Вікіпедія

Конституційно-демократична партія (Росія): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
стиль
Рядок 5:
 
== Головні пункти програми ==
У політичній частині програма кадетів виступала за перетворення Росії в [[конституційна монархія|конституційну]] і [[парламент]]арну монархію з [[кабінет міністрів|кабінетом міністрів]], відповідальним перед [[двопалатний парламент|двопалатним парламентом]], що вибирався на основі всезагального [[виборче право|виборчого права]]. [[Політична програма|Програма]] партії включала вимоги [[свобода слова|свободи слова]], [[свобода совісті|совісті]], [[свобода зібрань|зібрань]], недоторканості особи та життя тощо ▼
 
У національному питанні кадети визнавали право на розвиток національної культури неросійських народів, але були проти перебудови Росії на засадах [[автономія|автономії]] чи [[федерація|федерації]] (автономні права в межах [[імперія|імперії]] визнавалися лише за [[Польща|Польщею]] і [[Фінляндія|Фінляндією]]). ▼
▲У політичній частині програма кадетів виступала за перетворення Росії в [[конституційна монархія|конституційну]] і [[парламент]]арну монархію з [[кабінет міністрів|кабінетом міністрів]], відповідальним перед [[двопалатний парламент|двопалатним парламентом]], що вибирався на основі всезагального [[виборче право|виборчого права]]. [[Політична програма|Програма]] партії включала вимоги [[свобода слова|свободи слова]], [[свобода совісті|совісті]], [[свобода зібрань|зібрань]], недоторканості особи та життя тощо
 
На початку [[1914]] лідер кадетів [[Мілюков Павло Миколайович|П. Мілюков]] виступив на засіданнях Думи проти заборони святкування 100-річчя з дня народження [[Тарас Шевченко|Т. Шевченка]]. Третина програми партії (19 параграфів із 57) була присвячена [[Соціальна політика|соціальній політиці]]. Її аграрна частина передбачала наділення землею безземельних і малоземельних [[селяни|селян]] за рахунок державних, удільних, кабінетських та [[монастир]]ських земель, а також часткового відчуження [[приватна власність|приватновласницьких]] угідь за умови компенсації їх власникам державою за справедливою, а не [[ринкова вартість|ринковою вартістю]]. ▼
▲У національному питанні кадети визнавали право на розвиток національної культури неросійських народів, але були проти перебудови Росії на засадах [[автономія|автономії]] чи [[федерація|федерації]] (автономні права в межах [[імперія|імперії]] визнавалися лише за [[Польща|Польщею]] і [[Фінляндія|Фінляндією]]).
 
▲На початку [[1914]] лідер кадетів [[Мілюков Павло Миколайович|П. Мілюков]] виступив на засіданнях Думи проти заборони святкування 100-річчя з дня народження [[Тарас Шевченко|Т. Шевченка]]. Третина програми партії (19 параграфів із 57) була присвячена [[Соціальна політика|соціальній політиці]]. Її аграрна частина передбачала наділення землею безземельних і малоземельних [[селяни|селян]] за рахунок державних, удільних, кабінетських та [[монастир]]ських земель, а також часткового відчуження [[приватна власність|приватновласницьких]] угідь за умови компенсації їх власникам державою за справедливою, а не [[ринкова вартість|ринковою вартістю]].
 
У [[робітник|робітничому]] питанні програма вимагала поширення [[законодавство|законодавства]] на всі види [[наймана праця|найманої праці]], поступового введення 8-годинного робочого дня, права робітників на [[страйк]]и і утворення організацій, обов'язкового державного [[страхування]] тощо. Кадети виступали прихильниками мирного, конституційного розвитку Росії, відмовляючись від [[радикалізм|радикальних]] методів боротьби з [[уряд]]ом.
Рядок 18 ⟶ 17:
[[Установчий з'їзд]] партії відбувся в жовтні [[1905]] у [[Москва|Москві]]. Ядро партії складали члени «Союзу Визволення» та «Союзу Земців-Конституціоналістів», нелегальних ліберальних організацій, що існували протягом [[1903]] — 1905. Остаточно партія конституювалася на другому з'їзді у січні 1906, що проходив у [[Петербург|Петербурзі]]. Були внесені поправки до програми партії та обраний її Центральний Комітет. Друковані органи партії — [[газета]] [[Речь (газета)|«Речь»]] (1906 — [[1918]]) і [[журнал]] «Вестник Партии Народной Свободи» (1906 — [[1908]]; [[1917]]). Головну роль у керівництві партії відігравали [[Мілюков Павло Миколайович|П. Мілюков]], [[Маклаков Василь Олексійович|В. Маклаков]], [[Шингарьов Андрій Іванович|А. Шингарьов]], [[Струве Петро Бернгардович|П. Струве]], [[Гессен Йосип Володимирович|Й. Гессен]], [[Набоков Володимир Дмитрович|В. Набоков]], кн. [[Шаховськой Дмитро Іванович|Д. Шаховськой]], кн. [[Долгоруков Павло Дмитрович|Павло]] і [[Долгоруков Петро Дмитрович|Петро Долгорукови]], [[Петрункевич Іван Ілліч|І. Петрункевич]] та ін.
 
