васильович|Миколою Гоголем]], якого певною мірою наслідував, а в літературній полеміці 1852 року підтримав.
У 1850—1852 та 1854—56 роках навідував Україну, південь Росії. Видав збірку «Слобожане» (1854), умістивши в ній, зокрема, «Повесть о том, как казак побывал в Бахчисарае» (раніше обнародувану в місячнику [[Современник (журнал, XIX століття)|«Современник»]], 1852, кн. 6). На основі даних, зібраних у відрядженнях од петербурзької археографічної комісії та морського міністерства виклав розвідки «Частные и общественные собрания старинных актов и исторических документов в Харьковской губернии», «Полтавская старина в отношении ко времени Петра Великого», «Суворовские бумаги, сохраненные в семействе бывшего его правителя дел Куриса», «Чумаки: Из путевых заметок 1856 г. о нравах и обычаях украинских чумаков», «Основьяненко» (остання разом із пізнішими біографіями [[Каразін Василь Назарович|В.Каразіна]] й [[Сковорода Григорій Савич|Г.Сковороди]], а також статтею «Харьковские народные школы (с 1732 по 1865 г.)» — у книзі «Украинская старина», виданій у [[Харків|Харкові]] 1866 і відзначеній [[Уваровська премія|Уваровською премією]] Петербурзької АН 1868). Виступав як драматург (п'єса «Пир у поэта Катулла»), прозаїк («Екатерина Великая на Днепре», «Хуторок близ Диканьки» тощо). Складав віршовані «Украинские сказки», котрі від 1853 витримали кілька видань. Перекладав [[Вольтер]]а, [[Вільям Шекспір|В.Шекспіра]] з оригіналів, фольклорні твори — з української на російську.
1857 року, пішовши у відставку та взявши шлюб з Юлією Замятиною, оселився на Харківщині, мешкав переважно в селах Петровське та Катеринівка [[Зміївський повіт|Зміївського повіту]]. Провадив археологічні розкопки. Обирався депутатом місцевого комітету з поліпшення побуту поміщицьких селян, губернським гласним, почесним мировим суддею. За дорученням уряду інспектував школи. 1868 року — присяжний повірений Харківського судового округу. Ініціював будівництво [[Південна залізниця|Курсько-Харківсько-Азовської]] залізниці.
Рядок 58 ⟶ 59:
* Письма к Я.П. Полонскому. В кн.: Ежегодник рукописного отдела Пушкинского Дома на 1978 г. Л., 1980.
==
* П. Г. Усенко. [http://history.org.ua/?termin=Danylevsky_G Данилевський Григорій Петрович] {{ЕІУ/2}}▼
* [[Українська радянська енциклопедія]]. Т. З. К., 1979. — С.237.
* Авсеенко В.Г. Мирович. Исторический роман в трех частях Григория Данилевского. «Русский вестник», 1879, № 9;
Рядок 80 ⟶ 82:
* Свіясов Є.В. До історії написання праці Г.П. Данилевського «Основ’яненко». «Радянське літературознавство», 1980, № 12;
* Свиясов Е.В. Г.П. Данилевский в литературно-общественном процессе конца 1840-х – начала 1860-х гг. Л., 1982.
▲* П.Г. Усенко. [http://history.org.ua/?termin=Danylevsky_G Данилевський Григорій Петрович] {{ЕІУ/2}}
[[Категорія:Українські російськомовні письменники]]
| |||