2А20: відмінності між версіями

З постановкою на озброєння [[Радянська армія|Радянської армії]] нової [[Гладкоствольна зброя|гладкоствольної]] [[Протитанкова гармата|протитанкової гармати]] [[100-мм протитанкова гармата Т-12|Т-12]], з'ясувалося, що бронепробиття її [[Бронебійний снаряд|бронебойного снаряда]] вище в 1,5 рази, ніж у 100-мм [[Нарізна зброя|нарізних]] гармат того часу. Дізнавшись про це, [[М. С. Хрущов]] запропонував встановити в [[танк]] [[Т-62]] аналогічну гармату, яка могла б використовувати постріли 2А19. Однак, виникла проблема з використанням пострілів 2А19, довжина яких становила 1200&nbsp;мм, тому заряджання було неможливо через обмеження діаметра погона танка. Крім того, в кінці [[1950-ті|1950-х]] років, на заході з'явилися танкові гармати більшого калібру, тому з'явилася політична необхідність у створенні танка з гарматою більшого калібру. У той же час, Л. М. Карцев висунув пропозицію прибрати нарізи з існуючої гармати Д-54Д—54, за рахунок чого збільшити калібр гармати. Розробкою гармати зайнялося [[Завод №9|ДКБ-9]], за результатами робіт була виготовлена ​​[[гармата]] У-5ТСУ—5ТС, що отримала [[індекс ГРАУ]] 2А20. У [[1959|1959 році]] 2А20 була прийнята на озброєння в складі [[Середній танк|середнього танка]] [[Т-62]]<ref name="vad">[http://vadimvswar.narod.ru/ALL_OUT/TiVOut9801/SuTgu/SuTgu007.htm Пушки советских танков 1945-70]</ref><ref name="ARZ-9">{{Cite web|url=http://www.zavod9.com/?pid=10093|назва=О заводе — Особое конструкторское бюро №9|date=|видавець=Артиллерийский завод №9|url-архіву=http://www.webcitation.org/69WS0Lh5x|дата-архіву=2012-07-29|дата-доступу=2011-12-01|author=|work=|мова=рос.}}</ref><ref name="brkol">{{Стаття|автор=|назва=Средний танк Т-62|ссылка=|язык=|видання=Бронеколлекция|тип=|рік=2004|том=|номер=2|сторінки=3|doi=|issn=}}</ref>.