У 1906 партія налічувала 70-100 тис. членів. У І Державній Думі кадети здобули 179 із 478 депутатських місць і стали керівним центром Думи. Її головою було обрано кадета [[Муромцев Сергій Андрійович|С. Муромцева]]. У II Державній Думі партія кадетів одержала 98 із 518 місць, зберігаючи роль «центру». Головою Думи став [[Головін Федір Олександрович|Ф. Головін]]. Маючи 54 депутатські [[мандат]]и у III Державній Думі, кадети перебували в [[опозиція|опозиції]] до уряду. В IV Державній Думі партія була представлена 58 депутатами (всього обрано 438), але значно активізувала свою парламентську діяльність і винесла на розгляд Думи ряд важливих законопроектів — про свободу совісті й [[преса|преси]], недоторканість особи, загальне виборче право та ін. З початком [[Перша світова війна|Першої світової війни]] 1914–19181914—1918 кадети, які раніше, виступали проти можливої участі Росії у війні, заявили про своє об'єднання з урядом і про необхідність відкласти політичну боротьбу до переможного завершення війни. [[Лютнева революція 1917]] змінила становище партії кадетів, яка відіграла помітну роль у діяльності [[Тимчасовий Уряд Росії|Тимчасового Уряду]], сформованого 2(15) березня [[1917]]. До його першого складу від кадетів увійшли П. Мілюков, А. Шингарьов, [[Некрасов Микола Віссаріонович|М. Некрасов]], [[Мануйлов Олександр Аполлонович|О. Мануйлов]]. До нового уряду, сформованого 5(18) травня 1917, входили члени партії А. Шингарьов, М. Некрасов, О. Мануйлов, Д. Шаховской. Представники кадетів ([[Кокошкін Федір Федорович|Ф. Кокошкін]], [[Ольденбург Сергій Федорович|С. Ольденбург]], [[Юреньов Петро Петрович|П. Юреньов]], [[Карташов Антон Володимирович|А. Карташов]]) були у складі нового [[Коаліція|каоліційного]] уряду, утвореного 24 липня (6 серпня) 1917. В 1917 в партії налічувалось блилько 50 тис. членів.
 
== Кадети в Україні ==
 
В [[Україна|Україні]] ідеї кадетів поширювалися, в основному, в середовищі наукової [[інтелігенція|інтелігенції]]. До партії належав ряд відомих українських діячів, серед яких [[Вернадський Володимир Іванович|В. Вернадський]], [[Лучицький Іван Васильович|І. Лучицький]], [[Соколовський Юрій Юрійович|Ю. Соколовський]], [[Яснопольський Леонід Миколайович|Л. Яснопольський]], [[Науменко Володимир Павлович|В. Науменко]], [[Борис Бутенко|Б. Бутенко]], [[Штейнгель Федір Рудольфович|Ф. Штейнгель]], [[Шраг Ілля Людвигович|І. Шраг]], [[Григорович-Барський Дмитро Миколайович|Д. Григорович-Барський]], [[Смирнов Павло Петрович|П. Смирнов]], [[Василенко Микола Прокопович|М. Василенко]] та ін.
 
Станом на весну 1906, чисельність кадетів в Наддніпрянщині складала майже 8000 осіб. У [[Київ|Києві]] кадети видавали газету «[[Свобода і Право]]». Перед [[1917]] роком найчисленніший київський партійний осередок кадетів налічував близько 200 осіб.<ref>''[[Грицак Ярослав Йосипович|Ярослав Грицак]]''. [http://www.franko.lviv.ua/Subdivisions/um/um2-3/ProblemyIstoriohrafiji/2-HRYTSAK%20Yaroslav.htm#_ednref27 Українська революція, 1914–19231914—1923: нові інтерпретації] // [[Україна модерна]], №&nbsp;2-3, 1999.</ref>
 
Намагаючись перебудувати Росію у демократичну [[республіка|республіку]], більшість кадетів водночас виступали проти національно-політичних вимог [[Українська Центральна Рада|Української Центральної Ради]]. У [[1918]] кадети [[Василенко Микола Прокопович|М. Василенко]], [[Ржепецький Антон Карлович|А. Ржепецький]], [[Гутник Сергій Михайлович|С. Гутник]], [[Бутенко Борис Аполлонович|Б. Бутенко]], [[Соколовський Юрій Юрійович|Ю. Соколовський]], [[Кістяківський Ігор Олександрович|І. Кістяківський]] входили до складу Ради Міністрів [[Українська Держава|Української Держави]].
 
