Кефелі Яків Йосипович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
TnoXX (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
стиль |
||
Рядок 65:
Навчання Якова Кефелі розпочалося доволі рано. Як і більшість караїмських дітей, він ходив до [[Кенаса (Миколаїв)|Миколаївської кенаси]]<ref>{{Cite web|url = http://karai.crimea.ua/karai/obshini/obshina-nikolaev|title = В «Адрес-календарі за 1882» повідомляється, що у місті налічувалося караїмів: чоловіків — 265; жінок — 287. У 1841 році на перетині вулиць Католицької та Різдвяної була побудована караїмська кенаса|last = |first = |date = |website =karai.crimea.ua|publisher = |language = |accessdate = 22. 08. 2015}}{{ref-ru}}</ref>: і на [[Проповідь|проповіді]] й до [[Початкова школа|початкової школи]] [[Мідраш (караїмська школа)|мідраш]] (яку караїми, зазвичай, організовували в приміщенні кенаси). Імовірно, що багатий та впливовий батько міг навчати сина додатково, запрошуючи меламедів на приватні уроки<ref>{{Cite web|url = |title =Ганкевич В. Ю. «Очерки истории крымскотатарского народного образования (реформированиеэтноконфессиональных учебных заведений мусульман в Таврической губернии в XIX — начале XX века». — Сімферополь, 1998. 26, с. 32, 33|last = |first = |date = |website = |publisher = |language = |accessdate = 22. 08. 2015}}{{ref-ru}}</ref>.
Підрісши, Яків продовжив здобувати початкову освіту, навчаючись у караїмському училищі для хлопчиків, організованому при їхній кенасі<ref group="прим.">{{Cite web|url = http://www.reglibrary.mk.ua/index.php/149-elektronna-biblioteka/612-religini-organizatsiji-na-mikolajivshchini-istoriya-ta-suchasnist-naukovo-populyarni-dovidnik?showall=&start=16|title = В дореволюційний період при кенасі було караїмське училище, яке утримувалось за рахунок добровільних пожертв. У ньому навчалися лише хлопчики|last = |first = |date = |website =www.reglibrary.mk.ua|publisher = |language = |accessdate = 22. 08. 2015}}{{ref-ru}}</ref>. Після його закінчення можно було вступати до світських навчальних закладів. [[1886 рік|1886]] року Якова Кефелі було зараховано до Олександрійської гімназії міста Миколаєва, де він навчався десять років. У гімназії він був одним з
Отримавши [[атестат зрілості]] в [[1896 рік|1896]] році, він подався до [[Санкт-Петербург]]а, до Імператорської Військово-медичної академії. За тодішніми законами однією з умов вступу до вищого навчального закладу Російської імперії була належність до якогось чину чи стану. Сина купця другої гільдії з Миколаєва зарахували без [[іспит|іспитів]]. Успіхи в навчанні дали змогу юнакові отримати 1 вересня [[1898 рік|1898]] року стипендіат морського відомства (тобто, безкоштовне навчання й [[пансіон]]), натомість, після завершення навчання він зобов'язувався поступити на медичну службу<ref>{{Cite web|url = http://starovyna.sumdu.edu.ua/wp-content/uploads/2014/09/vasyliev_ss30.pdf|title = З 1 вересня 1898 студент Кефелі - стипендіат морського відомства, внаслідок чого після отримання звання лікаря повинен був за отриману стипендію поступити на обов'язкову медичну службу "у військове або морське відомство за призначенням начальства"|last = |first = |date = |website =starovyna.sumdu.edu.ua|publisher = |language = |accessdate = 23. 08. 2015}}{{ref-ru}}</ref>. [[1901 рік|1901]] року, після п'яти років навчання, Яків склав державні іспити з відзнакою.
Рядок 114:
Російським військам вдалося оволодіти значну частину [[Мала Азія|малоазійського]] узбережжя з його ключовими містами: Ерзерум та [[Трапезунд]], а Олексія фон Шварца призначили генерал-губернатором Трапезундського укріпленого району та області. З собою він, як і завжди, взяв своїх помічників, які працювали в Карсі. Їх спільна мета була укріпити місто та [[порт]], щоби вони стали [[Цитадель|цитаделлю]] по правиці Російської армії й базою для Чорноморського флоту. Пізніше генерал фон Шварц, побачивши перспективи Трапезундського угруповування вважав, що звідси можна провести вдалу операцію та захопити [[Константинополь]] і цю мету він почав утілювати, але обставини та політичне закулісся перекреслили всі його наміри<ref>{{Cite web|url = |title =Кефелі в паризькому журналі "Відродження" розповів про нездійсненний план генерала Шварца захопити Константинополь. Він звернув увагу читачів на лихварську політику Великобританії в питанні про протоки і настільки ж ревнісні її інтриги супроти Росії в питанні захоплення тодішньої столиці Оттоманської імперії|last =Кефелі Я. Й. «Возрождение» (Париж). - 1956. - № 58. - С. 56 - 59|first = |date = |website = |publisher = |language = |accessdate = 27. 08. 2015}}{{ref-ru}}</ref>.
Трапезунд, через його географічне і [[ландшафт]]не розташування мав серйозне стратегічне значення для Росії, оскільки тільки через його порт можна було вести [[Комунікація|комунікацію]] з військами й населенням, адже гірські хребти ускладнювали пішо-гужові контакти. Через нього проходили війська, поповнення маршових та [[обоз]]них команд усього малоазійського
Майже рік Яків Йосипович займався всією господаркою міста, відроджував його громаду, впроваджував нові напрямки роботи і спілкування з населенням. Попри складнощі (часткової блокади його зі сторони моря німецькими підводними човнами та військовими кораблями) місто функціонувало та підтримувало армійські підрозділи. В короткий термін місто укріпили, мостили бруківкою і прокладали нові вулиці, відремонтували водогін. Безперечно, такі швидкі темпи реалізації завдань були втілені завдяки розуму та здібностям міського голови: бувши караїмом, він володів досконало [[Турецька мова|турецькою мовою]], тож йому було легко наводити комунікацію, як з мешканцями міста так і з російськими службовцями та військовими<ref>{{Cite web|url = |title =Д-р Кефелі був одним з
=== Яків Кефелі в часи революцій ===
|