Контреліта: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Addbot (обговорення | внесок) м Вилучення 1 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:q4231756 |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Контреліта'''
== Опис ==
Досвід історії свідчить, що один і той же ведучий клас не є одночасно домінуючим у всіх сферах суспільного життя: історично прогресивний клас панує, як правило, в економічних та ідеологічних сферах, а історично відживаючий клас — у сфері державної влади. На етапі формування капіталізму класу феодалів, що володів державною владою, мав бути прогресивний клас буржуазії, що домінував в економічних та ідеологічних сферах. За сучасних умов, коли в розвинених країнах йде процес переходу до постіндустріальної стадії розвитку і можливо припустити, що правлячій еліті, яка безпосередньо володіє владою і здійснює її, може протистояти, наприклад, як контреелітична група політичного тиску, або може виникнути протистояння між фракціями політичної еліти, що належать до різних політичних партій, члени якої входять як в правлячу еліту, так і в групу політичного тиску, в цьому випадку фракцію, яка становить більшість можна назвати елітою, а фракцію, що знаходиться в опозиції, — контрелітою.
На сучасному етапі суспільно-політичного розвитку утворюють переважно політичні функціонери або певна їх частина, яка намагається послабити владу керівної еліти (наприклад, в парламенті) і взяти на себе частину її функцій. Для сучасної України, це особливо характерно, оскільки в її політичній системі присутня абсолютна інтеграція адміністративної та політичної влади. Хоча в політиці можливо також виникнення ситуації, коли представляє соціальна група, яка не входить до складу чільної сили і не прагне увійти в нову еліту, а прагне лише позбавити влади існуючу еліту і створити нову, більш прогресивну групу обраних сил для оптимального здійснення політичної влади.
Головна мета політичної діяльності контреліти — відвоювання владу у правлячої еліти. Але взяття влади з рук правлячої еліти з метою її привласнення або передачі в руки іншої політичної сили не є єдиною метою контреліти. Сили, що змагаються з владою, прагнуть захопити в свої руки державну машину нерідко для того, щоб реалізувати певну політичну доктрину, концепцію, програму. У разі, коли контреліта знаходиться в стадії свого формування, вищезазначене завдання виконують угруповання політичної еліти способом здійснення поступової модифікації політики в потрібному для них напрямку. Методи і способи дій, до яких вдається контреліта, включають широкий спектр політичних засобів, серед яких найпоширеніші: політична пропаганда своїх цілей і ідеологічна боротьба зі своїми противниками в засобах масової інформації, формування громадської думки; створення політичних партій та участь у виборах; боротьба в середовищі державних органів і парламентської діяльності; створення груп політичного тиску; використання механізмів кріптократії (підйом таємницею фінансової влади).
== Джерела ==
Інформація в статті заснована на книзі Політичний енциклопедичний словник . Під ред. Ю. С. Шемшученка, В. Д. Бабкіна, В. П. Горбатенко. Київ, 2004 г. (с. 286—297)
== Примітки ==
{{reflist}}
{{poli-stub}}
[[Категорія:Політологія]]
| |||