Жорж де Латур: відмінності між версіями

століття було основним центром розвитку [[живопис]]у у [[Франція|Франції]]. У творчості [[художник]]а можна виділити два важливі напрямки: [[Побутовий жанр|жанрові сцени]] і картини на релігійні сюжети. Картини Латура на побутові та релігійні теми небагатослівні, прості за композиціями, часом суворі, як і тогочасна рельність. РисиДекотрі риси [[Середньовіччя]], притаманні місцевості і культурі [[Лотарингія|Лотарингії]] тих часів, відобразилися у мистецтві Латура. Вплив караваджизма він, ймовірно, сприйняв через фламандських караваджистів.

Жанрові сцени Латура&nbsp;— мальовничі варіанти майже однієї і тієї ж теми: молодий, багато одягнений чоловік стає жертвою бродячихмандрівих ворожок або карткових шулерів. У XVII столітті цей сюжет вперше з'явився в творчості італійського художника [[Мікеланджело да Караваджо]], а пізніше знайшов популярністьвідгук у всійбільшості митців Західної [[Європа|Європі]]<ref name="bibliotekar.ru">[http://bibliotekar.ru/avanta/23.htm Искусство Франции. Живопись. Жорж де Латур&nbsp;— bibliotekar.ru] {{ref-ru}}</ref>. Жанрові сцени ''(«Шулер» (близько 1635 року), «Ловля бліх» (1620-ті роки))'' вважають ранніми творами Латура. Жорж де Латур також багатонеодноразово зображував у своїх картинах селян, [[ремісник]]ів, [[жебрак]]ів. Трактуючи сюжет в побутовому плані як сцени з життя простих людей, [[художник]] висловлював в своїх творах власні роздуми про життя. Риси національної традиції проступають в тяжінні майстра до класичної ясності малюнка. Драматичні за змістом сцени зазвичай даються при контрастному нічному освітленні. Найважливішим емоційним початком в картинах Жоржа де Латура, витриманих переважно в кіноварно-коричневій кольоровій гамі, стає рівне сяйво свічки або [[факелсмолоскип]]а, яке розсіює густий морок<ref name="dic.academic.ru">[http://dic.academic.ru/dic.nsf/bse/102368/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80 Жорж де Латур, Большая советская энциклопедия&nbsp;— dic.academic.ru] {{ref-ru}}</ref>. Це не тільки підкреслює енергійну пластику форм, чистоту [[силует]]ів, але народжує відчуття загадковості, що таїться в реальному житті. Емоційність творів художника посилюється колоритом, побудованим на зіставленні близьких один одному локальних кольорів, пурпурово-червоних і лілових<ref name="Творчество">[http://smallbay.ru/artfrance/latour_georges_creativity.html Творчество Жоржа де Латура&nbsp;— smallbay.ru] {{ref-ru}}</ref>. Люди в картинах Латура зберігають цілісність характерів і моральну силу. Загалом його герої дуже стримані, прості і суворі, часто відчужені від життяжорстокої реальності, вони точно занурені в самоспоглядання, замкнувшисьзамкнені у внутрішньому світі потаємних переживань.