== Історія після 1917 ==
 
Після [[Жовтневий переворот|захоплення влади більшовиками]] 28 листопада ([[11 грудня]]) 1917 радянський уряд видав [[декрет]], що проголошував кадетів «партією [[Ворог народу|ворогів народу]]». Керівники партії підлягали арешту і суду [[Революційний трибунал|революційного трибуналу]]. Кадети пішли у [[підпілля]], брали активну участь у [[Білий рух|«білому» русі]]. Частина членів партії [[еміграція|емігрували]] за кордон. У травні [[1921]] в [[Париж]]і відбувся з'їзд членів ЦК партії, який закінчився розколом. На чолі «демократичної групи», яка в [[1924]] оформилася в «республікансько-демократичне об'єднання», став П. Мілюков. Друга частина членів партії на чолі з Й. Гессеном і [[Камінка Август Ісаакович|А. Камінкою]] групувалася навколо газети «Руль».
 
Рядок 40 ⟶ 37:
{{reflist}}
 
== ЛітератураДжерела ==
* Шелохаев В.&nbsp;В.&nbsp;Кадеты&nbsp;— главная партия либеральной буржуазии в борьбе с революцией 1905–19071905—1907 гг.&nbsp;— М.: Наука, 1983.&nbsp;— 328 с.
* Киселев И. Н., Корелин А. П., Шелохаев В.&nbsp;В.&nbsp;Политические партии в России в 1905–19071905—1907 гг.: численность, состав, размещение. (Количественный анализ) // История СССР.&nbsp;— 1990.&nbsp;— №&nbsp;4.
* Білоус А.&nbsp;О.&nbsp;Діяльність конституційно-демократичної партії в Україні під час Першої російської революції (1905–19071905—1907&nbsp;рр.). Дис. … канд. іст. наук.&nbsp;— К., 1993.&nbsp;— 217 с.
* Старинець О.&nbsp;Г.&nbsp;Виникнення організацій конституційно-демократичної партії (партії народної свободи) в Україні (жовтень 1905&nbsp;— лютий 1906 pp.) // Український історичний журнал.&nbsp;— 1995.&nbsp;— №&nbsp;6.
* Бурда І.&nbsp;О.&nbsp;Національне питання в Росії 1905–19071905—1907&nbsp;рр. (на матеріалах Державної Думи першого та другого скликань): дис… канд. іст. наук: 07.00.02 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка.&nbsp;— К., 2004.
* Щербін Л.&nbsp;В.&nbsp;Конституційно-демократична партія Росії та українське питання (1905–19181905—1918&nbsp;рр.). : Дис… канд. наук: 07.00.02&nbsp;— 2007.
* Кривобок О.&nbsp;П.&nbsp;Ліберальні партії Російської імперії на півночі Лівобережної України У 1905–19071905—1907 РОКАХ // Сіверянський літопис.&nbsp;— 2008.&nbsp;— №&nbsp;3.
* Іваницька С.&nbsp;Г.&nbsp;Чернігівські кадети та влада в 1905–19141905—1914 роках: імперський та регіональний виміри // Сіверянський літопис: всеукраїнський науковий журнал.&nbsp;— 2011.&nbsp;— №&nbsp;6.&nbsp;— С. 108–124108—124.
* Іваницька С.&nbsp;Г.&nbsp;Чернігівські ліберали та центральні структури партії народної свободи (жовтень 1905- лютий 1917&nbsp;рр.): від взаємодії до конфлікту // Сіверянський літопис: Всеукраїнський науковий журнал&nbsp;— Чернігів, 2012.&nbsp;— №&nbsp;3.&nbsp;— С.45-60.
* Іваницька С.&nbsp;Г.&nbsp;Кадети та влада на Чернігівщині в роки Першої російської революції // Шрагівські читання: збірник статей і матеріалів.&nbsp;— Чернігів: Просвіта, 2012.&nbsp;— Вип. 2.&nbsp;— С.113-127.
* Іваницька С.&nbsp;Г.&nbsp;Катеринославські кадети в період першої російської революції 1905_1907&nbsp;рр. (за матеріалами Державного Архіву Російської Федерації) // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету.&nbsp;— 2012.&nbsp;— Вип. XXXII.&nbsp;— С. 150–160150—160.
* Політична історія України: в 6 т. / редкол. : І.&nbsp;Ф.&nbsp;Курас та ін.&nbsp;— К. : Генеза, 2002. -Т. 1: На зламі століть (кінець XIX&nbsp;ст.&nbsp;— 1917 рік).&nbsp;— 424 с.
* Нариси з історії суспільних рухів і політичних партій в Україні (XIX—ХХ ст.): [навч. посіб.] / Я.&nbsp;Й.&nbsp;Малик, Б.&nbsp;Д.&nbsp;Вол, С.&nbsp;Д.&nbsp;Гелей та ін.&nbsp;— Львів: Світ, 2001.&nbsp;— 296 с.
 
== ДжерелаПосилання ==
* {{commonscat-inline|Constitutional Democratic Party|Конституційно-демократична партія}}
* [http://history.franko.lviv.ua/IIk1.htm Історія України]
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Конституційно-демократична_партія_(Росія)