Вікіпедія

Жежерін Борис Петрович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
ВП:Стиль#Оформлення років життя осіб
Немає опису редагування
Рядок 5:
|ім'я = Жежерін Борис Петрович
|справжнє ім'я =
|громадянство = [[СРСР]]{{URS}} → {{UKR}}
|дата народження = 27.07.1912 (14)
|місце народження = [[Київ]], [[Київська губернія]], [[Російська імперія]]
|дата смерті = 01.03.2006
|місце смерті = [[Київ]], [[Україна]]
|працював у містах = [[Київ]]
|стиль =
Рядок 33:
}}
 
'''Жеже́рін Бори́с Петро́вич''' ({{ДН|27|7|1912|14}}, [[Київ]], [[Київська губернія]], [[Російська імперія]] — {{ДС|1|3|2006}}, [[Київ]], [[Україна]]) — український радянський архітектор, лауреат [[Державна премія України в галузі архітектури|Державної премії УРСР по архітектурі]] (1990)<ref>{{МУ-92|С=244}}</ref><ref>[http://who-is-who.ua/main/page/bild2008/173/341 Премії державного рівня, які присуджені за твори архітектури в Україні з 1941 р. по 2007 р. за розподілом по АРК, областях та м. Києву]</ref>, [[заслужений архітектор України]] (1975), почесний член [[Академія архітектури України|Академії архітектури України]] (1994).
 
== Біографія ==
Борис Жежерін народився у Києві у сім'ї вчителів. Його дід з боку матері, Володимир Сонін, був автором розписів [[Троїцька Надбрамна церква|Троїцької надбрамної церкви]] Києво-Печерської лаври та Георгіївської церкви у Києві (зруйнована).
 
У 1937 році закінчив архітектурний факультет [[Київський національний університет будівництва і архітектури|Київського інженерно-будівельного інституту]] (керівник — [[Заболотний Володимир Гнатович|В. Г. Заболотний]]). У 1936–1937 роках під керівництвом архітектора [[Григор'єв Сергій Вікторович|Сергія Григор'єва]] брав участь у спорудженні будівлі штабу Київського особливого військоговійськового округу по вулиці Орджонікідзе, 11 (ніні — будівля [[Адміністрація Президента України|Адміністрації Президента України]], [[Банкова вулиця|вул. Банкова]], 11). У 1937 році був заарештований та засуджений на 5 років ув'язнення за антирадянську агітацію та пропаганду, звільнений 1942 року. Реабілітований у середині 1950-х років.
 
У 1943 році добровольцем пішов на фронт, брав участь у боях [[Велика Вітчизняна війна|Великої Вітчизняної війни]] на [[КурськаБитва битвана Курській дузі|Курській дузі]] та у визволенні України. Отримав важке поранення, внаслідок чого був демобілізований, 1944 року повернувся до Києва. Інвалід II групи.
 
У 1944–1986 роках працював у інституті «Діпромісто» архітектором-автором, головним архітектором проекту, керівником архітектурно-планувальної майстерні № 4. Є автором проектів відбудови Житомира, Коростеня, шахтних міст Донбасу, типових проектів житлових та громадських будинків (1944–1946). Автор проекту середньої школи № 48 по [[Прорізна вулиця (Київ, Шевченківський район)|вулиці Свердлова]] (1951), по Головного павільйону ВДНГ УРСР (1951–1957), павільйонів «Будівництво» (1957–1958), «Товари народного споживання» (1970–1971), готелю «Золотий колос» по [[Голосіївський проспект|проспекту 40-річчя Жовтня]], 95 у Києві.
Рядок 63:
* [[Школа|Школа № 48]] (на [[Прорізна вулиця (Київ, Шевченківський район)|вул. Прорізній]]) у Києві (1951).
* Реконструкція [[Національна опера України імені Тараса Шевченка|Оперного театру]] та [[Театральна площа (Київ)|Театральної площі]] у Києві (1980-ті)<ref>[http://www.kievstory.ru/page-288.html Національний Академічний театр опери та балету Україна]</ref>.
* Головний павільйон ВДНГ ([[Національний Експоцентрекспоцентр УкраїнаУкраїни|Національного експоцентру Україна]]) у Києві<ref>[http://otherreferats.allbest.ru/construction/00055358_0.html Культурно-освітні установи Києва]</ref>.
* Станція метро [[Золоті ворота (станція метро)|«Золоті ворота»]] в Києві (1991).
* [[Дніпропетровський державний академічний театр опери та балету|Оперний театр]] в [[Дніпропетровськ]]у (1974).
* [[Житомирський обласний український музично-драматичний театр імені Івана Кочерги|Музично-драматичний театр]] у [[Житомир]]і (1966)<ref>[http://zhzh.info/publ/4-1-0-300 Театри Житомира та Житомирські філармонії]</ref>.
* Будівлі театрів в Ужгороді, Сімферополі, Івано-Франковську та ін.
* [[«Конча-Заспа» (санаторій)|Санаторій «Конча-Заспа» (Київ)на Київщині]].
 
== Зображення ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Жежерін_Борис_Петрович