Картина «Картярський шахрай з бубновим тузом» належить до денних сцен Латура, які прийнято відмежовувати від численніших нічних сцен<ref name="art-catalog.ru">[http://www.art-catalog.ru/article.php?id_article=556 Жорж де Латур (1593–1652) Татьяна Каптерева&nbsp;— art-catalog.ru] {{ref-ru}}</ref>. У цій картині Латур використовував художній прийом [[Мікеланджело да Караваджо|Караваджо]]&nbsp;— протиставлення темного простору і потоку яскравого світла. Фігури героїв, деталі їх одягу і скупий [[інтер'єр]] виписані ретельно і трохи сухувато. [[Сюжет]] побудований на мовчазній грі поглядів персонажів, внутрішньому діалозі, що надає [[містика|містики і]] таємничості самій події, відчуття наближеної небезпеки і трагедії<ref name="bibliotekar.ru">[http://bibliotekar.ru/avanta/23.htm Искусство Франции. Живопись. Жорж де Латур&nbsp;— bibliotekar.ru] {{ref-ru}}</ref>. Хитрі погляди карткових гравців натякають на те, що ніхто з них не відрізняється чесністю, вони наполегливо готують пограбування довірливого молодика. Шулер, тримає за спиною дві карти. Яскраве світло, відкидає глибокі тіні, робить ще теплішими кольори одягу персонажів картини. [[Фон]], занурений у повну темряву, посилює за [[контраст]]ом світлі ділянки полотна. У картині «Шулер» кожен образ відображений з разючою точністю: наївний причепурений юнак, підступна куртизанка, простодушна служниця (що мовчазно підігруе шахраям) і самовпевнений шулер, який волею художника долучає глядача до своєї шахрайської гриавантюри. Головне тут&nbsp;— не стільки вираз обличчяоблич гравців, скільки окремі погляди і жести і передчуття злочину. Наприклад, косий насторожений холодний погляд куртизанки з її набіленим, що нагадує маску, плоским обличчям визначає напружений емоційний настрій картини<ref name="art-catalog.ru">[http://www.art-catalog.ru/article.php?id_article=556 Жорж де Латур (1593–1652) Татьяна Каптерева&nbsp;— art-catalog.ru] {{ref-ru}}</ref>. Хоча картина відноситься до епохи [[бароко]], фігури зображені з геометричною простотою&nbsp;— наприклад, зображення [[овал]]у обличчя жінки сходить до художників раннього італійського [[Відродження]], таким як [[П'єро делла Франческа]]<ref name="smallbay.ru">[http://smallbay.ru/artfrance/latour_georges.html Латур Жорж&nbsp;— smallbay.ru] {{ref-ru}}</ref>. У картині чимало деталей з прихованою [[символ]]ікою. Наприклад, шнурівка, що розпустилася, в одязі шулера, [[пір'я]] на [[капелюх]]ах&nbsp;— [[символ]]и розгульногорозбещеного життя, великі перли на шиї жінки&nbsp;— середньовічний символ подружньої зради. У юнака, якого обманює шулер, шнурівка затягнута, але пишні пір'я на капелюсі вказують на його схильність до марнославства і розбещеності в майбутньому<ref name="bibliotekar.ru">[http://bibliotekar.ru/avanta/23.htm Искусство Франции. Живопись. Жорж де Латур&nbsp;— bibliotekar.ru] {{ref-ru}}</ref>.

У картині «Новонароджений» ''([[Ренн]], Художній музей)'', що є одним з найбільш ліричних творів майстра, зображена молода мати, яка заколисує немовля. Інша жінка благоговійно дивиться на новонародженого. Урочиста тиша ночі, в яку занурені обидві жінки, справляє враження особливої значущості того, що відбувається. Чарівність матері виражена найтонших відтінках тихої [[радість|радості]] і [[смуток|смутку]], материнської ніжності, любові і заклопотаності. Чистота червоного кольору її одягу створює атмосферу теплоти. Світло здається ллється зсередини і різко контрастує з майже чорним [[фон]]ом. Це надає [[образ]]ам Латура незвичайність, посилює у них зосередженість на внутрішніх переживаннях<ref name="Творчество">[http://smallbay.ru/artfrance/latour_georges_creativity.html Творчество Жоржа де Латура&nbsp;— smallbay.ru] {{ref-ru}}</ref>.

Вершина творчості Латура&nbsp;— картина «Святий Себастьєн, оплакуваний Святою Іриною» ([[Берлін]], Державний музей). В мовчанні глибокої ночі, освітленій яскравим полум'ям [[факел]]а, над тілом пронизаного стрілою Себастьєна поникли скорботні фігури жінок, які прийшли для обмивання ран і його оплакують. [[Художник]] передає не тільки загальне відчуття, а й відтінки цього почуття в кожній з фігур: застиглість, скорботне здивування, гіркий плач, милосердне [[співчуття]]. Художник ніде не допускає перебільшення, і тим сильніше вплив його [[образ]]ів, в яких [[жест]]и і самі [[силует]]и фігур знаходять емоційну виразність. Дуже красномовними є [[жест]]и жінок: одна розвела руки в сторони, інша схрестила сухі пальці в теплій молитві. Погляди жінок і основні композиційні лінії спрямовані до тіла Себастьєна. У його наготі є героїчний символізм, що ріднить цей образ з творіннями майстрів французького класицизму<ref name="art-catalog.ru">[http://www.art-catalog.ru/article.php?id_article=556 Жорж де Латур (1593–1652) Татьяна Каптерева&nbsp;— art-catalog.ru] {{ref-ru}}</ref>. Суворий драматизм теми переданий міццю пластичних форм, скупістю жестів, наростаючою експресією світла. Сувора побудова композиції пронизана величавим [[ритм]]ом та філософською глибиною змісту<ref name="Творчество">[http://smallbay.ru/artfrance/latour_georges_creativity.html Творчество Жоржа де Латура&nbsp;— smallbay.ru] {{ref-ru}}</ref>.